Будинок воїна: місце зустрічей Героїв

У Львові відкрили Будинок воїна, який став першим в Україні. Наразі вирішують як він функціонуватиме і хто обійме посаду керівника. Що пропонують бійці, волонтери та влада

фото: Марічка Ільїна (8), прес-служба ЛОДА (2)
Дещо поспіхом, аби встигнути до 14 жовтня, після трьох місяців реконструкції, у Львові урочисто відкрили перший Будинок воїна в Україні. Він розташований на вул. Короленка, 1-а, де раніше понад 27 років базувався російський культурний центр. Торік у травні з цього приміщення його примусово виселила виконавча служба. Після чого майже рік обласна рада вирішувала бюрократичні питання і лише в липні цього року почались ремонтні роботи.
Одразу ж військові і волонтери наполягали на тому, аби у відремонтованому приміщенні створили не просто музей, а насамперед майданчик для бійців, які “зможуть себе там знайти”. Будинок відкрили, але залишається невирішеним питання концепції його роботи, на баланс якої комунальної установи його передадуть і хто врешті його очолюватиме. У найближчі тижні влада обіцяє остаточно вирішити усі ці моменти і знайти компроміс. А поки позиції співрозмовників різняться.

Хто ж буде господарем: КП “Доля” чи історичний музей?

У Львівській обласній раді вирішують, кому ж передати Будинок воїна: комунальному підприємству “Доля” чи Львівському історичному музею. Після чого мали б взятись за призначення керівника установи. У вівторок, 16 жовтня, Володимир Гірняк, заступник голови Львівської облради, який від початку координує роботу з Будинком воїна, чітко зазначив у коментарі “Львівській Пошті”, що поки кінцевого рішення не прийнято, але реєструвати його окремим новим закладом точно не будуть: “Справді попередньо схилялися до того, аби передати цей Будинок на баланс товариства “Доля” або Львівському історичному музею. Але це насправді чисто організаційне питання і ми його проговорили. Не має значення, за ким буде ця будівля, бо основним розпорядником залишиться обласна рада, зокрема управління майном спільної комунальної власності. Тобто воно не буде передане у власність чи у користування тій чи іншій юридичній особі або громадській організації. Ми говорили попередньо, що там має бути історична експозиція Володимира Правосудова, бо вона цікава. А далі бійці на базі нашого комунального закладу адмініструватимуть цей простір. Відтак це буде краще, аніж створювати, реєструвати його як новий заклад. Адже тоді знадобиться новий директор, бухгалтер, офіс-менеджер. Директором Будинку воїна стане керівник того комунального підприємства, на баланс якого буде передано”.
Хоча Володимир Гірняк у коментарі нам цього не заявляв, але вчора з’явилась інформація, що почався процес передачі установи КП “Доля”. Категорично проти цього виступає Володимир Правосудов, сотник 19-ої сотні Самооборони Майдану, боєць 2-ої афганської роти 24 ОШБ “Айдар” (позивний “Штурм”). Він активно долучався на початках до втілення проекту Будинок воїна. Зокрема він має що запропонувати і показати тим, хто навідуватиметься туди. Торік у липні “Львівська Пошта” була у нього на екскурсії та оглядала зібрану ним колекцію. Тоді Володимир Правосудов зазначав, що колекція складає понад дві тисячі різних експонатів: зброю, однострої, літературу, газети, світлини. А всі ці речі зібрані з різних куточків світу.
До 16 жовтня у Будинку воїна тривала виставка зброї та військового одягу з його приватної колекції. Зараз же експонувати речі у Будинку на довший час колекціонер погоджується лише при певних умовах:
“Ще рік тому я подавав чиновникам дорожній проект, в якому зазначив своє бачення роботи Будинку воїна. Я виступаю за те, аби його приєднали до Львівського історичного музею. Щоб це була філія музею, який звільнений від сплати податків. Далі фактично його має очолити наша людина. Поки прізвища не буду говорити, але він військовий, історик, експерт-криміналіст зі Львова. Тоді як цього тижня Володимир Гірняк зазначив нам, що Будинок передадуть на баланс КП “Доля”. Вирішили звернутись з цим питанням до Олега Синютки, голови Львівської облдержадміністрації. На наступному тижні виступатиму на обласній сесії зі своїм баченням. За інших умов не погоджусь експонувати свою колекцію”, – наголосив Володимир Правосудов.
Якщо ж його думку врахують, він згідний передати Будинку воїна безкоштовно і на довший час більшу частину своїх експонатів. Чому частину? Бо на усю колекцію знадобиться кілька тисяч квадратних метрів.

Концепція роботи Будинку воїна

За три місяці ремонтних робіт у приміщенні Будинку воїна замінили всі комунікації, підлогу, сходи, вікна та двері. Зробили перепланування, добудували балкон, встановили ліфт для осіб з інвалідністю. Як зовнішні, так і внутрішні стіни будівлі пофарбували у світлі кольори. Загалом на реконструкцію з обласного бюджету витратили 6,2 млн гривень. Зараз Будинок треба ще забезпечити сигналізацією, ґратами і меблями. А поки він пустує. Та вирішивши усі робочі питання, потрібно остаточно вирішити й затвердити внутрішню концепцію роботи Будинку воїна. Зараз однозначної відповіді співрозмовники на це питання не мають. За певними припущеннями, це мав би бути спільний громадський простір для тих українських воїнів, які воюють, хто звільнився з війська і хто пройшов бойові дії на Донбасі. Ймовірно, презентуватимуть тут і тематичні книжки, фільми, виставки. А поміж тим функціонуватиме музей. Відтак назва будинку точно має відповідати подіям, які організовуватимуть в новоствореній установі.
“Пропоную роботу Будинку організувати так, щоб два дні присвятити учасникам бойових дій, ветеранам, два дні – на екскурсії, ще два дні (до обіду) – робити санітарними. Водночас функціонуватиме експозиція. На першому поверсі має бути 8-9 рядів крісел. Приходитимуть до нас школярі, студенти. Далі експозиція, яку тут виставлятимемо, плавно переходитиме з першого на другий поверх і у зворотному напрямку. Відвідувачі зможуть оглянути речі різних періодів нашої держави: зброю, однострої тощо. Також тут мають бути представлені усі бойові прапори Львівщини і інші особисті речі хлопців”, – поділився своїм баченням Володимир Правосудов.
Співрозмовник додав, що до нього вже звертаються вчителі, науковці з проханням організувати у Будинку воїна екскурсію, конференцію. Втім він певен, що такі речі треба розділяти: мовляв, конференцію можна проводити у музеї національно-визвольної боротьби на вул. Лисенка. Волонтери ж кажуть, що ймовірно першу подію у Будинку воїна організують уже до Дня Збройних сил України (6 грудня).
“На мою ж думку, там має виставлятись історична експозиція. Хотів би, щоб ця установа справді жила. Аби туди постійно навідувались військові на зустрічі, щоб проходили вечори пам’яті. А теперішні Герої розповідали учням, студентам, як відбувалися переможні події у російсько-українській війні. Це моє бачення, а кінцево це сформує керівник закладу”, – резюмував Володимир Гірняк.


Ігор Бездух, учасник бойових дій:
– Перед тим, як відкрили Будинок воїна, ми як військові долучались до документаційних процесів, судових засідань, аби виселили звідти російський культурний центр. Будинок поспішали відкрити до Дня захисника України, 14 жовтня, і поки надалі працюємо над його наповненням. Заздалегідь його готували насамперед як майданчик, де можна буде зустрітись, поспілкуватись із побратимами. Сьогодні нам бракує таких місць. Зазвичай, де зустрілись хлопці, там і діляться останніми новинами. Хоча у нас на Львівщині багато військових організацій, і в принципі усі гуртуються самі по собі. Але саме такі проекти, як Будинок воїна, спрямовані на об’єднання! Цікаво буде оглянути там речі військових, які в різний період долучались до захисту нашої держави. Крім того, назбиралось чимало речей із теперішньої війни. Наприклад, нам передали прапор зі Стрийщини, який піднімали на найвищій точці Луганської області. Пригадую, були якось на похоронах вдома одного з наших хлопців і бачили, як мама пильно тримає особисті його речі. Думаю, такі речі можна буде експонувати у Будинку воїна.
Олександр Поронюк , керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України:
– Будинок воїна – масштабний проект. Хоча зараз основну будівельну роботу у приміщенні, де раніше розташовувався російський культурний центр, виконали та залишається інше не менш серйозне завдання – попрацювати над його наповненням. Загалом розумію, що основна місія цього Будинку мала б бути у тому, аби показати вплив Львівщини, наших військових на процес незалежності України через війну. Тут точно має витати патріотичний настрій. За час війни ми надто багато людей втратили і, щонайгірше, вона продовжується. Думаю, варто було б організовувати тут і тематичні фотовиставки. Зокрема показувати, як бійці проходять процес реабілітації. Можливо, демонструвати й фільми українського виробництва, які перед тим були у прокаті в кінотеатрах. Наприклад, про оборону аеропортів. Такі фільми завжди матимуть свого глядача. Чи можна було б організовувати зустрічі з авторами книг або художниками, скульптурами. Що важливо, Будинок може стати місцем зустрічі військових, які мають свої традиції, звичаї і дещо відмінні погляди на життя. Люди, недотичні до армії, мало що можуть у цьому розуміти. Але вони потребують таких зібрань. Крім того, на Короленка можна буде поводити круглі столи, наприклад, iз питань національної безпеки. Думаю, цей Будинок стане однією з візитівок Львова. Та поки багато що залежатиме від того, хто очолить його і як він підтримуватиме контакти з відповідним середовищем. На моє переконання, це не обов’язково має бути особа військова. До слова, у місті є товариство волонтерів, які знають, як досягати тої чи тої мети, або як спілкуватися з чиновниками. У час війни вони добре себе показали. Можливо, це міг бути хтось із них.
Марія Петришин, волонтер:
– Бачу Будинок воїна осередком, домом власне для воїнів, волонтерів. Вони могли б сюди навідуватись просто так у будь-який час. Щодо заходів, то, думаю, варто було б організовувати і музичні, і літературні вечори, а також різдвяні зустрічі (вертепи). Чому б і ні?! Думаю, ніхто не заперечуватиме цьому. Була там на відкритті і особисто мені там сподобалося. Добре буде, коли у нашому місті повноцінно запрацює спеціалізоване місце зустрічі військових, волонтерів. Аби щось спільними зусиллями організовувати – що зближуватиме нас усіх. До цього такі заходи проводили в Домі Франка, або у реабілітаційному центрі “Фенікс”, який уже працює від початку війни. Спочатку волонтери з бійцями своїми руками відновлювали закинутий будинок, а зараз це один із найбільших осередків, куди сходяться усі військові. Хочеться, аби таких центрів було більше! Знаєте, коли у “Фенікс” приходять хлопці без запрошення, щоб попити кави, поспілкуватися, це означає, що ця установа насправді живе. Плануємо його далі розвивати. І звісно, вірю, що Дім воїна теж стане установою з такою ж атмосферою.
Софія Федина, волонтер, громадська діячка:
– Оскільки я брала участь у всіх дискусіях щодо створення Будинку воїна, то скажу, що ми планували спочатку його як спільний громадський простір для військовослужбовців, військових ветеранів, волонтерів. Щоби там можна було у будь-який момент зустрітися, зокрема за творчими зустрічами. Також обов’язково він мав би бути простором для проведення різноманітних проектів. Тобто завчасно подавши заявку, можна було б спокійно провести тренінг, конференцію чи нараду. Я ж дуже не хочу, аби цей Будинок передавали у власність якійсь конкретній громадській організації. Думаю, він мав би бути комунальним підприємством Львівської облради і це убезпечить його від того, що одні керуватимуть ним, а інших не допускатимуть. У будь-якому випадку таке місце є надзвичайно важливим. Дещо таку функцію виконує Львівський будинок офіцерів. Але він призначений більше для ЗСУ. А в нас за останні роки з’явилось чимало добровольців, інших підрозділів захисників, волонтерів. Відтак Будинок воїна мав би стати об’єднуючим і творчим простором, де всі ті люди зможуть реалізувати себе. Це має бути місцем душевного спокою та відпочинку, а не місцем, де вирішуватимуть якісь проблеми. Це можна зробити в Центрі надання послуг учасникам бойових дій. Я б дуже хтіла, щоб було саме так. Побачимо, як втілюватимуть ті і ті задуми. Нам не байдужа його подальша доля. Тому у разі чого втручатимемось. Найближчим часом, скажімо так, усі наші активні спільноти зберуться і думатимемо над подальшим планом заходів. Думаю, до Дня Збройних сил України щось-таки там уже відбудеться. А поки у приміщенні дороблятимуть певні роботи. Багато ще нюансів залишились невирішеними: на чиєму балансі залишати Будинок, питання опалення, сигналізації – більше технічних запитань. Та це дрібниці, порівняно з тим, що було на початках.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8341 / 4.51MB / SQL:{query_count}