Квартплата: що варто знати мешканцям

Скільки оплачують львів’яни за утримання будинку та прибудинкової території та чи відповідають ці суми послугам, які їм надають ЛКП та ОСББ

Щомісяця в наші домівки листоноші приносять квитанцію, яку потрібно оплатити в зазначені терміни за спожиті послуги. Кінцеві цифри коливаються у межах декількох тисяч гривень. Але потрібно розрізняти – є комунальні платежі та квартплата. Комунальні платежі включають базові комунальні послуги, якими користуються мешканці (оплата за воду, теплопостачання, електроенергію, газ), а квартплата передбачена за утримання будинку та прибудинкової території. Виглядає дещо зашифровано, не всі розуміють, за що ж тут доводиться платити.
Зазвичай у квартплату закладають: прибирання сходових майданчиків, прибудинкової території, обслуговування систем будинкових водопостачання, вентиляції, каналізації, освітлення сходових майданчиків, вивіз сміття, дератизацію. Та це ще далеко неповний перелік.
За бажанням мешканців цей список можна продовжити. Щоправда, це відобразиться на кінцевій сумі. Наприклад, можна передбачити, що надавач послуг (балансоутримувач, ОСББ, управляюча компанія, ЛКП, або ж якщо взяли будинок на самоуправління), забезпечили постійне озеленення, завезення піску, вуличні меблі, ремонт дитячих майданчиків, окреме санітарне прибирання горищ чи підвалів. Тарифи, структура тарифів і перелік послуг визначається для кожного будинку окремо! Тож чи відповідає нині квартплата львів’ян тим послугам, які надає їм виконавець, куди скаржиться, якщо нечасто миють під’їзд або відмовляються замінити лампочку – далі у матеріалі.

Перечитайте старі договори

Орест Тимчишин, голова Франківської райадміністрації Львова, розповідає “Львівській Пошті”, що скарг на роботу новоутворених ОСББ чи ще ЛКП щодня вистачає. Найчастіше у львів’ян виникає невдоволення щодо звітності стосовно коштів, які вони щомісяця сплачують за своїми платіжками. Що ж стосується періодичності, наприклад, вологого прибирання сходових майданчиків, співрозмовник каже, що у кожному конкретному будинку частота прибирання відрізняється. Докладніше така послуга прописана в додатках до договору на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території – це може бути один раз чи навіть тричі на тиждень. То як же реагувати мешканцям на неякісні послуги?
“Якщо якийсь мешканець пізніше купив квартиру або з якихось причин такого договору не має, то повинен знати, що в 2011 році затверджувався тариф на квартплату, який нині чинний. Тоді зі всіма мешканцями будинків укладали угоди. Кого особисто не застали на місці – скеровували поштою. Якщо документ не повертався із зауваженнями, то вважався автоматично укладений. Нагадаю, що договором на утримання будинку та прибудинкової території прописано: якщо ж мешканець вважає, що послуга не надається або надається неякісно, він має право подати до надавача послуг (мовиться про ЛКП) акт-претензію. У ЛКП впродовж двох-трьох днів повинні або усунути недолік чи зменшити нарахування на суму не наданої чи неякісно наданої послуги. Це цивільно-правові стосунки між двома сторонами: комунальним підприємством, яке надає послуги і мешканцем. Суперечки врегульовується шляхом перемовин або у суді”, – пояснює Орест Тимчишин.
Оскільки у Львові триває реформа житлово-комунального господарства, відповідно до якої будинки з балансу ЛКП списують, львів’ян закликають бути активними та перебирати на себе відповідальність, створюючи, наприклад, ОСББ. Тоді й не виникатиме елементарне питання: хто ж повинен утримувати заїзд чи купувати жарівки для освітлення під’їзду?
Співрозмовник Орест Тимчишин зізнається, що поки ця реформа у Франківському районі просувається повільно: “Людей, які жили у Радянському Союзі позбавляли можливості мати приватну власність і нею розпоряджатися. Багато людей мають думку, що все, що за межами їхньої квартири – не їхня відповідальність. Добре, що закон тепер це регламентує, власники квартир є співвласниками будинку і несуть пряму за це відповідальність. Але не всі це поки усвідомлюють, тому процес повільний”, – каже він.

фото: Роман Балук

Будинок має бути зоною комфорту!

Інші результати та підходи до утримання будинку там, де вже створено ОСББ. Голова асоціації ОСББ “Сихівчани”, член Нацради з питань створення та забезпечення функціонування ОСББ у Львівській області Василь Коцюк зазначає, що мешканці будинків цього ОСББ сплачують тариф у розмірі 5 грн 50 коп за кожен квадратний метр житлової площі. Натомість у складову тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території закладено обслуговування інженерних мереж, аварійні роботи, перевірка вентканалів, дератизація та дезінфекція, обслуговування пожежної системи, насосної станції, відеоспостереження, поточний ремонт, прибирання (окремо враховано оплату на засоби прибирання, воду), обслуговування ліфтів, електроенергія, вивіз сміття, а також витрати на управління, офісне отримання тощо. Загалом цей тариф передбачає близько 25-ти підпунктів.
Каже, звісно, можна було б передбачити і підпункт з озелененням, прибиранням горищ, підвалів... Та тоді б йшлося про вдвічі більший тариф для мешканців.
“Я виступаю за те, щоб кожен будинок укладав угоди з управляючою компанію чи брав будинок на самоуправління і мав свій рахунок. Будинок повинен бути для кожного зоною комфорту, а не сірим майданчиком, де після роботи мешканці ще повинні вирішувати поточні потреби. Буквально вчора в одному із наших будинків прорвало трубу, за 20 хвилин ми ліквідували витік. Делегуйте повноваження тим людям, які вміють розпоряджатися коштами та вирішувати проблеми на місці”, – закликає Василь Коцюк.
Таких питань, як замінити лампочку або провести вологе прибирання в ОСББ “Барвінок 47” теж практично не виникає, каже його голова. Хіба що тоді, коли люди навіть не намагаються повідомити про це голову ОСББ.
“У старших людей, які отримали квартиру у радянський час, час від часу виникають претензії до мене, чому, мовляв, тиждень не світить лампочка в коридорі. На що я відповідаю: про проблему треба просто повідомити, а наступного ж дня я готовий замінити жарівку. Намокає стіна – не чекайте, поки висохне, повідомляйте одразу голову, і якщо це загальнобудинкові комунікації, ми миттєво відреагуємо. Саме тому створюється резервний фонд, ремонтний фонд, в які вже закладений кошторис”, – зауважує голова ОСББ “Барвінок 47” Максим Філіпішин.
В ОСББ періодичність проведення поточних чи капремонтів визначається на загальних зборах. Щодо прибирання є чіткі санітарні норми, які передбачають щоденне “сухе” прибирання будинку. “Тобто прибиральниця щодня повинна обійти будинок, переглянути і позамітати його, щонайменше двічі на місяць має бути повноцінне вологе прибирання зі застосуванням мийних засобів”, – веде далі співрозмовник.
Скільки ж оплачують за квадратний метр мешканці будинку цього ОСББ? Співрозмовник зауважує, що в ОСББ не існує такого поняття як квартплата, натомість є внески на утримання будинку і прибудинкової території. На відміну від ЛКП, де прописували невідомі функції і закладали у квартплату за утримання будинку абстрактні цифри, тут все інакше, запевняє Максим Філіпішин: “Самі ж співвласники входять до складу комісії, контролюють чи дійсно кошти витратили правильно. Голова звітується за виконану роботу і пропонує кошторис на наступний рік, а співвласники пропонують залишати цей тариф чи збільшувати його надалі, – наголошує він. – Щонайменше раз на рік проводимо загальні збори об’єднання. Зазвичай голова ОСББ виступає перед мешканцями і доповідає про перелік запланованих робіт на наступний рік. Також в нас є обов’язкові витрати: вивіз сміття, оплата ліфтів, зарплата штату відповідних фахівців тощо. Маючи загальну площу квартир будинку, загальну суму ділять на цю площу і на 12 місяців. В результаті виходить сума оплати за квадратний метр. Цей кошторис із сумою затверджених внесків виноситься на розгляд загальних зборів. Ми утворилися в листопаді 2016 році і одразу затвердили тариф розміром 5 гривень 30 копійок (тоді мешканці, яких обслуговувало ЛКП, сплачували 4 гривні 50 копійок). У 2018 році вирішили затвердили тариф 6 гривень, сьогодні ми вивели будинок з аварійного стану і продовжуємо роботи, які запланували далі при цьому ж тарифі. Тоді як в ЛКП сплачують тариф у ідентичних будинках 6 гривень 10 копійок”.

Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять!

Та про що говорять самі ж мешканці, де змінюють форму управління? Мешканець будинку, що на вул. Симоненка, 10 пан Олег скаржиться, що реформа відбулася формально, адже будинок так і залишився на балансі колішнього ЛКП “Південне”, й підходи до обслуговування залишились ті ж самі. Щомісяця він сплачує квартплату розміром приблизно 250 гривень за двокімнатну квартиру, проте послугами, які надає ЛКП, він не задоволений.
“Лише порахуйте: у нашому будинку 83 квартири, якщо помножити в середньому на 250 гривень, то вийде чимало. Що ж ми натомість отримуємо? В квитанції чітко прописано, за що ми платимо квартплату, але це не виконується. Двірничка замість того, щоб робити вологе прибирання щотижня, робить це раз на місяць. Коли переповнені смітники, то на зауваження в ЛКП лише кажуть, що сміття вивозить приватна фірма. Нема лампочки в під’їзді, самі ж мешканці йдуть і купляють нову. А клумби мешканці першого поверху під своїми вікнами самостійно обкопують. Щось вимагати у ЛКП – це лише даремна трата часу та нервів. Реформа житлово-комунального господарства у Львові фактично не відбулась”, – каже чоловік.
Інша мешканка цього району пані Оля, яка мешкає в будинку, котрий теж обслуговує ЛКП “Південне”, зізнається, що за останні кілька місяців ситуація із прибираннями в під’їзді, навколо будинку та підвалі дещо покращилася. “За трикімнатну квартиру взимку платимо доволі кругленьку суму – приблизно дві тисячі гривень. З них майже 300 гривень лише за утримання будинку. За останні кілька місяців ситуація із прибираннями дещо покращилася. Гадаю, це сталося через зміну одного двірника на іншого. До того було набагато гірше… Наприклад, неодноразово доводилося вертати двірника, який чомусь починав замітати не з п’ятого (останнього) поверху, а лише з другого. Бувало й таке, що мив він також не всюди. А потім ще тією ж брудною шматою витирав поштові скриньки, після чого вони відразу набували брудного сірого відтінку. Про чистоту в підвалі годі й казати. Хоч у підвал заходжу вкрай рідко, та одного дня таки довелося, бо планувала взяти звідти велосипед, аби покаталася дитина. Те, що там побачила, щойно зайшовши, мене ошелешило – страшно, брудно, темно, повсюди розкидані старі речі, а на одному з мішків – величезний пацюк. Відразу зателефонувала в ЛКП, де сказали, що такого бути не може! Мені пояснили, що вони мають укладену угоду з підприємством, яке щомісяця  проводить дератизацію. Щоправда, за кілька днів на мобільний зателефонувала жінка, представилася працівницею дезінфекційного підприємства, ввічливо запитала, чи вдома та чи можу з нею пройти у підвал, аби показати місце, де бачила пацюка. При мені сама ж вона оглянула підвал, порозставляла у кількох місцях заготовлені мішечки з отрутою, ще й запропонувала поставити кілька у моє підвальне приміщення. Показала зошит із графіком її робіт і виявилося, що дератизацію в одному місяці проводили в першому під’їзді нашого будинку, а в іншому – в третьому. Я ж мешкаю у восьмому!” – розповіла львів’янка Оля.
Зауважень до роботи ОСББ “Електрон” пані Богдана, мешканка будинку на вул. Величковського, 32, немає. Але, каже, самі ж люди не цінують зроблену роботу. “Справді, раніше було гірше обслуговування нашого будинку. Зараз маємо у нашому районі добросовісну прибиральницю, яку щодня зустрічаю за роботою. Але важливо інше: чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять! Замінили нещодавно в під’їзді пластикові вікна, натомість їх вже  поламали, підпалили. Раніше побілили під’їзд, а він уже весь пописаний.
Зранку йду на роботу, то ще лампочки світять, а ввечері вже викручені. Є ще й інша проблема – бездомні тварини: коти, пси, яких впускають у наш підвал, а після чого на стінах, ковриках залишаються блохи. Кажуть, це не компетенція нашого ОСББ, але цю проблему треба вирішувати, бо їх лише більшає”, – резюмує співрозмовниця.

Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради, член комісії фінансів та планування бюджету:
– Нині всі повинні розуміти, що будинку з балансу ЛКП або так званих ЖЕКів списують. Мешканці самі повинні визначитись, як далі утримувати будинок і територію біля нього. В будинку, де я живу, обрали форму управління ОСББ. На мою думку, це найефективніший варіант, бо можна брати участь у різних державних кредитних програмах, грантових чи у тих, які пропонує міська або обласна влада. До слова, буквально минуло тижня у міськраді затвердили Програму підтримки співвласників багатоквартирних будинків та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, які списані з балансу ЛКП. У форматі ОСББ самі ж мешканці визначають тариф на оплату за утримання будинку та прибудинкової території. Коли виставляли платіжки за квартплату наші ЖЕКи, то вказували лише загальну суму без розпису. Тепер же чітко розписують, на що йдуть кошти. Та дуже важливо нині змінити філософію ставлення мешканців до того, що є за межами квартири. Раніше думали, що це нічиє і “жеківці” наведуть там лад, а в результаті не робили того, що від них очікували. Тепер мешканці квартир самостійно можуть визначитись, якими силами та коштами можуть досягти порядку. По суті, раніше ніхто не знав, як часто мала б прибирати в будинку прибиральниця. Мешканці багатоповерхівок, де є ОСББ, наймають працівника чи домовляються з управлінською компанією на те, щоб вона обслуговувала той чи той будинок. Тоді чітко прописують години роботи прибиральниці. А ЖЕКи були і замовником послуг, і самі ж виконували ці послуги, і контролером коштів. А сьогодні львів’яни можуть контролювати, що зробили за наші гроші і чи виконують те, що прописано в договорі. Це я називаю цивілізованою формою. У будинку, де я мешкаю, сплачуємо чотири гривні за квадратний метр за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Натомість отримуємо цілком якісну послугу. Тепер активні мешканці мого будинку подалися на два проекти від обласної ради зокрема на встановлення дитячого майданчику. І це теж добра нагода щось покращити біля свого помешкання. Я б закликав людей брати відповідальність на себе і домовлятися з сусідами, а це найскладніше, та думати, в якому стані після себе ви залишите будинок дітям.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9699 / 4.51MB / SQL:{query_count}