Термомодернізація будинків у співпраці з німцями

У Сихівському районі через проєкт «Енергоефективний район Львова» навчають містян, як правильно утеплювати помешкання і економити кошти

Львів підсумовує десять років співпраці з Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. До 2017-го GIZ активно співпрацювало з Львівською міськрадою над збереженням історичної спадщини Львова. Через міські програми співфінансування, реставруючи, рятували від знищення вікна, брами, балкони, сходові клітки та облаштовували благоустрій двориків.
Нині німецьке товариство продовжує співпрацю з міською владою, та в же у інших проєктах. Один із них – це проєкт «Енергоефективний район Львова».
В рамках цього проєкту було відібрано 12 будинків ОСББ на Сихові. Нині в цих будинках проводять енергоаудит, а далі візьмуться за конкретні енергоефективні заходи. Їх впровадження дозволить мешканцям будинків менше витрачатись на тепло та електроенергію в цілому районі.

Частка фінансування: 70% на 30%

За проєктом «Енергоефективний район Львова», який реалізовують спільно із GIZ міська рада та Фонд енергоефективності, було відібрано 12 будинків у Сихівському районі, що за адресами: вул. Антонича, 2, 4, 16, 26, 32, вул. Драгана, 8, вул. Хоткевича, 14, вул. Довженка, 14, вул. Кос-Анатольського, 14, 16, вул. Сихівська, 26, вул. Коломийська, 18.
«Охочих взяти участь у проєкті було чимало –  мешканців близько 40 будинків. Люди і далі зголошуються. Та відібрано лише 12. Відбирали будинки за певними критеріями, а перед цим провели близько десяти нарад: це мали бути багатоповерхівки, де створено ОСББ, де проживає багато субсидіантів і де є невелика заборгованість. І останнє, це мали бути помешкання, де вмонтовані ІТП (індивідуальний тепловий пункт) коштом ЄБРР», – зазначила Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства міськради.
З її слів, нині мешканці неправильно утеплюють фасади, особливо, коли це роблять фрагментарно: «Люди думають, що таким чином зекономлять кошти. Але модернізувати будинки треба правильно, щоб це було енергоефективно. Аби будинок зробити енергоефективним, треба провести комплекс робіт: замінити дах, інженерні мережі, фасад, поміняти вікна тощо. Фахівці із GIZ попередньо уже обстежили 12 відібраних будинків, зараз проводять там енергоаудит, а після того, як будуть готові проєкти, має бути зроблена експертиза. Це все оплачує GIZ. Німецькі колеги власне вчать, як правильно утеплювати і економити кошти наших мешканців. І що важливо, в процесі навчають наших спеціалістів, як правильно проводити енергоаудит будинків. Думаю, коли вдасться втілити цей проєкт, він стане прикладом для всієї України».
За умовами проєкту, 70% вартості робіт оплачує Фонд енергоефективності, 30% – це мають бути кошти мешканців і Львівської міської ради. Після проведення енергоаудитів у міській раді знатимуть точно, скільки ж оплачуватимуть мешканці від 30%.  Якщо б хтось відмовився від участі в проєкті, тоді інші зможуть податись, зауважила Ірина Маруняк.

Чому пілотний район – Сихівський?

За словами співрозмовниці, термомодернізація будинків дозволить мешканцям будинків ОСББ заощаджувати від 20% до 70% витрат на комунальних послугах, покращити технічний стан будинків, поліпшити їх зовнішній вигляд та загалом підвищити комфорт проживання.
На запитання «Львівської Пошти», чому саме Сихівський район обрали для програми «Енергоефективний район Львова», Ірина Маруняк відповіла: «Важливо було, аби це були не нові будинки, а старі – 70-80-их років забудови. Сихівський район – це великий район, де є 501 будинок і всі вони практично панельні та протікають. Тому саме цей район і став пілотним. Якщо все вдасться, зможемо цей досвід поширити далі», – резюмувала Ірина Маруняк.

Проєкт «Енергоефективний район Львова» реалізовується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального міністерства довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини (BMU). Тривалість проєкту становить 4,5 років (з 2018 до 2022 року). Бюджет проєкту – 5 млн євро. Загальна мета проєкту – підтримка ОСББ у проведенні термомодернізації багатоквартирних будинків у Сихівському районі. Додамо, за десять років у співпраці з GIZ Львівською міськрадою було реалізовано та перебувають на етапі реалізації сім проєктів (окрім вище згаданого) : У 2009 – 2017 роках «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова». У 2009 – 2012 роках «Кліматично сприятлива концепція сталої мобільності». Впродовж 2010 – 2013 років німецьке товариство підтримало  український уряду щодо ЄВРО-2012. У 2017 – 2021 роках консультувало підприємства щодо енергоефективності. 2018 – 2019 роках розробляють інтегрований розвиток міст в Україні І. В 2019 і до 2023 продовжують роботу над другою частиною цієї ж концепції. До 2022 року GIZ залишається платформою для посилення партнерства комунальних підприємств у світі.

Старі вікна, балкони та брами надалі реставрують

Самостійно без участі GIZ Львівська міськрада продовжує відновлювати старі вікна, брами, балкони, сходові клітки та облаштовувати благоустрій двориків в історичній частині Львова. За окремими програмами співфінансування, ту частину витрат, яку покривало GIZ, взяло на себе місто. Інший відсоток коштів покривають мешканці. Та поки нових заявок від мешканців на програму не приймають.
«Заявки на міські програми співфінансування набираємо на початку року і впродовж наступного їх виконуємо. Так у 2018-2019 роках прийняли 258 заявок на відновлення брам та 180 заявок щодо вікон. Зараз маємо уже відновлено 59 брам, ведуться роботи ще на шести об’єктах. І вдалось відреставрувати цього року 28 вікон і балконних дверей, ведуться роботи ще за 20-ма адресами. Нових заявок поки не приймаємо, бо роботою забезпечені на увесь наступний рік», – пояснила «Львівській Пошті» Лілія Онищенко, очільниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.
Також 15 листопада завершили приймати заявки на програму співфінаснуванння реставрації аварійних балконів. У середньому вартість реставрації одного балкона становить 50 тисяч гривень. З них 10 тисяч оплачують мешканці. Реставруватимуть тільки ті балкони, які виходять на головний фасад у будинках-пам’ятках архітектури.
До слова, за десять років співпраці Львова та GIZ було відреставровано 82 балкони, понад тисячу вікон, п’ять сходових майданчиків і дві сотні брам, оновлено 16 дворів. Серед них: реставрували фасад школи №62, впорядковано дворики на вул. Кривоноса, 7 та на вул. Личаківська, 5, у школі №24 були реставровані дерев’яні вікна.
Міський голова Львова Андрій Садовий запевнив: щороку в міському бюджеті на реставрацію таких об’єктів суму збільшуватимуть. «Зокрема в четвер, коли відбудеться чергова сесія міської ради, знатимемо, скільки коштів скеруємо в наступному році на реставрацію. Це буде точно більше ніж у минулому!», – запевнив міський голова Львова.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7002 / 4.14MB / SQL:{query_count}