Львівщина у вогні: схаменіться палії!

В облдержадміністрації пропонують збільшити штрафи за підпал сухостою у 200 разів – із 170 – 340 гривень до 42 – 63 тисяч гривень

Тліє, палає, димить і поблизу приватних будинків, на узбіччях трас, горять поля та городи. Рятувальники гасять. Виїздять чи не по пів сотні разів на добу, аби приборкати вогонь. Вони звідусіль просять не палити! У соцмережах поширюють фото та відео обгорілої землі та тварин. Скалічені зайці, їжаки, мертві пташки, вочевидь, паліїв не лякають і не засмучують.
Можливо, подіють штрафи? Львівська облдержадміністрація пропонує збільшити їх у 200 разів! Відповідні зміни до законопроєкту вже у Києві, та щоб вони потрапили на розгляд ВРУ, мають пройти обговорення у депутатських комітетах. Допоки штрафи і закони не приборкають масових пожеж, вигорить чимало. Цього тижня поблизу львівського аеропорту горів газопровід, а на Сокальщині згоріла пенсіонерка.

Легше підпалити

«Ми живемо в Рудному, недалеко від лісу. Тут повітрячко казкове… переважно, але не восени і не весною. Минулого тижня почалось. У нас так палять листя, сміття, городи, що все в диму. За безвітряної погоди це взагалі жах. Дере у горлі, очі сльозяться. Карантин, всі вдома у справжній ізоляції. Я вікна зачиняю всюди, бо навіть тюль сіріє. Зі сусідами ми неодноразово через це сварились, вони підпалювали траву на городі. Торік кілька разів рятувальників викликала. В одного тут ледь хата не зайнялась, він так траву на городі палив. Не знаю, чи когось штрафують, знаю лишень, що люди все одно палять», – розповідає Оксана.
Легше підпалити, ніж викошувати, викорчовувати, визбирувати. «Я доки дам раду тим кільком клаптикам своєї землі, то добре напрацююсь. Але підпалювати – це не варіант. Ми самі себе труїмо», – додає жінка.
Так думають далеко не всі. Щойно сніг зійшов, добрі господарі взялися до роботи. За Львовом вздовж трас поля чорні. Тліють узбіччя. На Закарпатті згоріла долина нарцисів, за Львовом горів газопровід.
«Увечері у неділю, 29 березня, через підпал сухої трави та дерев поблизу злітної смуги аеропорту «Львів» загорівся газопровід середнього тиску», –інформує головне управління ДСНС України у Львівській області. Через пошкодження газопроводу деякий час скнилівчани були без газу.
«Хтось підпалив суху траву. Площа пожежі сягнула тисячу метрів квадратних. Наші рятувальники ліквідовували її близько двох годин. І загоряння самого газопроводу сталося у місці переходу пластикової підземної частини труби у наземну металеву. Розплавилася підземна частина, яка виходила зі землі, та загорівся газ. Оперативно спрацювали і працівники Львівгазу. Вони перекрили газ. Поки люди самі не усвідомлять шкоду від таких підпалів, нічого не зміниться», – розповідає « Львівській Пошті» Ігор Курус, речник ГУ ДСНС України у Львівській області.
«За добу 1 квітня рятувальники здійснили 28 виїздів на пожежі сухої трави загальною площею понад п’ять гектарів. Вогнеборці боролись із пожежами у Стрийському, Бродівському, Пустомитівському, Буському, Сокальському, Жовківському, Городоцькому, Яворівському, Миколаївському, Кам’янка-Бузькому районах, а також у містах Львів, Буськ, Броди, Турка. У селі Бережани Пустомитівського району знищено суху траву на площі 500 квадратних метрів та будівлю», – інформує сайт головного управління ДСНС у Львівській області.
Рятувальники не втомлюються звертатись до усіх громадян, просять, щоб ті не палили сміття на городах. Це вкрай небезпечно, часто загоряються будинки чи інші господарські приміщення, гинуть люди. Горять тварини!
«Це дуже серйозна проблема. Через карантин люди мають багато часу господарювати. Люди підпалюють суху траву замість того, щоб її обробити, скосити. Легше ж спалити. Часто такі підпали перетворюються на неконтрольоване горіння і знищують велику площу. За вчорашню добу площа пожеж сягнула близько п’яти гектарів», – каже Ігор Курус.
Навіть невелике загорання на городі може перекинутися на траву, а звідти – на торфовища, ліси. За кілька десятків секунд загораються гектари. Людина вже не може контролювати ситуацію. Нещодавно, через спалювання сухої трави, на Сокальщині згоріло шість дачних будинків. Також у цьому районі під час спалення сухостою у пожежі загинула пенсіонерка.

Легені в диму! 

Окрім того, що можуть спалити свою хату, палії ще й отруюють всіх довкола.
«Із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та навіть онкологічні хвороби», – про це на своїй сторінці у фейсбуці пише ексочільниця МОЗ Уляна Супрун.
За її словами, під час згоряння тони рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. До його складу входять окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.
Крім того, під час спалення руйнується ґрунтовий покрив і всі поживні речовини, які є в ґрунті: з листям згорають зимуючі корисні комахи, руйнується ґрунтовий покрив; знищується насіння і коріння рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхня частина коріння.

Нікого не карають

Спалювати суху траву, листя незаконно, за це можуть притягнути до адміністративної відповідальності – оштрафувати. Стаття 77.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А це від 170 до 340 гривень. А для посадових осіб закон передбачає штрафи від 850 до 1190 грн.
Та поля горять, бо, кажуть, дуже важко впіймати людину на гарячому, аби притягнути її до адміністративної відповідальності.
«Якщо ви стали свідком пожежі, звертайтесь до правоохоронних органів та до ДСНС. Держекоінспекція, у межах своїх повноважень, може фіксувати випадки підпалу сухої рослинності під час проведення спільних заходів із представниками ДСНС, правоохоронцями, представниками управлінь лісового та мисливського господарства», – інформує сайт Держекоінспекції у Львівській області.
Очевидно, що боротьба з паліями неефективна. Що ж не працює: система штрафів, система виявлення порушників?
«Насамперед Держекоінспекція зобов’язана реагувати. Щойно трапляється випадок, горить поле – їх зобов’язані повідомити. Вони приїздять і мають встановити особу, яка підпалила. Якщо вона не на місці пожежі, звертаються до правоохоронних органів, – пояснює Юрій Холод, заступник голови ЛОДА. – Усі працюють у посиленому режимі, голови РДА у ці вихідні мають особисто контролювати ситуацію з палінням сухостою. Те, що було минулих вихідних – це жах. Горіло всюди, рятувальники не встигали реагувати, у них не вистачало ресурсу. Ми зараз і так маємо загрозу, пов’язану з вірусом, а ще й дихаємо цією спаленою травою, окрім неї ще й багато сміття горить. Тому штрафів має бути багато. Сільські, селищні голови знають власників тих чи інших територій. Сьогодні штрафів мало. 8-10 штрафів, а виїздів на день більше сотні. Штрафувати – компетенція Держекоінспекції. Поліція може допомогти встановити особу».

42 тисячі гривень за підпал трави!

Львівська ОДА просить уряд та депутатів Верховної Ради України посилити відповідальність за спалювання сухої трави. Отже, мінімальний штраф для паліїв пропонують збільшити у понад 200 разів: із 170 – 340 грн до 42 – 63 тис. грн.
Проєкт закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення боротьби з самовільним випалюванням сухої рослинності та її залишків та захисту навколишнього природного середовища)» із підписом голови Львівської ОДА Максима Козицького вже скерували прем’єр-міністру та парламентарям, інформує пресслужба ЛОДА.
Передбачено, що за неналежне утримання штрафувати зможуть землевласників та землекористувачів. Зараз для посадових осіб закон передбачає штрафи від 850 до 1190 грн. Їх пропонують збільшити у межах 84 080-105 100 грн.
«Ми пропонуємо підвищити штрафи, розширити коло осіб, які можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення за випалювання сухої трави, а також штрафувати не тільки паліїв, а й тих, хто міг, але не зробив нічого для запобігання правопорушенням у межах своїх повноважень», – пояснює директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Гречаник.
Щоб відповідні пропозиції змін до закону потрапили на розгляд ВРУ, вони мають пройти обговорення у депутатських комітетах.
Після внесення запропонованих змін штрафувати зможуть посадові особи, уповноважені виконавчими комітетами різних рад, органи внутрішніх справ (Національної поліції), а також органи державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки. Наразі притягнути до відповідальності порушників мають право:
– Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи;
– громадські інспектори з охорони довкілля;
– єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважені на охорону державного мисливського фонду.
До слова, за інформацією ЛОДА, минулого року на Львівщині зафіксували понад тисячу пожеж загальною площею понад 500 га. Вже від початку цього року в області зафіксували понад 300 пожеж на площі понад 100 га.
У разі виявлення пожежі, просимо телефонувати за номером 101.


Міська рада досліджуватиме повітря

У Львові планують комплексно покращувати якість повітря, інформує пресслужба ЛМР. «Перш ніж вживати якихось заходів, потрібен якісний моніторинг стану повітря у нашому місті. Зараз Львів не має своєї міської системи моніторингу, а лише вимірює за допомогою мобільної лабораторії динаміку викидів на найбільш забруднених перехрестях. Тому в пропозиціях робочої групи – встановити 12 станцій, які відстежуватимуть стан атмосфери у найбрудніших і найчистіших місцях кожного району міста. Пропрацюють також варіант комплексної модернізації чотирьох станцій ЛОДА, які вже існують. Уся ця система дасть змогу отримувати об’єктивну інформацію про склад викидів у атмосферу підприємствами міста регулярно. А отже, оперативно на неї реагувати», – наголошує очільниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Олександра Сладкова.
Також пропонують запустити онлайн-платформу щодо моніторингу якості повітря, щоб кожен львів’янин міг навіть зі свого смартфону відстежувати, чим він дихає.
Проте йдеться не лише про моніторинг проблеми, а й про зміну підходів у роботі на більш сучасні та екологічні. Учасники робочої групи склали план заходів, які би могли покращити якість повітря.
Наприклад, у планах – запровадження заборони на спалювання щепи, вугілля та дров у промисловості без використання спеціальних фільтрів, закупівля автотранспорту на метані, альтернативне зимове утримання вулиць із відмовою від використання піскосуміші, розширення мережі зарядних станцій для електромобілів, відмова від співпраці з перевізниками, технічний стан автобусів яких не відповідає стандартам щодо викидів, розбудова велопаркінгів у місті, максимальне озеленення магістральних вулиць, підтримка проєктів, зосереджених на розбудову блакитно-зеленої інфраструктури міста.

Оксана Марискевич, провідна наукова співробітниця Інституту екології Карпат НАН України, кандидатка біологічних наук:
– Спалювання пожнивних залишків до цього часу залишається стійким міфом – воно не призводить до підвищення родючості ґрунту. Насправді через випалювання зменшується вміст органічної речовини. Вогонь завдає непоправних втрат ґрунтовим організмам, які відіграють важливу роль у забезпеченні родючості ґрунтів та їхній аерації, передусім це стосується дощових червів, мурашок, багатьох видів комах, про які мало замислюються. У вогні гинуть їжаки, зайчата, кроти, земноводні та плазуни; знищуються місця гніздування численних видів птахів. Тобто екосистеми зазнають значних втрат. В атмосферне повітря поряд зі сполуками вуглецю та азоту потрапляють надзвичайно небезпечні для людини та інших живих організмів канцерогени – діоксини та поліхлоровані дифеніли. Зокрема, спалювання трав і залишків рослинності на околиці Кракова у 1998 – 1999 роках призвело до зростання концентрації діоксинів у повітрі у 20, а поліхлорованих дифенілів – у 10 разів. Разом із залишками рослинності горить й різне побутове сміття, його дедалі більше, особливо вздовж доріг і на неужитках. Важко оцінити вплив цього «повітряного коктейлю» на здоров’я людей. У наших сусідів поляків штраф – до 30 тисяч гривень або арешт. В Європейському Союзі фермерів, які спалюють пожнивні залишки й минулорічні трави, позбавляють рільничих доплат до 25%. Але штрафи – це найбільш поблажлива кара для паліїв. Оцінити ступінь цинізму тих осіб, що зараз випалюють траву, важко.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7062 / 4.23MB / SQL:{query_count}