Як це – лікуватися від коронавірусу

«Львівська Пошта» поспілкувалася з людьми, котрі видужали. Їхні розповіді про те, що хвороба є і що вона небезпечна. Лікар-інфекціоніст наголошує, що недуга забирає півтора-два місяці життя

Говорити про цю недугу охочих мало, а розповідати про те, як її пережити, й поготів. Люди бояться, що їх осудять, що в них будуть проблеми на роботі чи з сусідами. Кажуть, що їх вважатимуть «прокаженими», звинувачуватимуть, що вони когось заразили, були недостатньо обережні, надто легковажні. Одне слово, бояться…

«Це не грип!»

Тим часом ті, що не хворіли, щораз більше схиляються до думки, що коронавірусна інфекція – це вигадка, що недуга ця не страшна, що ситуація навколо неї роздута і комусь вигідна. Кожен шукає, сприймає і довіряє тій інформації, яка відповідає його вже сформованій думці. Той, хто не вірить, що коронавірус справді небезпечний, знайде сотні іноді навіть досить раціональних підтверджень того, що це «світова змова». І така легковажність може обернутися шкодою для здоров’я…
Начитавшись конспірологічних теорій, заперечував існування небезпечного вірусу львів’янин Андрій. Він був певен, що вірусу нема, а якщо і є, то не страшніший від сезонного грипу. В середині квітня він із дружиною захворів. У нього була легка форма, дружина ж хворіла довше, також удома.
«Це не грип! Так погано, так слабо, мені не було ніколи. А за дружину я хвилювався страшенно, вона перебувала в гарячці майже п’ять днів. Мені здається, що якби ми вчасно не звернулися до сімейного лікаря, то точно потрапили б до лікарні. Результати ПЛР-тестів отримали, коли гарячка вже спала, але залишився сильний кашель. Нам діагностували коронавірусну інфекцію», – розповідає чоловік. Йому соромно…. Каже, що, як почався карантин, він щиро сміявся з «наляканого люду», який зачинявся у домівках. «Я не надто дотримувався карантину. На роботу не ходив, але з хлопцями збиралися. Думаю, так і заразився. Знайомий у лікарні відлежав, каже, що важко дихати було, від того навіть панічні атаки мав», – веде далі Андрій.
Чоловік просить не вказувати його прізвища, не казати, де він працює. Запевняє, що сусіди й без того остерігаються його сім’ї. «Ми вже здорові, лікар казав, що ми не виділяємо вірусу. Але нас уникають і на роботі, і сусіди. Неприємно трохи, тому не хочу говорити про це», – пояснює чоловік.
Набагато відвертішим був Назар Савко, львівський співак. Каже, що також досить скептично ставився до всього, що відбувається. Карантин, обмеження, вірус… Був певен, що все це – перебільшення.
«Я ще лікуюся, мені ще колють останні дози антибіотиків. Це все дуже довго триває. В сім’ї усі вилікувалися, жінка перша, потім батьки. Але це все у нас тривало цілий травень. Заразитися можна будь-де. Ми досить суворо дотримувалися карантину. Є два варіанти – заразилися через гроші або в супермаркеті щось недостатньо помили. Ми постійно сиділи удома, робили хіба «вилазки» в супермаркет по продукти, ніде не ходили, не гуляли. Щоправда, жінка на роботу трохи ходила. Вона перша й захворіла. 2 травня їй стало погано. Жінка працює на Погулянці, в Центрі творчості, він зараз зачинений, але там роблять ремонт. Вона за цим стежила. Прийшла, лягла і каже, що їй погано. Вона має досить сильний імунітет, ніколи не хворіла довше ніж три дні. Температура 38, 39 день за днем. То спадає, то підвищується», – розповідає Назар Савко.
Він каже, що захворів на п’ятий день після того, як злягла дружина, згодом захворіла мама і дідусь, а от діти, їх у сім’ї троє, здорові.
«У мене була температура два-три дні. Потім я добре почувався. А вони – ні, їм ставало щораз гірше. До 10 травня ми ще лікувалися вдома, а коли дід почав хворіти, його скерували до лікарні. У всіх рентген показав запалення легень. Була слабкість, висока температура, потім сильний надокучливий кашель. А в мене пропав смак і нюх. Я їв і зовсім не відчував, що їм. Це доволі дивно», – згадує Назар.
Розповідає, що першою з лікарні виписали дружину, їй за тиждень стало краще. «Жінка отримала курс антибіотиків, їй ставили крапельниці, тож стало краще. Ми здали ПЛР-тести, і за тиждень результати підтвердили коронавірус. У нас трьох. А от у мами тест був негативний, хоча в неї симптоми такі ж. Тепер я здав повторний тест, чекаю результатів. Хоча й почуваюся добре, підвечір температура ще є – завжди 37», – каже чоловік.
У сім’ї Назара троє дітей, які весь цей час перебували в контакті з рідними, та, на щастя, не захворіли. «На дітей, таке враження, цей вірус узагалі не діє. Дарчику вісім років, дівчаткам по чотири, їм також роблять ПЛР- тести, чекаємо результатів, чи вони, бува, не носії вірусу. У них не було нічого – ні температури, ні слабкості», – запевняє він.
Чоловік, який досить скептично ставився до високої ймовірності захворіти, нині визнає, що це не «простий грип». І якщо комусь пощастило швидко одужати або ж узагалі пережити цю хворобу без симптомів, то це ще не значить, що варто наражати когось на небезпеку.
«Ми рано це виявили і вчасно почали лікувати. Якщо чесно, я досить скептично до цього ставився, але як побачив, що воно таке заразне, що в родині люди похворіли, то одразу ж зачинилися, ні з ким не спілкувалися. А оскільки вірус загострює супутні хвороби, то ми мали певні хвилювання щодо мами. Але все гаразд. У лікарні я побачив, як працюють наші лікарі. Вони дуже відповідальні. Всі у таких «скафандрах», і треба в них цілу зміну відходити. Дехто спеціальний підгузок надягає, бо знімати захисний одяг для того, щоби піти у вбиральню, небезпечно. Я уявляю, як їм важко. До речі, всі ліки в лікарні безкоштовні!» – наголошує Назар Савко.
Чоловік переконує, що хвороба є, і то дуже близько до кожного з нас, тож варто бути обережним. «Я розповів про це в соцмережах, щоб люди знали, що хвороба є і що вона небезпечна. А в нас такі люди… поки не заразяться, не віритимуть», – додає він.

Час антирекордів

Станом на ранок 4 червня на Львівщині від коронавірусної інфекції померли 62 особи. 503 хворих перебувають на лікуванні в стаціонарах, інформує пресслужба ЛОДА. Кількість хворих у області не зменшується. Другий день поспіль тримається високий показник.
Станом на 4 червня в лабораторіях Львова провели 516 ПЛР-досліджень і отримали 85 позитивних результатів. 3 червня було 96 позитивних результатів. Тож станом на ранок 4 червня на Львівщині коронавірусну інфекцію лабораторно підтвердили в 1915 жителів області. З них 490 одужали.
Нині за кількістю хворих наша область уже випередила Рівненську (там 1905 хворих), тепер ми на третьому місці в Україні. Більше хворих лише в Чернівецькій області – 3481 особа та в Києві – 3210.
Міський голова Львова Андрій Садовий каже, що якщо рівень захворюваності буде більшим за 23%, то деякі карантинні обмеження доведеться запровадити знову.
«Межа захворюваності на рівні 11−19% тримається вже десь два тижні. Якщо проаналізувати статистику в світі, всюди, де є послаблення карантину, відбуваються спалахи захворюваності. Це треба розуміти. Ми з коронавірусом будемо жити ще як мінімум до кінця цього року. Те, що ви бачите сьогодні в місті, складається враження, що карантину вже немає. Я так розумію, що Львів плавно переходить на шведський варіант, і тут важливо, щоб кожен із нас розумів свою персональну відповідальність за своє здоров’я і здоров’я своїх рідних. Особисто в мене маска є завжди, я постійно надягаю її, коли заходжу в приміщення. Іншого виходу нема, – каже він. – Треба бути реалістами. Якщо говорити про літні тераси, то ймовірність заразитися на свіжому повітрі низька. А щодо громадського транспорту – так, є перестороги, бо закритий простір, більша кількість людей, тому всі мають бути в масках. Якщо говорити про відкриття сфери послуг, то перукарі стригли людей у «закритому режимі», а зараз ми це можемо хоча б контролювати. В людей уже відбувся «перелом», вони вважають, що коронавірус позаду. Страх минув».
Тим часом 4 червня в Україні виявили найбільшу за час пандемії кількість хворих на Covid-19 – 588, свідчать дані на сайті Центру громадського здоров’я МОЗ. До цього «рекорд» був зафіксований 23 квітня, коли виявили ще 578 випадків хвороби. Загалом, згідно з офіційною інформацією за 4 червня, за час пандемії в Україні підтвердили 25 тис. 410 випадків Covid-19. 11 тис. 40 людей одужали, 748 померли.

«Перехворіємо всі або не всі. Та це не означає, що ми маємо свідомо наражатися на небезпеку»

Ігор Берник, заступник директора Львівської обласної інфекційної лікарні, – про клінічні випробування, перебіг коронавірусної інфекції у пацієнтів та її наслідки

– Розкажіть, будь ласка, на скільки відсотків заповнена нині Львівська обласна інфекційна лікарня?
– В реанімації десять місць, наразі хворих там п’ятеро. У відділеннях є хворі, які можуть потребувати лікування у відділенні інтенсивної терапії. Для таких хворих, яких можуть привезти бригади швидкої допомоги, є одне-два місця. Решту тримаємо для пацієнтів лікарні, стан яких може різко погіршитися, і вони потребуватимуть реанімаційних заходів.
Наша лікарня нині приймає менше пацієнтів із підозрами на коронавірусну інфекцію. У лікарні перебувають хворі переважно з підтвердженим діагнозом. Їх до нас скеровують і з 1-ої міської лікарні, і з 8-ої.
Можна сказати, лікарня на 85% заповнена. Можемо максимум 200 хворих прийняти на вулиці Пекарська. Маємо 160 хворих, але впродовж дня є і виписки, і поступлення… Ситуація динамічна, не буває такого, що немає де покласти хворого з коронавірусом. Ми працюємо в інтенсивному режимі та з майже максимальною заповненістю.
– Нині в суспільстві спостерігаються дивні тенденції, виникають питання на кшталт того, чи ти віриш в коронавірус. Хтось досі вважає цю недугу вигадкою, та й узагалі дотримуватися правил індивідуального захисту, дистанції містянам стає дедалі важче… Що ви думаєте з цього приводу, це загрозливо?
– Вірус ми стримуємо. Динаміка поступлень та кількість людей, що перебувають у нас на лікуванні, стрімко не зростає. В лікарні стабільно перебувають 150-160 (було й 170) пацієнтів. Хворих багато, але тенденції до зростання їхньої кількості немає.
Вірус є. Ми бачимо медичні докази того, що він є. Полімеразна ланцюгова реакція показує генетичний матеріал самого вірусу: якщо він визначається, то вірус є. Це досить специфічне дослідження, коли ПЛР-тест позитивний, не можемо казати, що вірусу немає. Щодо носіння масок, миття рук, обробки поверхонь антисептиками, дотримання дистанції – це все обов’язково. Тільки цим можна стримати вірус. Відповідальність лежить на нас самих. Із послабленням карантину тільки ми можемо зупинити захворюваність. Хворі не можуть ходити на роботу, не мають відвідувати якісь заклади, брати участь у масових заходах, перебувати в людних місцях. Вони не можуть ходити в супермаркети, виводити гуляти дітей на майданчики. Дотримання цих правил важливе.
Звичайно, що більше ми обстежуємо, то більше виявляємо з 500 обстежених 96 позитивних, а це майже 20%. І такий відсоток тримається вже декілька тижнів. Менше обстежень – менше виявлених хворих. Цих людей обстежували ще 16 – 22 травня, і на сьогодні багато з них, може, вже й одужали.
Але ця кількість хворих вказує на те, що люди не дотримувалися карантину, послабили собі його набагато раніше, аніж 11 травня.
Сам коронавірус не страшний, але ніхто не може передбачити, який перебіг хвороби буде в тої чи тої людини. Вірус цей підступний. І наскільки безпечним він здається, настільки він і небезпечний. Ми бачимо людей, які місяць лікуються і поступово помирають, а є такі, у кого за дві години наростають симптоми дихальної недостатності, і ці люди, не доходячи до реанімації, помирають. Є такі хворі, що в реанімації на апаратах штучної вентиляції легень помирають, хоча ми й робимо все можливе, щоб урятувати їх. Є випадки, у яких ми безсилі…
Під час лікування вживаємо всіх необхідних заходів, методів, за якими працюють в усьому світі: в Італії, Америці, Канаді. Апарати нові, обладнання добре, можливо, не все таке, як би хотілося, але є.
Пацієнтами нашої лікарні (відсотків 65-70) є люди, яким за п’ятдесят. Решта 30-35 відсотків – ті, кому ще нема 50-ти. Дітей дуже мало. У тих дітей, яким ми надавали допомогу, перебіг хвороби був легкий. Важкий перебіг буває і в молодих, з необов’язково супутніми хронічними захворюваннями. Бували випадки, коли здорових, фізично розвинених людей уражав вірус, були летальні завершення. Ми не можемо знати заздалегідь, в кого який перебіг матиме ця хвороба.
Ми перехворіємо всі або не всі. Та це не означає, що ми маємо свідомо наражатися на небезпеку! Треба довіряти лікарям. Нам не треба, щоб люди вставали і плескали нам, але хоча б трохи більше довіряли і поважали… Ніхто не хоче зробити пацієнтові гірше. Для лікаря найбільше щастя, коли хворий одужує і йде додому.
– Розкажіть про перебіг хвороби у пацієнтів вашої лікарні. До вас скеровують хворих у стані середньої важкості?
– Не тільки. Є пацієнти, стан яких близький до задовільного, є важко і дуже важко хворі люди. Ті, стан яких близький до задовільного, очікують результатів ПЛР-обстежень для того, щоб знати, з яким результатом іти додому. Якщо результат все ще позитивний, а стан задовільний, їх виписують на амбулаторне, домашнє лікування під контролем сімейного лікаря.
Є люди, які лікуються довго. Ця хвороба часто має важкий перебіг в осіб старшого віку із супутніми захворюваннями. Вони лікуються три тижні – місяць. Та й цього часу інколи замало. Ця хвороба забирає півтора-два місяці життя як мінімум, а ще є тривалий період реабілітації.
Ми вже бачимо важкі наслідки цієї хвороби. У деяких пацієнтів уражається велика частина легеневої тканини, розвивається фіброз, тобто тканина, яка має виконувати певну функцію, заміщається іншою, яка жодних функцій не виконує. Це й спричиняє певні наслідки, частково незворотні.
– Чи припускають хворі, де саме підхопили коронавірус. Бувало, людина в часі посиленого карантину з хати носа не показувала, а захворіла…
– Справді, в нас були пацієнти, які чітко дотримувалися карантину, виходили з квартири лише через нагальну потребу (в супермаркет, до прикладу), дотримувалися усіх правил індивідуального захисту. Однак на те, що вони захворіли, впливає дуже багато чинників, різних умов. Все залежить від концентрації вірусу, який потрапив у організм, від сприйнятливості організму.
Є пацієнти, які навіть приблизно не знають, де заразилися. Є такі, що заразилися від когось із рідних, близьких, десь були в гостях. Останнім часом ця хвороба поширюється в закладах охорони здоров’я. Серед медпрацівників багато хворих. Є пацієнти з тих закладів. Зараз відкрилися поліклініки, сімейні лікарі хворіють, хворіють і ті, що відвідували поліклініки. У людних місцях підвищується ризик зараження.
– Розкажіть докладніше про препарат, який випробовуєте на пацієнтах із коронавірусом.
– Це препарат «Біовен». Його не один рік використовували в Україні для лікування пацієнтів із сепсисом чи тих, у кого був імунодефіцит. Препарат цей складається з різних антитіл до вірусів та бактерій. Це не експериментальне лікування. Нині вивчають ефективність цього препарату при комплексному лікуванні пневмонії, спричиненої коронавірусом. І це не експеримент, чи лікує препарат коронавірус!
Ефективність цього препарату будуть оцінювати при комплексному лікуванні коронавірусної пневмонії. Він зменшує бурхливу імунну відповідь організму, яка спостерігається при коронавірусі. Коли є пневмонія, можливе приєднання вторинної бактеріальної або іншої флори, і наявність антитіл якраз може забезпечити боротьбу з вторинною інфекцією, що ускладнює перебіг захворювання.
У нас лише четверо пацієнтів отримало цей препарат. Перший хворий переведений в інший заклад охорони здоров’я. Він був у відділенні інтенсивної терапії, мав підтверджену коронавірусну інфекцію, важку двобічну пневмонію. Ми застосували цей препарат у комплексному лікуванні, і стан хворого покращився. Зараз він не є здоровий, ми його перевели у звичайний відділ, потім у інший заклад охорони здоров’я. Які критерії оцінки будуть використовувати дослідники, ми не знаємо, подаємо ті показники, ті результати обстежень, яких від нас вимагають. Із цим препаратом у Львові працює тільки наша лікарня і ще декілька по Україні.
Ми шукаємо хворого, який відповідає критеріям. Пропонуємо йому препарат, безкоштовно його даємо, проводимо певні обстеження, в певній динаміці подаємо результати тій організації, яка проводить всі оцінки якості на основі показників.
Будь-який препарат має побічні ефекти. Бувають різні реакції людей на той чи той його складник. Та переважно цей препарат пацієнти переносять добре, не було ніяких побічних реакцій чи ускладнень.
Розмовляла Вікторія Савіцька
фото: пресслудба ЛМР (Роман Балук)
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.9140 / 4.25MB / SQL:{query_count}