Лікуватись дорого, хворіти важко

Львівщина: важкохворих на коронавірус дедалі більше, лікарняна мережа області заповнена майже на 50%. Чому лікування дороге та які проблеми у роботі сімейних лікарів помітили тепер

«Фух, негативний», – каже пані Мирослава про свій результат тестування на коронавірус. Вона забирає результат аналізу і поспішає в аптеку.
«Мої батьки захворіли, ПЛР підтвердив коронавірус. Татові – 68, мамі – 65 років, у обох – двобічна пневмонія, мушу купити ліки. Вони вже п’ятий день у лікарні. Більше тижня температурили вдома. Сімейний лікар лікував по телефону, і так, що їм хіба гірше ставало», – каже Мирослава. Жінка каже, що дуже багато грошей витрачає на ліки. «Я не знаю, для чого всі ці препарати. У списку є антибіотики, антикоагулянти, є мамині препарати від серця, у неї вже давно проблеми. Ліки, одяг, їжу залишаю на вході, біля воріт інфекційної лікарні», – додає вона.
«Менше тисячі гривень в аптеці не залишав. Ліки купую через день», – каже Віктор. Від коронавірусу у Львівській інфекційній лікується і його батько. «Це вже, мабуть, другий тиждень хвороби. У батька досі висока температура. Він звертався до лікаря. Але лікування адекватного не було. В якийсь момент ми запанікували і почали самі вирішувати, що робити, КТ, ПЛР у приватній лабораторії, самі поставили діагноз і поїхали в інфекційну лікарню. До речі, на КТ дуже великі черги, а результат ПЛР-тесту ми отримали через день», – каже він.

Статистика недбалості

Нині у Львівській інфекційній більше двохсот людей – це максимум. А в області кількість хворих перевалила за десять тисяч. Це найбільша кількість хворих серед областей країни. За інформацією за 4 серпня, на Львівщині за результатами ПЛР-діагностики (опрацювали 1102 проби), ще у 146 осіб діагностували коронавірусну хворобу. Це 13,2% від всіх обстежень. У стаціонарах області – 1168 хворих. У відділеннях реанімації більше сотні людей. 34 людини нині дихають з допомогою апаратів штучної вентиляції легень і перебувають у вкрай важкому стані. Від ускладнень, спричинених недугою, в області померли 273 людини.
«Останні два тижні є тенденція до збільшення чисельності хворих на ковід. Впродовж кількох тижнів щодень виявляють більше сотні хворих, а відомо, що одна людина заражає ще трьох-п’ятьох. Зрештою, кількість хворих зростає у всьому світі», – каже Сергій Федоренко, директор Львівської обласної інфекційної лікарні.
Орест Чемерис, директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, каже, що є певні проблеми у медичній системі, з якими намагаються дати раду – це проблеми, пов’язані із фінансуванням, із роботою фахівців первинної ланки. Втім медична система має займатись лікуванням. Стримування поширення вірусу – це відповідальність кожного зокрема.
«Ситуація з виявлення хворих залишається стабільно на високих цифрах. Ми сьогодні перетнули межу десять тисяч. Щодень виявляємо 130-140 хворих, кількість тестів, які проводимо, також стабільна – це в середньому тисяча ПЛР-аналізів щодень. Станом на сьогодні наповненість ліжкової мережі – 49%. Найбільше хворих у Львівській інфекційній лікарні, у Центрі легеневого здоров’я. Там зосереджені найважчі пацієнти, ті, які потребують спеціалізованого лікування. Проте місць достатньо. Такого немає, щоб якогось важкохворого з району ми не забрали у Львів, – каже Орест Чемерис. – Система охорони здоров’я має надавати медичну допомогу. Ми вже боремося з наслідками. Відбуваються якісь святкування ювілеїв, весілля, проводяться масові заходи, і після таких гулянь маємо чимало звернень, госпіталізовують за раз по 20-30 людей. Два тижні після кожного пом’якшення у нас відбувається зріст захворювання. От причина, а те, що зараз маємо в лікарнях – це наслідок. Раніше також виявляли чимало хворих, але багатьох скеровували на амбулаторне лікування. Зараз бачимо, що є багато важких хворих, і це правда, важкі хворі з важкими пневмоніями, більшість пацієнтів потребують кисневої підтримки. А незабаром осінь, сезон грипу. Ми вже насторожені і готуємося, готуємо лікарняну мережу. Працюємо з налагодженням кисневої системи. Маємо перелік лікарень, які можна буде долучати. Є певні вимоги, кадрова мережа, кисень».
Тим часом керівник Львівського обласного лабораторного центру МОЗ України Роман Павлів каже, що є випадки інфікування людей коронавірусом у церквах, тому він рекомендує проводити богослужіння на вулиці. «Щодо деяких випадків, за якими провели епідрозслідування, виявили, що люди заразились у церкві. Є хворі священники, вони продовжують правити служби. Правлять у закритих приміщеннях, а всі закриті приміщення є місцями потенційно небезпечними. І транспорт, спортзали, відпочинкові заклади – це все потенційно небезпечні об’єкти. У нас карантин фактично відсутній, – каже Роман Павлів. – Ситуація давно не під контролем. Ми контролюємо хіба те, що нам підтверджують, цифри об’єктивні, але щоб вона була під контролем, то треба проводити перевірки, контролювати. Проводять перевірки Держпродспоживслужба і поліція, як вони і що перевіряють – невідомо. Ми ж бачимо по цифрах, по результатах лабораторних досліджень і кажемо, що є загроза. Велика кількість людей захворіла».

Я хворий? Що робити?

Температура, кашель, слабкість, біль у грудях чи навіть легке занедужання – треба звертатись до свого сімейного лікаря. Він проконсультує, огляне, скерує на аналізи, якщо потрібно, полікує або скерує у лікарню. Однак є проблема. Виявляється, не всі сімейні лікарі надають необхідну допомогу пацієнтам, оглядають по телефону, віддалено і лікування приписують. А деякі пацієнти не звертаються до своїх лікарів, не знають їх, не довіряють, задавнюють хворобу або ж у паніці спішать у стаціонар.
«Знаю, що мої друзі-лікарі роблять все можливе і неможливе. Але на Львівщині пішло з життя через підступний вірус найбільше людей серед усіх областей. Серед них знайомі, колеги, лікарі. Вже майже 1000 хворих медиків – це ще один антирекорд області. Кожного дня мені пишуть і телефонують, просять допомоги. Не спрацьовує ланцюжок сімейний лікар – екстрена допомога – спеціалізований ковідний стаціонар. Львів’яни не мають інформації, маршрути пацієнтів не розроблені і не працюють. Сьогодні розмовляю зі завідувачем реанімацією однієї з наших львівських лікарень. Цитую майже дослівно: «Шаленію від того, що відбувається. Два паралельні життя. Вони там безтурботні, веселі люди. З масками під носом і на бороді, яким розваги і подорожі важливі. І ми тут, у лікарні, тут, де наше Бергамо. Де стало значно більше важких пацієнтів, які пізно звертаються до лікарів. А пневмонії зараз інші, агресивніші та важчі, ніж це було на початках. Первинка не дає ради, а ми тут на межі», – пише на своїй сторінці у фейсбук Ірина Микичак, заступниця міністра охорони здоров’я.
Орест Чемерис каже, що така проблема справді є. «Кожен громадянин має вже не дільничного терапевта, якого йому умовно нав’язали, а має сімейного лікаря, якому він довіряє, він мав змогу сам його обрати. Сімейні лікарі мають активно включатися в роботу. Вони мають пояснювати, профілактувати, лікувати. Людина має сімейного лікаря, вона йому має ставити всі свої питання. Цей лікар має комунікувати із фахівцями, з керівництвом центрів первинної допомоги чи з лікарями екстреної допомоги. Сімейний лікар не може лише консультувати по телефону. Він має оглянути, скерувати на обстеження. При найменших проблемах зі здоров’ям людина має звертатися до сімейного лікаря. Він зрештою отримує кошти за свого пацієнта», – додає співрозмовник.
Про певні недоліки в системі говорить і Сергій Федоренко. «Раніше система охорони здоров’я гарантувала людям, що при зверненні до поліклініки завжди приходив лікар, оглядав і скеровував за потреби в лікувальні заклади або ж призначав адекватне лікування. Мені як лікарю, а я працюю 35 років, досі незрозуміло, як можна по телефону поставити клінічний діагноз і призначити лікування. Деякі пацієнти і справді поступають у лікарню із задавненою хворобою. Відповідно потребують інтенсивнішого, довшого лікування», – каже лікар.

Недешеве лікування

Лікуватись від коронавірусу дорого. Особливо якщо хвороба має важкий чи середньої важкості перебіг. За ліки доводиться платити і деяким пацієнтам, яких лікують у стаціонарі. Пані Мирослава каже, що за п’ять днів лікування батьків витратила понад десять тисяч гривень. «У квітні у лікарню з коронавірусом потрапила колега з роботи. Вона не купувала жодних ліків, усе необхідне було в лікарні. А можливо, у неї був легший перебіг хвороби. Я достеменно не знаю. Але зараз лікар дає батькам список медикаментів, які рекомендує докупити. Є у списку препарат, це антибіотик, здається, одна ампула коштує 300 гривень, його колють чи не тричі на день обом», – каже пані Мирослава.
«Коли «батьки реформи» закладали тариф для надання медичної допомоги хворим – це було приблизно чотири тисячі гривень на хворого – це і медикаменти, і зарплата медпрацівників та інші послуги. Мені здається, що ці люди, які це закладали, живуть в іншому світі, бо я ходжу до аптеки, я знаю, яка ціна на ліки. У цей тариф закладений пеніцилін. Нині ж бачимо, що лікування коронавірусної хвороби, ускладненої гострою двобічною пневмонією, вимагає надзвичайно дорогих медпрепаратів – це і антибіотики, і антикоагулянти, і ціла низка дороговартісних препаратів, які передбачені сучасними протоколами. Якщо порахувати ці всі препарати, то це точно не чотири тисячі гривень, і навіть не шість, а чи не удвічі більше, – пояснює Сергій Федоренко. – Національна служба здоров’я України уклала контракти і угоди з медзакладами, а на ці наші зауваги практично не зважає. Більшість медикаментів хворі отримують безкоштовно. Антикоагулянти, до прикладу, не входять до групи препаратів, які повинні безкоштовно надаватися в інфекційній лікарні, проте для ефективного лікування ми їх використовуємо і рекомендуємо пацієнтам їх придбати».
У ЛОДА кажуть, що знають про проблему, скеровують кошти на підтримку лікарень, та їх недостатньо.
«Кожна лікарня, яка займається лікуванням коронавірусу, вона вкладає угоду з НСЗУ і отримує кошти НСЗУ. З боку обласної влади були виділені певні кошти, але це невеликі суми. Лікування має відбуватися завдяки коштам, отриманим від Національної служби здоров’я, і тут ми не маємо жодного впливу. Про проблему знаємо, ми не осторонь», – каже Орест Чемерис.
Нагадаємо, що із 1 серпня адаптивний карантин працює за новими правилами. Карантин посилюватимуть, якщо ситуація буде погіршуватися п’ять днів поспіль. «Якщо область протягом п’яти днів буде перевищувати загальнонаціональні індикатори, які були до цього, ми цю область розкладемо на райони і міста обласного значення, і кожен район покаже свій внесок у стан захворюваності коронавірусної хвороби. І залежно від того, який відсоток дає район або місто обласного значення, він буде виділений або в зелену, або в жовту, або в помаранчеву, або в червону зону. Червона – це найбільш критична», – пояснив головний санітарний лікар Віктор Ляшко в ефірі Українського радіо.
За його словами, ослаблення карантину буде відбуватися, якщо захворюваність буде знижуватися три дні поспіль. Карантин в Україні продовжили до 31 серпня.
Тож із 3 серпня області країни поділили на зелену, жовту, помаранчеву та червону зону. До останньої увійшов Луцьк і Тернопіль. Львів та Миколаївський, Перемишлянський та Пустомитівсткий райони Львівської області ввійшли до помаранчевої зони. До жовтої зони – Жовківський, Яворівський та Кам’янка-Бузький райони. Всі інші райони потрапили у зелену зону. Поділ на зони переглядатимуть кожної п’ятниці. Якщо регіон увійшов у помаранчеву зону – це означає, що забороняється:
– діяльність закладів розміщення (хостели, туристичні бази тощо), окрім готелів;
– діяльність розважальних закладів, ресторанів у нічний час;
– планові госпіталізації в лікарнях;
– робота спортзалів, фітнес-центрів та закладів культури;
– прийом нових змін у дитячі табори;
– обмеження для масових заходів: 1 людина на 20 квадратних метрів та не більше 100 людей.
У жовтій зоні забороняється відвідування установ соціального захисту, в яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово.
Втім учора, 4 серпня, міська комісія з питань ТЕБ і НС вирішила не посилювати карантинних заходів у місті та не обмежувати діяльність хостелів та спортзалів. «Робота більшості закладів та установ у місті не змінюється за умов дотримання протиепідемічних вимог, використання масок, дезінфекторів, дистанції. Також окремо буде проведено перевірку ринків, супермаркетів, ТРЦ, закладів спорту та закладів громадського харчування на дотримання карантинних вимог», – інформує пресслужба ЛМР.
«Фітнес-центри та хостели у Львові працюватимуть із дотриманням усіх карантинних норм. Моніторингові групи перевірятимуть дотримання цих правил. Додатково адаптовувати місто до правил помаранчевої зони необхідності немає, бо ми живемо в цьому режимі останні шість місяців. Я прошу всіх не бути байдужими до себе і своїх близьких. Маска (на носі теж) та часта дезінфекція допоможуть провести це літо в безпеці. Бережіть себе та рідних», – прокоментував таке рішення міської ТЕБ і НС міський голова Львова Андрій Садовий.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7900 / 4.2MB / SQL:{query_count}