Перейнята духом служіння ближнім

До Львова привезли мандрівну ікону блаженної Йосафати Гордашевської, яку беатифікував Папа Іван Павло ІІ під час візиту в Україну

фото: abvmchurch.files.wordpress.com
З ініціативи Головної управи Згромадження сестер-служебниць Непорочної Діви Марії, яке готується в 2017 році до відзначення 125-літнього ювілею, була виготовлена ікона блаженної Йосафати Гордашевської, співзасновниці згромадження, із вмонтованими мощами, повідом­ляє catholicnews.org.ua
Цю ікону намалював словацький іконописець, а з нагоди святкувань 1025-ліття Хрещення Руси-України в Києві її благословив Блаженніший Святослав, глава УГКЦ. 25 серпня 2013 року мандрівна ікона блаженної Йосафати розпочала “паломництво” з Аргентини до Бразилії, США, Канади, Австралії, Польщі, Словаччини, Сербії та Німеччини.
Ікону виставляють у спільнотах сестер та в парафіях цілого світу, де сестри-служебниці провадять служіння для народу та цілої Вселенської Церкви, а віднині, 22 листопада, її почитатимуть у багатьох храмах Львова. 
Блаженна Йосафата, яка за свого земного життя була перейнята духом служіння ближнім, у цей рік Дияконії є знаком надії на Божу присутність у житті нашого народу.
Народилася Михайлина (пізніше сестра Йосафата) Гордашевська 20 листопада 1869 року в багатодітній родині. І хоча її батьки були звичайними незаможними міщанами, вони змогли прищепити дитині те найбільше знання, що його не придбаєш за ніякі статки, – невгасне й жагуче бажання Бога. Ще в ранньому дитинстві запалилося ним дівоче серце, і той шляхетний душевний порив за допомоги Божої благодаті незабаром вилився у нестримний потік чеснот, якими, неначе вінком, прикрасила вона ціле своє життя. Та голос Господній кликав і кликав, і не було сил, щоби противитись цьому незримому покликові любові, який манив її все більше, віддаляючи від суєти світу та зносячи до висот Богопізнання, пише отець Роман Тереховський.
Саме в цей час у невеличкому селі Жужелі з ініціативи ревного душпастиря отця Кирила Селецького для служіння українській спільноті через католицьку освіту й виховання молодого покоління постає нове монаше згромадження, яке, підкорюючись духові власної харизми і всеціло віддаючись під покров Божої Матері, прибирає ймення Служебниць Пречистої Діви Марії. Михайлині після ретельного духовного вишколу в латинському монастирі сестер-феліціянок було доручено очолити цю новостворену спільноту. “Яке щастя мати так багато сестер! Моїм обов’язком є молитися за кожну з них”, – ці слова Йосафата зробить своїм життєвим кредо. Її гаряча молитва, мудрий провід монастирського життя та приклад особистого самозречення вже в короткому часі здобули для монастиря славу справжньої обителі Божих душ, які присвятили своє життя служінню Христові. Невдовзі по всій Україні, а потім і далеко за її межами постають все нові монастирі згромадження, все більше сестер включається у виконання своєї великої місії – катехизувати, просвічувати людей, привертати душі до Бога. І кожну з них молитовно поручає дбайливій Господній опіці блаженна Подвижниця. До кінця своїх днів стоїть вона і чуває над своїми співсестрами та й після свого блаженного переставлення не покидає їх, залишаючись вірною своїй обітниці.
У чому ж феномен її святості, у чому особливість її свідчення, у чому велич її душі? Такі питання ставимо собі ми, християни третього тисячоліття, перед очами яких – великі подвиги славних мужів віри, Христових свідків у мучеництві та ісповідництві власної крові. А відповідь на це питання полягає, мабуть, у геройському виконанні блаженною Йосафатою тієї програми життя, яку вона намітила собі в тишині монастирської келії і про яку не забувала серед суєти і клопотів сповненого служінням ближньому дня: “Намагатимуся якнайкраще виконувати свої щоденні обов’язки, пам’ятаючи, що Бог дивиться на мене, і старатимуся віднайти ласку в Його очах”. Це подиву гідне сповнення нею своїх постанов і є тим найкращим свідченням єдності її душі з Христом, яке ставить її в один ряд з іншими мучениками-свідками нашої Церкви XX століття.
Під час пастирського візиту Святішого Отця Івана Павла II в Україну було беатифіковано українських новомучеників і преподобну сестру Йосафату Гордашевську. Празник преподобної призначено святкувати 
7 листопада (за григоріанським стилем – 20 листопада). Цій смиренній монахині з Божого Провидіння судилося стати справжнім первістком зрощеного на наших рідних землях зерна Христової науки, плід якого, виплеканий впродовж довгих років її славного життя, принесено в офіру Богові через щоденне свідчення торжества всеохопної Божої любові, йдеться на сайті храму блаженного Миколая Чарнецького charnetskyj.org.ua

Молитва до блаженної Йосафати

О Блаженна Йосафато, що жертвенно жила своєю посвятою як Служебниця Непорочної Діви Марії, навчи нас, щоб за твоїм прикладом ми уповали тільки на Бога. Вислухай нашу молитву й благай Пресвяту Трійцю про ласку, яку ми так гаряче просимо на прославу Божу. Амінь.
Блаженна Йосафато, молися за нас! Слава Отцю і Сину, і Святому Духові. Амінь.

Прийти й помолитися перед іконою вірян запрошують:

• 22 і 23 листопада – у Провінційний дім сестер-служебниць НДМ (вул. Пасічна, 8).
• 23 і 24 листопада – у храм святого апостола Андрія (пл. Соборна, 3).
• 24 і 25 листопада – у храм Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, 175).
• 26 листопада – у храм Благовіщення Пречистої Діви Марії (вул. Пасічна, 83).
• 27 листопада – у Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла (вул. Театральна, 11).
• 28 листопада – у храм святого Онуфрія (вул. Б. Хмельницького, 36).
• 29 листопада – у Архикатедральний собор святого Юра (пл. Святого Юра, 5).
• 30 листопада – у Шпиталь імені Андрея Шептицького (вул. Озаркевича, 4).
• 1 і 2 грудня – у храм Різдва Пресвятої Богородиці (просп. Червоної Калини, 70).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7565 / 4.4MB / SQL:{query_count}