Олесь Патер: довгий шлях до здоров’я

Шестирічному хлопчикові зробили другу операцію на судинах головного мозку. Попереду тривала реабілітація і періодичні обстеження в Барселоні

Нарешті він усміхається, радіє життю, веселиться, бавиться улюбленими іграшками, ходить у садок, навіть почав співати, як і його старший брат – вихованець хорової капели “Дударик”!
Ще рік тому про все це маленький львів’янин Олесь Патер міг лише мріяти, зараз для нього це стало реальністю. Переживши дві надважкі операції на судинах головного мозку, в свої шість років ця дитина усім довела, що віра і добро здатні творити дива! Сам Олесь, його сім’я і всі ті, що знають цього позитивчика, певні: попереду в нього лише перемоги і нові досягнення.

Диво для Олеся

Про Олеся Патера “Львів­ська Пошта” писала вже не раз – від самого початку його боротьби за життя, коли у Львові влаштували марафон під назвою “Подаруй Олесю життя” і на концертах, виставах, благодійних вечорах збирали кошти для лікування хлопчика (“Естафета добра для Олеся Патера” № 8 (2020) за 27 січня 2018 р.) до самої операції, коли в Барселоні дитині зробили перше операційне втручання на судинах головного мозку (“І Бог сотворив диво для Олеся Патера”, №52 (2064) за 5 липня 2018 р.). І ось нарешті, як стало відомо “Львівській Пошті”, йому зробили таку необхідну другу операцію.
За кожну з операцій довелося викласти по 40 тисяч євро. Ці гроші вдалося зібрати завдяки благодійникам і небайдужим людям
Нагадаємо, що в Олеся Патера рідкісна хвороба – моя-моя. Її діагностують в однієї людини на мільйон. Недуга уражає судини головного мозку і може призвести до паралічу кінцівок. Олесь вже пережив ішемічний інсульт, тому батьки дуже боялися, аби ситуація не повторилася. Оперативне втручання було вкрай необхідне.
У Львові, ба більше – Україні, її не роблять, довелося шукати клініку за кордоном. Спочатку сім’я планувала їхати на операцію до Швейцарії, в спеціалізований центр моя-моя у Цюріху. Та оскільки зібрати необхідні 130 тисяч доларів не вдалося, стала шукати клініку в Японії. Проте й тут ситуація підвела…
Дві операції здійснили в іспанській клініці Hospital Sant Joan de Dеu Barcelona. За кожну з них довелося викласти 40 тисяч євро. Такі великі гроші вдалося зібрати завдяки благодійникам і небайдужим людям.
“Першу операцію Олесеві зробили 15 червня. Операція була складна – з лівого боку голови брали скроневу артерію і вживляли її всередину головного мозку, – розповідає мама Олеся Анастасія Патер. – Другу провели 26 жовтня. Це була аналогічна операція, але вже з правого боку голови. Друга операція, як і перша, пройшла без ускладнень. Від наркозу син відійшов нормально і досить швидко. Лікар результатом задоволений”.
На щастя, зі слів мами, більше операцій дитині робити не потрібно. На черзі тривала реабілітація й періо­дичні обстеження у тій же клініці в Барселоні. Сім’я планує поїхати туди влітку наступного року. “Ближче до літа Олесеві повинні зробити МРТ головного мозку, і з тими результатами ми маємо їхати в Барселону. В клініці сина знову обстежать, зроблять всі необхідні контрольні аналізи, подивляться, як відновлюється кровопостачання в головному мозку після операцій, чи пішов процес вживлення і розгалуження нових судин. Ми налаштовані лише на позитив!” – наголошує жінка.

Найбільша мрія хлопчика – співати

Після останньої операції вже минуло більше місяця. Хлопчик помалу відновлюється, набирається сил, навіть пішов у свій улюблений садок.
“Зараз Олесь вже не відвідує приватні заняття з реабілітологом, як це було до цього часу. Пішов у садок при реабілітаційному центрі “Левеня” для дітей з вадами зору, в групу індивідуального виховання, – веде далі співрозмовниця. – Власне у цьому садку є такі необхідні нам заняття з дефектологом, реабілітологом, психологом. Крім того, синові тут щодня проводять лікувальну фізкультуру, різні процедури для покращення зору. Він дуже любить цей садок, завжди охоче його відвідує. А коли доводиться пропускати заняття через кашель чи нежить, не може дочекатися, аби знову туди піти”.
Більше операцій дитині робити не потрібно. На черзі тривала реабілітація й періодичні обстеження
Олесеві вже виповнилося шість років, але, найімовірніше, наступного року до школи він не піде. Мама каже, що поспішати не варто. Здоров’я сина – понад усе!
Та наразі дитина має чим зайнятися: дуже любить співати і не полишає надії виступити зі згаданою хоровою капелою “Дударик”!
“Наш старший син співає в “Дударику”. Дивлячись на брата, менший також прагне цього – постійно йому асистує, вже знає чи не весь репертуар хорової капели. Цілком можливо, що Олесь також співатиме у “Дударику”. Час покаже”, – додає Анастасія Патер.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8377 / 4.4MB / SQL:{query_count}