“Ця школа дає стрижень”

“Львівська Пошта” продовжує цикл матеріалів про львівські школи, які працюють за новою системою освіти – Нова українська школа. Цього разу “перевірку” пройшла початкова школа №53, що у Шевченківському районі Львова

фото: Олег Огородник
Нова українська школа (НУШ) по всій Україні відпрацювала вже майже рік. За цей час першокласники перегорнути чимало сторінок нових підручників, не виконували домашніх завдань, натомість на уроках складали конструктори і вільно пересувалися класами! Чи це справді так, чи у всіх львівських школах запрацювала нова система освіти? Можливо, хтось за такою методикою працює вже не перший рік і може поділитися досвідом з іншими?
Отже, “Львівська Пошта” продовжує цикл матеріалів про місцеві школи, які працюють за новою системою освіти – НУШ. У планах обійти школи в кожному районі Львова і з’ясувати, як воно тепер – бути першокласником, чи подобається учням їхня школа, як ставляться батьки до таких змін і з якими труднощами зіткнулися вчителі.
Нагадаємо, що у двох школах Львова, а саме в початковій школі “Джерельце”, що у Франківському районі (“Школа, до якої хочеться ходити”, №11 (2126) від 08.02.2019 р.), та в початковій школі №4, що у Галицькому районі Львова (“Школа, де панує повага та любов”, №20 (2135), від 13.03.2019 р.), журналісти вже побували. На черзі – школа у Шевченківському районі Львова, а саме початкова школа №53, що на просп. Чорновола, 6.

Школа, де хочуть учитися всі

Навчатися в такій школі – мрія багатьох учнів. Тут поважають думку кожного, всіляко заохочують до навчання, а знання, які здобувають школярі, високо оцінюють навіть поза межами школи. Потужна англійська, навчання за кембриджськими підручниками, різноманітні олімпіади, участь у Євроклубі, можливість здачі кембриджського тестування стали своєрідною візитною карткою школи №53. “Ця школа дає стрижень”, “Виховання і рівень знань згодом дозволяють дітям легко досягати бажаного”, – так кажуть про цю школу всюди.
Має вона й чималу історію. Відкрили її ще в 1944 році, але тоді ця школа була в приміщенні на вул. Ветеранів, 11. У 1959-ому школу перетворили із середньої загальноосвітньої на середню загальноосвітню трудову політехнічну школу із
 
 Наталія Ворона
виробничим навчанням з викладанням низки предметів іноземною мовою у старших класах. Приміщення, що на просп. Чорновола, навчальний заклад отримав у 2001 році. Через шість років, у 2007-ому, школа набула статусу спеціалізованої загальноосвітньої школи І ступеня №53 із поглибленим вивченням англійської мови. А через рік почала функціонувати як окремий навчально-освітній заклад – початкова школа №53. Старша школа стала називатися гімназією “Престиж”.
“Нас досі плутають із гімназією “Престиж”. Ми – початкова школа, вона – старша. І хоча з моменту розгалуження минуло майже 12 років, деякі батьки досі сприймають нас як одне ціле. До нашої школи водять дітей у третьому поколінні, тобто тут училися батьки, їхні діти, а тепер і внуки”, – почала розмову директор початкової школи №53 Наталія Ворона. 

НУШ – це не лише парти, а нове ставлення

У школі, де навчаються більш ніж 560 учнів, дуже затишно і привітно: на коридорах багато вазонів, кольорові килимки, зони відпочинку із сучасними гойдалками, в класах – шафки із цеглинками лего, на стінах цікаві стенди, дитячі малюнки. Усі учні в шкільній формі, яка особливо личить першокласникам. Їх у школі багато – у п’яти (!) перших класах навчається по 30-32, а той по 34 учні! Загалом у початковій школі №53 цього року понад 160 першачків.
Директор Наталія Романівна каже, що їхня школа вже не перший рік працює за новою системою освіти (НУШ). Те ж інтегроване навчання, музейні та інші пленерні уроки тут використовували раніше. “Це виникло не з порожнього місця, маємо потужне підґрунтя. І в робочій групі, і в Міністерстві освіти. Зокрема, теперішній міністр освіти Лілія Гриневич свого часу працювала в нас завучем”, – веде далі директорка школи.
З її слів, школа зазнала реальних перетворень: змінилося освітнє середовище, якість освіти, фінансування, мотивація учителя, орієнтація на учня, педагогіка партнерства, цінності. Звісно, є ще багато над чим працювати.
За гроші, виділені на НУШ, вдалося закупили одномісні парти, конструктори лего, чимало дидактичних матеріалів, ламінатор, комп’ютери, кольоровий принтер, інші речі. Велику участь у дофінансуванні, за твердженням Наталії Ворони, взяли й батьки.
“У нашій школі є сучасна матеріально-технічна база, кабінети технічно оснащені, вчителі забезпечені сучасними комп’ютерами, працює вай-фай, налагоджена добровільна фінансова допомога батьків, – пояснює співрозмовниця. – Але треба розуміти, що Нова українська школа – це не лише нові парти чи комп’ютери, а й нове ставлення до дітей, один одного. Це зовсім інша програма, вибудовування цілком інших стосунків”.

Навчання через гру: чи все так легко та цікаво?

Не лише у першокласників, а й у решти учнів 53-ої школи запроваджені щоденні ранкові зустрічі. Це означає, що щоранку перед першим уроком школярі разом з учителем 15 хвилин вільно спілкуються, “заряджаються” і налаштовуються на тему дня. Директорка уточнює, що це саме ті хвилини, яких учителеві завжди бракує. На ранкових зустрічах учитель може запитати, чому дитина сумна, попросити озвучити власну думку, поговорити на визначену тему. І учні, і вчителі запевняють, що це одні з найкращих хвилин їхнього навчального процесу. “Що більше я працюю, то сильніше переконуюся, що НУШ цікава, корисна і доступна. До прикладу, ті ж ранкові зустрічі. Вони налаштовують дітей на позитив, підбадьорюють, додають сил учитися”, – зазначає класний керівник 1-Г класу Наталія Білобринь.
“Працювати цікаво, є великий потенціал всього, що ми робимо. Учнів багато, але є й багато методів, як їх можна зацікавити навчанням. У роботі часто використовуємо проектор, влаштовуємо різні презентації, відвідуємо цікаві місця. Для дітей це все нове, цікаве, тому й сприймають його з широко розплющеними очима”, – висловлює свою думку класний керівник 1-А класу Ірина Явор.
“Хоч учителеві тепер треба набагато більше часу для підготовки до уроку, проте це тільки додає азарту. Щоразу хочеться знайти для дітей щось цікаве. Тоді й дітям стає цікаво вчитися, вони прагнуть пізнати щось нове. Ми ніколи не сидимо на місці, і це чудово!” – ділиться враженнями класний керівник 1-Д класу Христина Фрейда.
Загалом навчання у першому класі розписане по тижнях і завжди проходить у цікавій інтегрованій формі. “Впродовж навчального року діти опрацьовують 35 тем. Наприклад, перші теми були спрямовані на адаптацію дітей – “Я школярик”, “Наш клас”, “Мої друзі”, “Моє довкілля”. Перші півроку діти адаптовувалися до школи, до нового навчального середовища: вчилися вітатися, товаришувати. Саме з такими банальними речами, тобто їх відсутністю, ми стикалися чи не найчастіше, – розповідає директорка школи. – Зараз теми тижня ширші, цікавіші. Аби закріпити пройдений матеріал, учитель разом з учнями відвідує бібліотеки, ходить у парки, на екскурсії”.
Самі першокласники та їхні вчителі пишаються тим, що їм уже вдалося побувати в кількох театрах, музеї іграшок, на летовищі, у трамвайному депо, на козячій фермі, у ведмежому притулку. “Коли темою тижня була мода, тиждень в учнів завершувався показом мод. У тиждень театру діти ішли в театр. Якщо темою була техніка – у відповідний магазин. Пригадую, як нещодавно одному з батьків вдалося домовитися з магазином електропобутових товарів про цікаву екскурсію. Школярі з цікавістю спостерігали за “розумним” пилососом, який сам їздить і прибирає, а коли розряджається батарея, то сам її підзаряджає. Особливе захоплення викликав у дітей холодильник, який на вигляд був наче звичайний, та коли по ньому стукнути, панель стає прозорою і видно все, що є на його полицях. Можете уявити собі реакцію учителя, який спостерігав, як 30-ти його учням бодай по разу заманулося по ньому стукнути”, – каже Наталія Ворона. 
На думку директора школи, позитив НУШ полягає у тому, що вона передбачає активну роботу дітей і в класах, і поза ними. І 53-тя школа це також усіляко підтримує. “Своїх дітей ми навчаємо за принципом “від практики до теорії”. Це додає життєвого досвіду і практичних навичок. Вважаємо, що дитина завжди повинна бути активною, з чимось працювати, над чимось думати. Це все спонукає до активності, до мислення. Наприклад, зайшовши в театр і тримаючи в руках квиток, треба самостійно знайти гардероб і своє місце в залі. Тобто діти повинні зорієнтуватися у всьому, і наші учні це вміють!” – наголошує вона.
До речі, у школі чимало гуртків: шаховий, гурток інформатики, театральний, курс “Львовознавство” англійською мовою (3 – 4 класи), гурток хорового співу, а ще гра на сопілці, танцювальний ансамбль “Полуничка”, гуртки бальних танців, польської мови, малювання. Частина з них безкоштовні, за решту доводиться платити.
“Оскільки в початковій школі основною метою є всебічний розвиток особистості, на гуртку з англійської мови намагаємося впроваджувати відповідно до тем різні ігри. Наприклад, на уроці вивчаємо тему, а на гуртку закріплюємо лексику, співаємо під гітару, розкладаємо граматичні структури. Головна мета учителя в першому класі – створити такі умови для дитини, щоб вона мала велику мотивацію до праці”, – зазначає вчителька англійської мови і викладачка театрального гуртка Світлана Куровець.
Також 53-тя школа активно співпрацює з педагогічним коледжем і має напрацювання з проблеми дуальної освіти. Студенти в школі відробляють виробничу практику, бачать школу зсередини і на бажання залишаються, тобто працевлаштовуються у ній.
Загалом, як каже директор школи Наталія Ворона, насправді цей рік у НУШ для всіх був досить складним, бо за парти сіли не лише діти шестирічного віку, а й семирічного. Деякі з них ходили не перший рік на різні гуртки, тому мали інші сподівання. А шестирічки ще хотіли бавитися. Також доводилося чути закиди від батьків, мовляв, на уроках вони граються, а не вчаться. Директорка признається, що доводилося розповідати батькам про дидактичні ігри, пояснювати, що таке навчання в грі. “Дехто зрозумів, решта чекала остаточного результату – знань. Я ж кажу, що перші результати будуть помітні через чотири роки”, – пояснює співрозмовниця. І додає: якщо раніше дітям ставили оцінки і наприкінці року вчитель заповнював табель, батьки чітко розуміли, на якому рівні знання їхньої дитини. Зараз учителі роблять лише свідоцтво досягнень дитини. Оцінювання в початковій школі, згідно з НУШ, вербальне.
“Звісно, позитивного в НУШ набагато більше. Наприклад, уже те, що дітям у школі тепер стало цікаво, до навчання їх уже не треба заохочувати. Через те вони інколи навіть додому не хочуть іти. Це ж про щось таки свідчить?!” – наголошує директорка.

Англійська мова – втримати планку!

Те, як викладають англійську мову в 53-тій школі, мабуть, знають усі. Тут вона потужна, на вищому рівні, бо уже з першого класу всі учні працюють виключно з кембриджськими підручниками.
Проте з цього року виникли певні труднощі. Зокрема, те, що із запровадженням НУШ зі шкіл зняли спеціалізацію, дещо утруднило роботу вчителів іноземних мов. Якщо раніше для цього уроку клас ділили на три групи, то зараз ділять на дві. Учнів у групі багато, тож повністю охопити навчальний матеріал за урок не вдається… “Наша школа досі була спеціалізованою, отож для вивчення іноземної мови дітей ділили на три групи, у кожній із них було по 10-12 учнів. Працювали легко, як кажуть, на одному диханні. Цього року класи почали ділити на дві групи, тож доводиться працювати із 15-17 дітьми. Це катастрофа! Багато чого не встигаємо, адже поки одній дитині покажеш, як правильно позначати букву, то остання вже допише і сидітиме без діла, – бідкається учителька англійської мови Ольга Клочко. – А проте намагатимемося тримати високу планку, свого рівня не втратимо! В такій школі, як наша, на кінець першого року навчання діти вже знають вісім-десять тем із англійської мови: одяг, їжа, абетка, крім того, читають короткі слова, починають учити слова напам’ять”.
Далі, після першого класу, англійську мову викладаються ще потужніше. Як результат – усі четвертокласники мають змогу пройти кембриджське тестування. “Із 2009 року наші діти на бажання, особливо коли батьки бачать їхню перспективу в напрямку вивчення іноземної мови, можуть піти на кембриджське тестування, тобто здати перший початковий рівень, – веде далі директор школи. – І якщо на початках, у 2009 році, такі тести проходили одиниці, то зараз ця кількість може сягати 30-40-ка”.
Згадане тестування відбувається саме на базі 53-ої школи, яка має підписаний меморандум співпраці з кембриджським видавництвом та дозвіл на його проведення. “Для мене кембриджське тестування – наче лакмусовий папірець: бачу, які знання дав учитель, чого навчив. Зрештою, мати чудові результати і отримати в 10 років кембриджський атестат – неабиякий успіх, престиж. Сертифікати Кембриджського університету мають необмежений термін дії та визнаються багатьма міжнародними університетами, компаніями й освітніми установами як безсумнівне підтвердження володіння мовою”, – пояснює вона.
Директор запевняє, що учням 53-ої школи спеціальна підготовка до таких іспитів не знадобиться. Річ у тім, що з першого класу діти навчаються за кембриджськими підручниками, а вони якраз дають можливість підготуватися до цих тестів.
До речі, аби підсилити знання англійської у школі, з 2013 року тут запровадили окремий курс “Львовознавство”, який проводять англійською. Діти разом із учителем часто мандрують містом, поглиблюють розмовну англійську.

Тут навчать усіх!

А позаяк школа №53 лише початкова, то після четвертого класу учні змушені покидати її та вступати в інші навчальні заклади. Зі слів Наталії Ворони, найчастіше випускники йдуть у гімназію “Престиж”. Їх там готові брати цілими сформованими класами. Також досить часто випускники школи обирають для вступу академічну або правничу гімназії.
Для майбутніх першачків 53-тя школа завжди відкрита! Саме зараз триває новий набір (до 31 травня)! Пріоритет надаватимуть тим дітям, що мешкають неподалік школи (дотримана територіальна приналежність), далі – дітям пільгових категорій, а якщо ще будуть вільні місця – братимуть решту охочих.
Жодних іспитів, випробувань чи співбесід нема! “Беремо до школи всіх. Із того, як активно подають документи, розуміємо, що в нас хочуть учитися діти чи не з цілого Львова. В школі панує дисципліна, порядок, учням не дозволяємо спізнюватися, не допускаємо прогулів. Дитина не може просто так не прийти до школи – на те завжди мусить бути причина”, – сказала наостанок директорка Наталія Ворона.

Найцікавіше про початкову школу №53


* Школа заснована в 1944 році. З 2008-го почала функціонувати як окремий навчально-освітній заклад – початкова школа №53. Старша школа стала називатися гімназією “Престиж”.
* Школа розташована в Шевченківському районі Львова – на просп. Чорновола, 6.
* У школі працювала чинний міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
* У школі навчається 560 учнів, 160 з яких – першокласники. Загалом у школі п’ять перших класів
* З першого класу діти вчаться за кембриджськими підручниками.
* Навчання в першому класі розписане по тижнях і завжди проходить у цікавій інтегрованій формі.
* Школа працює за принципом “від практики до теорії”.
* Щодня у школі проводять 15-хвилинні ранкові зустрічі.
* Школа матеріально й технічно оснащена: тут є мультиборд, ламінатор, кольоровий принтер та інші технічні пристрої.
* У школі чимало гуртків: шаховий, інформатики, театральний гурток, курс “Львовознавство”, хоровий гурток, гурток гри на сопілці, діють танцювальний ансамбль “Полуничка”, гуртки бальних танців, фокстроту, польської мови, малювання.
* Школа активно співпрацює з педагогічним коледжем, має напрацювання з проблеми дуальної освіти, працевлаштовує студентів.
* На базі школи є можливість здати кембриджське тестування і пройти перший початковий рівень з англійської мови.
* Кілька років тому школа долучилася до встановлення рекорду України “Наймасовіший урок добра”, який проводили до Всесвітнього дня захисту тварин.
* У школі діє європейський клуб – форма співпраці вчителів та учнів, яка охоплює різноманітні сфери вивчення Європи: європейської інтеграції, історії, географії, культури, мистецтва, науки. Учні вчаться активності, толерантності, зацікавлені життям та історією інших народів.
* Зараз у школі триває набір першокласників. Заяви від батьків приймають до 31 травня.

Думки учнів про школу

Олександр, першокласник: “У нашій школі дуже цікаво вчитися. Тут мене навчили додавати, віднімати, розв’язувати різні задачі. Маю багато друзів, з ними цікаво та весело”.
Юрій, першокласник: “Найбільше подобається робити приклади. З однокласниками та вчителькою завжди відвідуємо цікаві місця. Частенько ходимо в бібліотеки, були в музеях. Найбільше сподобалися музей машин та музей іграшок”.
Марія, першокласниця: “Я дуже люблю письмо і читання. Раніше до школи не хотіла ходити, а зараз навпаки. Мені тут подобається! Маю багато друзів, а ще дуже хорошу вчительку – Тетяну Анатоліївну. Вона добра, чуйна, гарно пояснює. Дуже не люблю, коли є заміна. Ніхто так не розкаже і не допоможе, як улюблена вчителька”.
Денис, першокласник: “Наша вчителька нам завжди розповідає дуже багато цікавих речей, часто відвідує з нами цікаві місця. Наприклад, з нею ми вже були і в театрі, і в депо, де “живуть” трамваї. Тепер хотів би потрапити ще й у депо, де “живуть” потяги. А ще до нас приходили “хімічні” люди, які показували нам різні досліди. Було суперово!” 
Остап, четвертокласник: “Свою школу я дуже люблю, бо тут не лише друзі, а й улюблені вчителі. Йти звідси не хочеться, але доведеться, бо це тільки початкова школа. Напевно, буду вступати до гімназії “Престиж” або до Школи східних мов, бо додатково вивчаю японську. Також займаюся грою на саксофоні. Одного разу побачив рекламку із саксофоністами. Дуже сподобався вигляд музичного інструмента, тому вирішив навчитися грати на ньому. Мама була змушена записати мене на такий гурток. Зараз часто їжджу на змагання. І не лише по Україні, а й за кордон. Маю багато відзнак, грамот, але й учитися не забуваю”.
Юстина, першокласниця: “У школі в мене багато улюблених предметів: математика, “Я досліджую світ”, образотворче мистецтво. Також дуже люблю перерви. І хоча мені не надто гарно вдається писати, я дуже стараюся. Мама дуже тішиться моїми успіхами. Намагатимуся її не підвести”.

Оксана Гарматій, класний керівник 1-Б класу:
– Я у школі вже 30 років. Тепер доводиться працювати за новою системою – НУШ. Загалом новаціями задоволена. Звісно, спочатку було страшно, бо треба було перебудовувати всю свою роботу, набагато більше викладатися, готуватися до уроку. Зараз усе почало ставати на свої місця. Ми стали вільніші! Тепер учитель має більше свободи, право вибору на складання конспектів, вибору теми. Зважаючи на те, як діти вивчають предмет, ми можемо його розширити, продовжити чи навпаки – закріпити. Певною мірою можемо працювати по-своєму. На початку навчального року в класі були різні діти – ті, що взагалі не вміли читати, і ті, що читали вільно. Доводилося докладати чимало зусиль, аби це “вирівняти”: одних підтягувала, других заохочувала, аби не перестали хотіти вчитися. Вважаю, що діти повинні йти до школи, аби вчитися, що в садку дітей мають навчити спілкування, тримати в руках ножиці, ручку, олівець. А вже читати, рахувати і писати мають навчити у школі. Зараз же діти, ходячи на різні підготовки, уміють складати навіть звукові схеми, а ось тримати ножиці не вміють… Це реально проблема, з якою доводиться боротися. Було б непогано, якби учитель в НУШ мав помічника, а також відповідну достойну зарплату. В нас дуже добре налагоджена співпраця з батьками. Вони активні, досить часто долучаються до роботи в класі або ж влаштовують дітям цікаві уроки поза межами школи. Хоча батьки також є різні: дехто приводить свою дитину з розрахунку на те, що тут вона перебуватиме більшість робочого дня, тож не доведеться переживати. А зіткнулися з тим, що таки треба працювати, долучатися, бути активнішими, допомагати дітям робити якісь речі. На щастя, таких меншість. Намагатимемося й далі цікаво та пізнавально вчитися.
Анна Мілян, мама першокласника:
– У цій школі вчився наш старший син, зараз ходить середущий, а вже з нового навчального року тут навчатимуться ще двоє наших дітей – донечки-близнючки. Ось саме прийшла подавати документи, аби їх зарахували. Нам якоюсь мірою пощастило, бо мешкаємо неподалік школи, тому з вибором навчального закладу визначалися недовго. І тепер лише тішимося з того, бо це справді сильна школа, яка дає дуже великі знання! Особливо потужно тут викладають англійську. Загалом школа нам дуже подобається: тут комфортно, чисто, панує добра атмосфера, є привітні вчителі. Тут не лише вчать, а й прищеплюють традиції, акцентують увагу та повазі одних до одних. Наприклад, хлопчикам наголошують на тому, що вони завжди повинні пропускати дівчаток вперед. Ніде правди діти, наш старший син ходив до цієї школи з невеликою охотою, а от середущий, особливо з часу запровадження НУШ, сюди просто летить. Йому цікаво вчитися! Він хоче вчитися! І хоч на початку нового навчального року НУШ йому була трохи залегка, бо до того ми ходили на певну дошкільну підготовку, то зараз уже все стабілізувалося. Звісно, доводиться з ним займатися додатково удома: читати, робити різні математичні завдання онлайн. Бачу, що синові це цікаво, то чому ж не розвивати цього?! До старої навчальної програми однозначно повертатися не хотіла б. Кажу це відверто як мама, яка має з чим порівняти. Тепер дітей не заганяють в такі рамки та обмеження, як колись, вони не бояться помилятися, і це чудово.
Наталія Синютка, мама четвертокласника:
– Мій молодший син навчається в цій школі у четвертому класі. Проте й старша донька ходила сюди. Школа ця початкова, тож зараз донька вчиться у сьомому класі академічної гімназії. НУШ нас не “зачепила”, але зміни все ж таки бачу. Більше, звісно, в ній переваг, проте є й недоліки. Один із них – те, що школи перестали бути спеціалізованими. Відтак для вивчення англійської мови дітей у першому класі вже ділять на дві групи, а не на три, як було. І оскільки в класах по 32-34 дитини, то це, як на мене, ускладнює вивчення іноземних мов. Це реальна проблема, і не лише нашої школи, а й усіх львівських шкіл! Загалом школою задоволені. Вона потужна, діти здобувають реальні знання, є чимало факультативів. Мої діти вчилися і вчаться добре, мають багато друзів. Живемо не поблизу школи, але обрали саме її. Чоловік каже, що директорка “правильна”, тому вважаємо, що й школа через це добра.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.9021 / 4.64MB / SQL:{query_count}