Малий бізнес в Україні: від ідеї до прибутку

Виготовлення квіткових листівок та магнітів. Як львівські підприємці знайшли собі справу до душі, які труднощі на них чекали та чим довелося ризикувати

Відкриття власного бізнесу потребує не лише фінансових вкладень, а й багато часу та сил. Це лише на перший погляд люди, які займаються власною справою, такі успішні, щасливі. Насправді колись їм довелося не лише ризикувати, а й пережити перші етапи становлення власної справи, коли взагалі не було попиту на їхній товар та, відповідно, прибутку. Саме тому, що тоді вони не здалися, знайшли в собі сили довести розпочате до кінця, нині ці люди успішні.
Співрозмовники, з якими поспілкувалася «Львівська Пошта», теж мали спокусу кинути свою справу ще на початках, але їм вдалося пережити важкі часи. Нині Марія Шептицька створює надзвичайні листівки, прикрашені квітами, які мають попит не лише серед українців. Свої листівки Floriya вона відправляє замовникам у різні країни світу. А Ігор Крисюк, який займається виготовленням магнітів, має успішну фірму Magneticus, що займає близько 15% ринку магнітів у місті Лева.
«Львівська Пошта» продовжує започатковану рубрику «Власна справа». На шпальтах нашого видання читачі вже змогли прочитати шість історій. Історії, які мотивують! Наші співрозмовники наважилися ризикнути – і їм усе вдалося! Вам також вдасться, варто лише почати! Отже, ми писали про пошиття сумок Potynska Інною Потинською, прикраси Gamine Birdie Ірці Птахи, козячу ферму Cozy farm – сімейне господарство подружжя Галини та Андрія Маланчаків («Львівська Пошта» №88 (2203) від 08.11.2019 р.). А ще про красиві фотозони, які створює Оксана Щур, відомих і талановитих фотографів Зоряну та Василя Владик, а також про вирощування лохини, якою займається Володимир Борис («Львівська Пошта» №90 (2205) від 15.11.2019 р.).

«Бізнес – це така собі ковзанка, там дуже легко послизнутися і впасти»

Ідея виготовляти свої магніти у Ігоря Крисюка виникла ще в 2010-ому. Тоді він займався продажем магнітів і побачив, що на них є великий попит.
«Були моменти, коли попит перевищував пропозицію. Виробники просто не встигали випускати товар, був постійний брак магнітів. Я задумався, якщо є такий попит, то це прибутковий бізнес! Маючи трішки креативного бачення, вирішив, що виготовлення магнітів –  це те, що мені підійде. Мене завжди тягнуло до творчої діяльності – щось малювати, творити. Хоча, на жаль, я вмію робити далеко не все, але маю певне бачення. На цьому й вибудував цілу компанію. Знайшов формувальників та людей, які вміли робити магніти, розробив свої моделі і так започаткував власний бізнес. Вважаю, що успішно зайняв певну частину ринку магнітів у Львові», – розповідає Ігор Крисюк.
Перші півтора-два роки на магніти компанії Magneticus узагалі не було попиту, пригадує співрозмовник.
«Спершу наш товар був непопулярний, нецікавий. Потім я потроху почав розуміти, чого хочуть люди. Як? Сам ішов і торгував, запитував, які магніти люди хотіли б придбати. Налагодив контакт із прямим покупцем. Це насправді дуже важливо! Звісно, були думки покинути цю справу: думав, що вона не піде. До слова, у мене це вже був четвертий бізнес, я вже прогорав, продавав квартиру. Я знаю, що таке падати. Це боляче… Бізнес – це така собі ковзанка, там дуже легко послизнутися і впасти. Тепер я розумію, де саме помилився. Однак тоді мені здавалося, що я все роблю правильно. Тобто думки покинути цю справу були постійні. Забагато проблем, замало попиту, це того не варте. Потім ми зробили кілька хороших моделей, які просто «прорвали». Подумав: «Серйозно? То це так просто?!». Тобто в бізнесі потрібен час, витримка», – каже Ігор Крисюк.
Мало кому вдається досягти успіху в перші півтора року. Це складно. Є постійна спокуса здатися, влаштуватися на роботу. Однак не можна зупинятися на середині шляху! Ви мусите пройти всі етапи, дійти до кінця, наголошує він.
«За останні п’ять років дуже змінився процес відкриття бізнесу. Раніше було легше почати власну справу. А нині з кожним днем усе важче вийти на ринок, зайняти свою нішу. Хоч помічаю, що молодим людям легше розпочати свою справу саме завдяки інтернету, соцмережам, різним стокам тощо. Тобто вийти на традиційний ринок нині доволі складно, але завдяки інтернету можна показати світу свій креативний, оригінальний продукт і зайняти свою нішу», – веде далі Ігор Крисюк.
Думки покинути все і виїхати за кордон постійно не дають мені спокою, запевняє він.
«Хоч у нас із виробництвом все гаразд, але з ритейлом, тобто роздрібною торгівлею, є певні проблеми. Однак цю проблему не розв’язати без дозволів Львівської міськради, а це насправді дуже складний процес. Уже вісім років ходжу по кабінетах, і ніякого результату немає. Ось у такі моменти виникають думки кинути все і виїхати. Однак на певних етапах життя зустрічаються потрібні люди, щось закручується, і я залишаюся. Тобто вважаю, що думки поїхати за кордон – цілком нормальні. Однак це лише думки. Особисто я завжди відмовляю тих, що всерйоз задумуються над тим, аби емігрувати. Пояснюю, що Україна – країна можливостей! Тут можна класно жити. Бо у Європі ми нікому не потрібні, не цікаві, ми там просто підемо на роботу і нічого власного творити не зможемо!» – наголошує Ігор Крисюк.
З його слів, обов’язково потрібно починати власну справу з того, до чого лежить душа. Бо бізнес на перших стадіях займає близько 15 годин на день. День починається з думок про бізнес і закінчується ними. «Постійно думати про те, що не подобається, робити щось виключно заради грошей людина довго не зможе. Хоча насправді я зустрічав таких людей. Але така модель не буде справжньою, у ній не буде душі. І клієнти це відчувають. Тобто насамперед бізнес варто відкривати для себе, а не задля грошей», – пояснює Ігор Крисюк.
Ознайомитись із фірмою Magneticus та її виробами можна за посиланням.

«Моя справа дала мені можливість упоратися з душевним болем»

Марія Шептицька розпочала свою справу, коли у неї народилася донечка. Після народження немовля одразу забрали до реанімації. Жінка переживала дуже важкі часи, не могла знайти собі розради.
«Якось мені потрапив на очі майстер-клас із виготовлення паперових квітів. Мені здалося, що це може допомогти. Почала пробувати ліпити перші пелюстки. І сталося диво: я заспокоювалася, на душі ставало світліше. Вся родина мене дуже підтримувала. Чоловік подарував термопістолет, мама і брат постійно купували папір. Мабуть, вони бачили, що мені просто необхідна ця робота», – розповідає Марія.
З її слів, труднощі, які постають перед молодою мамою, котра вирішила зайнятися власною справою, це брак часу. «Я прокидалася о шостій ранку і починала творити, поки не прокидалася сім’я. Квіти виходили гарні, а коли їх назбиралося багато, вирішила, що варто спробувати їх продавати. Досить швидко придумала назву – Floriya, створила сторінку у фейсбуці та в інстаграмі, однак попиту не було… Почала думати над тим, як зробити щось таке, щоб у основі були квіти. Після довгих міркувань і проб з’явилися мої перші листівки в коробках. Мені знадобився цілий рік, поки я остаточно вирішила, чим займатимуся. За цей час мені не раз хотілося усе кинути, бо дуже втомлювалась, витрачала щораз більше грошей на матеріали. Мені здавалося, що мої роботи не достатньо хороші. Хотіла все кинути, але чоловік наполіг, щоб я творила далі. Я послухала його», – веде далі Марія Шептицька.
Насправді нині є багато можливостей, щоб показати людям свої роботи і почати заробляти на цьому гроші, наголошує співрозмовниця.
«Потрібно виконати роботу, виставити її в інтернеті, тоді її зможуть побачити у будь-якому куточку світу. Однак почати бізнес відповідно до законодавства насправді дуже важко. Скажімо, мені довелося робити патент на свої листівки. Це дуже довга і дорога процедура: і марку зареєструвати, і оформити все це. Для простих дівчат, які мають талант творити неймовірні вироби, узаконити свою роботу насправді важко», – признається майстриня.
А стосовно можливих ризиків каже, що люди, бізнес яких пов’язаний із творчістю, майже нічим не ризикують. «Ви творите свої роботи, викладаєте їх у соціальні мережі. Які тут можуть бути ризики? Якщо ваші роботи чогось варті, то рано чи пізно стануть популярними і знайдуть свого покупця. Що ж стосується недоліків, то, вважаю, наша правова система має величезні прогалини. Через неї майже всі прогресивні, молоді й талановиті люди, які вміють щось робити своїми руками, опиняються поза законом», – розповідає Марія Шептицька.
І наголошує, що починати власну справу потрібно лише тоді, коли гориш своєю ідеєю!
«Починати варто тоді, коли не можеш без свого діла, коли готовий працювати у вихідні, ночами, без заробітку. Просто тому, що любиш це! Моя справа дала мені можливість упоратися з душевним болем. Тепер я точно знаю, що продовжуватиму її, як би там не було. Навіть коли у мене мало замовлень, хоч таке рідко буває, все одно ставлю будильник на шосту ранку, встаю і йду творити свої квіти. Я без цього не можу. Вважаю, що тільки так можна створити успішний бізнес. Тільки тоді, коли є вогник в очах, – запевняє жінка.
І каже, що попри всі труднощі й негаразди бізнес варто починати тільки на своїй батьківщині.
«За кордоном ми завжди були і будемо чужинцями, «бідними родичами». А вдома, в Україні, я сама собі пані. Почуваюся господинею на своїй землі і, працюючи в Україні, показую всьому світові, яка ми нація! Відправляючи свої роботи замовникам у США, Японію, Австралію, майже в усі куточки світу, намагаюся виконувати свою роботу бездоганно. І так показую, що українці вміють не лише трускавки збирати і на будівництві працювати. Намагаюся показати, які ми відповідальні, талановиті, винахідливі. Думаю, якщо я, мама в декреті, змогла розвинути свою справу, зробити її успішною, то це може зробити кожен. Було б бажання!» – наголошує Марія Шептицька.
Ознайомитись із творчістю Марії Шептицької – переглянути її вироби можна за посиланням.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2830 / 4.17MB / SQL:{query_count}