Будьмо відповідальні за того, кого прихистили!

Діти на відміну від дорослих набагато гуманніше й толерантніше ставляться до тварин. Як у Львові вчать любити і поважати братів наших менших і до чого тут «Маленький принц»

За статистикою, кожна третя львівська сім’я має песика чи котика, називає його своїм вірним другом, помічником, ще однією дитиною, а дехто так і не навчився відповідати за того, кого прихистив… У якийсь момент для господарів чотирилапі вихованці стають непотрібними, і їх викидають на вулицю, вивозять у ліс чи навіть труять. У підсумку вони самі або зграями тиняються містом, можуть ставати агресивними і загрожувати життю людей.
Тема безпритульних собак і котів є проблемною чи не в кожному українському місті. Але без перебільшення ситуація у Львові одна з найкращих. Завдяки діяльності ЛКП «Лев» 96% безпритульних котів і собак знаходять нову родину! Зокрема, впродовж минулого року відловили 345 безпритульних собак, прилаштували 331 (96%). Що стосується безпритульних котів, то їх поступило 480, з них прилаштували 128 (27%).
Фахівці кажуть, що найагресивнішими до тварин, найменш гуманними та зовсім не толерантними на сьогодні залишаються дорослі, чого не скажеш про дітей: більшість із них тварин не лише люблять, а й добре ставляться до них.
Аби прищепити дітям любов до чотирилапих, виховати гуманне ставлення до них, у львівських школах запровадили курс під назвою «Маленький принц. Львів, що любить тварин». Із пілотного проєкту наприкінці 2016 року такі уроки вже переросли в обов’язкову частину шкільної програми для місцевих учнів. Тепер її викладають у всіх сьомих класах львівських шкіл.

Прилаштованих тварин більшає

«Львів’яни зовсім не байдужі до долі безпритульних тварин», – каже директорка ЛКП «Лев» Оксана Кошак. І така тенденція, з її слів, спостерігається вже кілька останніх років. Львів’яни навчилися відстежувати появу бездомних котів і собак на вулицях, завжди комунікують з нашим підприємством, запитують про його потреби, самі підгодовують тварин, навіть беруть участь в прилаштуванні собак і котів у родини.
Відсоток прилаштування тварин збільшується щороку. «У 2019-ому ми відпустили на місце вилову лише 14 собак, решту щасливо прилаштували в родини. Це саме можна сказати про котів: торік їх прилаштування становило 30%, у родини поїхало 130 мурчиків. Це дуже гарні показники, особливо якщо зважати, що собаки в нас можуть перебувати впродовж 21 дня, а коти тільки п’ять, – пояснює Оксана Кошак. – Це свідчить про те, що культура прилаштування безпритульних тварин у нас покращується, ну і, звісно, показує доброзичливе та гуманне ставлення людей до тварин».
Понад те, змінилися й уподобання людей щодо вибору тварин. Якщо раніше обирали породистих, то тепер воліють узяти тварину з притулку – стерилізовану і вакциновану.
Що стосується відповідальності власників, то, на жаль, хвалитися тут майже нічим. Лише половина власників своїх тварин зареєстрували, решта цього так і не зробила. Є й такі, що далі викидають тварин на вулицю. Причому навіть дорогих породистих собак.
«Викидають на вулицю дуже різних собак. Переважно в тому випадку, коли тварина старіє або в неї починаються проблеми зі здоров’ям, – веде далі директорка ЛКП «Лев». – Спочатку люди женуться за породою, та згодом не готові до того, що тварина може захворіти, постаріти, що доведеться платити за її лікування або догляд. Тому ми часто виловлюємо спанієлів, вівчарок, лабрадорів, французьких бульдогів, лайок, хаскі».
При цьому Оксана Кошак уточнює, що їхнє підприємство не приймає собак «з рук» – лише виловлює в межах міста. «До нас не можна привезти собаку і здати її. Ми проти таких дій господарів!» – наголошує вона, нагадуючи, що у Львові обов’язковою є реєстрація чотирилапих. Це потрібно для того, аби в разі згуби тварину можна було знайти, ідентифікувати і швидко повернути господарю, або ж покарати за те, що тварину викинули на вулицю. Щоправда, в цьому плані налагоджене далеко не все.
«Реєстрація господарських собак передбачена законом України про утримання і поводження з тваринами. Отже, власник собаки повинен зареєструвати тварину в Єдиній міській базі (цю послугу надає наше ЛКП та приблизно 20 ветеринарних клінік Львова). Тварині видають жетон, який під час вигулу повинен міститися на ошийнику. У випадку, коли тварина загубиться, для перехожих це стане свідченням, що вона безпечна, адже при реєстрації обов’язковим є щеплення проти сказу. Також за допомоги жетона тварину можна швидше повернути власникові», – каже Оксана Кошак.
Крім того, у Львові обов’язковою є процедура чипування тварин. Чип, зі слів співрозмовниці, є своєрідним ідентифікаційним знаком, який тварина не загубить і не втратить, бо його вживлюють у тіло. Наразі місто отримало п’ять тисяч безкоштовних грантових чипів, тож ведеться активна робота над тим, аби власники подбали про їх вживлення своїм тваринам.
«Аби люди не плутали, бирка на вусі собаки означає, що це безпритульна тварина, але вакцинована, стерилізована, тобто безпечна і є в базі ЛКП «Лев». А ознакою господарської собаки є жетон на ошийнику і чип, введений в тіло тварини. Візуально його не помітно, але при скануванні спеціальним пристроєм, який є в кожній ветеринарній клініці, з’являється інформація про власника. Відтак господаря легко знайти і повернути йому тварину», – додає співрозмовниця.
На запитання, у скільки обійдуться власникам собак усі ці засоби ідентифікації, Оксана Кошак каже, що чипування в ЛКП «Лев» безкоштовне, а в приватних клініках пільгове – не більш ніж 100 грн. Процедура реєстрації і отримання жетона в клініці коштує 107 грн (щоправда, тоді власникам доведеться подбати про вакцинацію проти сказу, без неї зареєструвати собаку неможливо, а це ще майже 100 грн на рік).

«Маленький принц» у школах Львова

Інформація про те, що уряд Іспанії впроваджує новий предмет «Повага до тварин» у початкових, середніх і старших школах і що тепер тамтешніх дітей вчитимуть дбайливо ставитися до живих істот, поважати братів наших менших, з якими вони контактують щодень, спричинила масове обговорення серед львів’ян.
Хтось пише, що усім нам справді бракує толерантності. І не лише до тварин, а й до людей, дітей з інвалідністю, до старшого покоління. Хтось вважає, що любов до тварин треба показувати на власному прикладі, адже найкращий урок для дітей – приклад батьків. Хтось каже, що непогано було б і у Львові запровадити такі уроки.
Насправді, зі слів головної освітянки Львова Зоряни Довганик, такі уроки в нас проводять не перший рік. Назва навчального курсу – «Маленький принц. Львів, що любить тварин».
Ініціаторами створення уроків гуманності до чотирилапих стала одна з українських компаній, яка виробляє харчування для тварин, і Навчально-методичний центр освіти Львова. Саме вони розробили методику курсу та почали інтегрувати його в шкільну програму уроку біології.
Наразі такий урок є лише в сьомих класах, адже саме в них під час вивчення зоології є теми, присвячені етичному ставленню до тварин, взаємодії людини і тварини.
Наприкінці 2016 року обрали 16 львівських шкіл для втілення пілотного проєкту. Вчителі пройшли дводенні тренінги і провели серію уроків у своїх школах. Такий формат запровадження гуманної освіти виявився вдалим. Проєкт підтримала міська влада, яка під свою відповідальність узяла друкування методичних матеріалів для вчителів і робочих зошитів для учнів. Згодом сотні львівських учителів-біологів пройшли відповідні тренінги задля впровадження у освітній процес теми гуманного ставлення до тварин.
«Після того, як ми побачили, що після уроків діти почали по-іншому ставитися до тварин, що в них почала формуватися культура доброго ставлення, любові, співчуття, розуміння відповідальності за них, вирішили на цьому не зупинятися. Інші школи поступово почали підтримувати цей проєкт, і в 2019/2020 навчальному році до нього долучилися всі школи Львова. Це не факультатив, а обов’язкові уроки для сьомого класу», – зазначає Зоряна Довганик.
Структура курсу «Маленький принц. Львів, що любить тварин» – це чотири уроки в класі та підсумкове заняття з відвідинами ЛКП «Лев». На виїзному уроці учням пояснюють, звідки беруться безпритульні тварини, хто за це має відповідати, і школярі на реальних прикладах бачать наслідки людської безвідповідальності.
«Головна мета цього курсу – виховати гуманне ставлення, виробити повагу до тварин і до всього живого. Хочемо, щоб кожна дитина, яка має удома тваринку, розуміла, що вона несе за неї повну відповідальність. А ті, що не мають хатніх улюбленців, навчилися їх поважати, не кривдити на вулиці», – додає головна освітянка Львова.
Те, що після зазначеного курсу діти починають краще розуміти своїх чотирилапих вихованців, звертаючи увагу на їхні потреби та емоції, і як наслідок краще їх доглядають, наголосила директорка ЛКП «Лев» Оксана Кошак. Понад те, після відвідин їхнього підприємства в багатьох дітей не лише народжується почуття любові до тварин – вони вчать цього і своїх батьків.
«Як із дорослими, так і з дітьми ведемо потужну просвітницьку діяльність, наголошуючи, як треба поводитися з тваринами. Та все ж робимо акцент на дітях. Віримо, що діти і молодь, особливо після спеціальних уроків, виростуть іншими, гуманніше ставитимуться до тварин та ще й навчать цього дорослих. Знаю кілька випадків, коли після таких уроків діти приходили додому і вчили своїх батьків, як правильно ставитися до тварини, як її доглядати, аби бути хорошими господарями», – зазначила наостанок Оксана Кошак.
До речі, курсом «Маленький принц. Львів, що любить тварин» зацікавилися не лише у Львові. Цілком можливо, що невдовзі такі уроки запровадять і в школах інших українських міст.

Допоможіть тваринам грішми на корм!

«Домівці врятованих тварин» – зоозахисній організації, розташованій у Львові на вул. Довбуша, 24, не вистачає корму для копитних тварин! Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав зоозахисник Орест Залипський. Наразі там перебувають коні, поні, кози, віслюки, козулі (віднедавна ще й шиншили), а запасів корму не вистачає… З його слів, кошти, які виділяє місто на корми, надійдуть аж у травні, а щоб до того часу тваринам було що їсти, треба закупити по 200 тюків сіна і соломи. На це знадобиться 14 тис. 800 грн!
Додамо, що коні з «Домівки» товаришують із дітьми, чим допомагають покращити їхній настрій та стабілізувати психологічний стан.
Охочі долучитися до збору грошей на корм для тварин можуть переказати кошти на банківську карту 4188 3701 34 02 3145 (Орест Залипський).

Візьміть собаку в дім!

Із середини січня і станом на зараз в ЛКП «Лев» потрапило 10 котів і 43 собаки. Частина з них досі потребують господарів. Тож якщо ви ще не маєте хатнього улюбленця, звертайтеся і обирайте!
Нагадаємо, що комунальне підприємство «Лев» – це ветеринарно-стерилізаційний центр для тварин у Львові. На базі підприємства діє Перша комунальна ветеринарна клініка (ПКВК) для безпритульних і домашніх тварин, а також Стерилізаційний центр для безпритульних тварин і Центр адопції (всиновлення) чотирилапих.

Графік роботи ЛКП «Лев»: щодня без вихідних із 08.00 до 20.00. 
Перша комунальна ветеринарна клініка працює цілодобово. 
Адреса: Львів, вул. Промислова, 56. Контакти: lkplev@gmail.com; тел. (032) 252 30 41; (068) 535 45 45.


Влодко Лучишин, 
виконавчий директор радіо «Львівська хвиля», радіоведучий:
– У нас вдома проживає чотирирічний лабрадор Оскар. Не беруся казати за всіх, тим паче не ставлю когось на один щабель із неадекватними людьми, які поводяться з тваринами негуманно, а проте вважаю, що львів’янам, як і українцям загалом, все ж бракує нормального і приязного ставлення до чотирилапих. Можу навіть навести приклади: по цілому Львову, як і в районі, у якому я мешкаю (це перехрестя вулиць Стрийська – Наукова), інколи труять собак. Буквально кілька місяців тому в парку унаслідок отруєння загинули дві собаки, двох ледь відкачали. Серед постраждалих – собака знайомих.
Найцікавіше те, що часто провина за все лежить не на собаці, а на її власнику. Не люблю собачників, які під час прогулянки із чотирилапими, коли ті випорожняються, ніколи не беруть зі собою пакетики для збоку фекалій, а переступають і йдуть далі! Звісно, після того, як побачиш, що клумба перед твоїм будинком уся загиджена або коли сам вступиш у лайно, починаєш ставитися до собак відповідним чином, а інколи й розуміти, чому люди ненавидять собак. Найрадикальніші з них просто їх труять.
Нещодавно стало відомо, що в Іспанії планують запровадити шкільний урок про гуманне ставлення до тварин. Також радий, що у школах Львова вже є такий предмет, хоча раніше про це не знав. Але це дуже правильно!
Мені видається, що дорослих у їхньому ставленні до тварин вже не переробиш. А от діти ще мають шанс навчитися правильної поведінки і ставлення до тварин. Найперше дітям треба розповідати про відповідальність щодо утримання собак. Усі ми, власники собак, маємо розуміти, що собаки такі ж повноцінні живі істоти, які іноді можуть чогось не хотіти, можуть захворіти, захочуть зайвий раз погуляти і так далі.
Ось це все треба постійно пояснювати дітям. Але щоб це робити, для початку варто було б про все це знати дорослим і батькам.
Найбільше хотів би, щоб наші правоохоронці мали трохи більше ресурсів для того, щоб штрафувати власників тварин, які не прибирають за своїми чотирилапими вихованцями. Якби це все було, ситуація покращилася б у рази.

Людмила Томашевська, 
журналістка:
– Уже шостий рік разом із нами живе висловуха киця Майя. Моєму синові Лук’яну лише два з половиною роки, і він росте разом із нею. Питання, куди подіти тварину, в нас не стояло ніколи, навіть коли я завагітніла. Удома всі були чітко налаштовані на те, що дитина з кицею обов’язково потоваришує. Так і сталося.
Понад те, я переконана, що син поруч із Майєю навчився швидше і повзати, і ходити. Вона була таким собі стимулом до нових звершень: дитині було цікаво щораз ближче повзти до киці, згодом він біг за нею по кімнаті, наздоганяв. Дитина не лише цілком адекватно ставиться до тварини вдома, а й завдяки нашій киці полюбила інших тварин.
Під час прогулянки Лук’ян не може пройти повз жодну тварину, але ніколи її не скривдить, навпаки, намагається погладити. В принципі, більшість власників тварин дозволяють це робити, навіть тішаться, що діти хочуть познайомитися з твариною. І у Львові таких людей досить багато.
Переконана, що любов до тварин дітям треба прищеплювати змалку. Якщо немає можливості чи бажання заводити тварину, то варто хоча б постійно акцентувати на толерантному ставленні до неї, наголошувати, що в жодному разі її не можна кривдити, бити, завдавати шкоди. Треба постійно звертати увагу на те, що тварина також жива істота і що їй може бути боляче!
Звісно, найкращий приклад для дитини – це поведінка батьків. Якщо вони самі з любов’ю ставляться до тварин, то й учити нічого не доведеться.
У Львові, як і в кожному іншому місті, багато різних людей. На щастя, багато хороших, які займаються волонтерством, збирають кошти на утримання і годування бездомних тварин, допомагають виловлювати їх і стерилізувати. Однак є й ті, що не надто приязні до них.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6759 / 4.25MB / SQL:{query_count}