Фінансові уроки карантину

Леся Дребот, фінансова консультантка, викладачка Business, Career&Leadership; у школі ThinkGlobal , – про уроки, які можна засвоїти з карантинних буднів, про «фінансову подушку», та чому не варто відкладати гроші на «чорний день»

Карантин неодмінно закінчиться. Якою б критичною, не була економічна ситуація в країні, нам все ж доведеться пристосовуватись, виживати, та відновлювати свої сили і можливості. За даними дослідження USAID спільно з Нацбанком, лише третина наших співвітчизників збирають так званий запас міцності. А ще дослідження показало: українці не надто знаються в економіці, не засвоїли елементарних фінансових правил. У рейтингу фінансової грамотності ми на тридцятому місці. Найкраще заощаджують гроші французи, норвежці, канадці, фіни і новозеландці. Тож, на карантині варто вчитись!
– Прошу сказати, яку роль у побуті відіграє фінансова грамотність?
– Фінансова грамотність відіграє ключову роль в житті кожної людини. Правда, мало хто про це задумується, а відтак і не знає звідки «ростуть ноги» у більшості житейських проблем. Як не крути, а все чи майже все в нашому житті «впирається» в гроші. Це і питання освіти, відпочинку, дозвілля, здоров’я. Навіть у питаннях любові, яку, кажуть, за гроші не купиш, не все так однозначно… Адже, за статистикою, однією з основних причин розлучень є саме фінансові проблеми в сім’ях. І здебільшого не проблема в зароблянні грошей, а в тому, що існує нерозуміння куди їх витрачати, як убезпечити сім’ю на випадок непередбачуваних ситуацій, та як досягати згоди між подружжям у витрачанні грошей. А це все і є основи фінансової грамотності.
– Як українці поводяться з грішми – вони транжири чи раціональні інвестори?
– Загалом про українців важко сказати однозначно. Та, якщо глянути на своє оточення, то побачимо там як людей заощадливих та раціональних у використанні коштів, так і транжир. Можна сказати, що люди старшого покоління більш заощадливі. Вони росли і виховувалися у важкі часи, в післявоєнні роки було дуже важко, а в часи СРСР довелося пережити дефіцит практично всього необхідного. Люди молодшого покоління радше витрачатимуть гроші вже, ніж відкладатимуть на потім. Чого точно не можна сказати про українців – це, що вони раціональні інвестори. Адже варіантів інвестицій, в силу нерозвиненості економіки та фондового ринку, не так вже й багато. Хоча навіть ті, що доступні, не користуються масовою популярністю.
Карантин – сприятливий час, аби навчитися економити
– На карантині з нестабільними і мінімальними доходами як поводитись із грішми?
– З нестабільними і мінімальними доходами не те, що на карантині, а й в житті непросто. І в такій ситуації фінансова грамотність має бути в рази вищою, ніж коли з доходами все в порядку. Життя «від зарплати до зарплати» з виправданням «бо і так мала» в цій ситуації категорично неприпустимо. Хоча, на жаль, як показує практика, більшість так і живе. Важко дати пораду як бути вже під час карантину, коли дохід і до того був мінімальний і нестабільний, а під час карантину не виключено що і взагалі припинився… Але, тим не менше, є одна універсальна порада – менше витрачати.
Наступним завданням після «вижити за час карантину» стане – навчитись розпоряджатися своїми фінансами
Є взагалі всього два способи покращити свою фінансову ситуацію. Перший – більше заробляти, і другий – менше витрачати. Третього не дано. І якщо в час карантину із заробітком важкувато, то залишається тільки друге. Можу порадити наступне: витрачати тільки на харчі і бажано тривалого зберігання: крупи, консерви тощо. Відмовитися від покупок нового одягу, адже на карантині зрештою потреби в ньому немає. Взагалі відмовитися від покупок онлайн (крім харчів звісно). Це дуже небезпечно як для вашого гаманця так і для вашої банківської картки. Покупка онлайн не вимагає ніяких зусиль, декілька кліків – і красива на картинці річ вже в дорозі до вас. Забрати з поштового відділення чи отримати в кур’єра теж не складе особливих труднощів. Але дуже часто річ, що така красива в Інтернеті, в житті виявляється зовсім не такою, а гроші потрачені даремно.
– Відкладання на «чорний день», можливо після карантину більшість про це задумається. Як відкладати, скільки, де ті гроші тримати, як і коли ними користуватись?
– Відкладати гроші – це один із принципів фінансової грамотності. Але точно не на «чорний день». Відкладати потрібно на конкретну ціль. Важко собі уявити, що вашою ціллю може бути «чорний день», правда? Такими цілями в житті кожної людини є відпочинок, освіта дітей, нерухомість, достойна пенсія тощо. І це – гарні цілі. Саме на них потрібно відкладати, створивши під кожну з них окремий фінансовий інструмент із заданим терміном та періодичними внесками. Убезпечення себе від так званого «чорного дня» фахівці називають по іншому – створення фінансової подушки. Розмір цієї подушки має складати від трьох до шести ваших місячних затрат. Така подушка служить власне рятівним колом у випадку втрати роботи, як приміром зараз на час карантину. А ще хорошими інструментами на випадок різних непередбачуваних ситуацій, як наприклад втрата працездатності в результаті хвороби чи нещасного випадку, є різні програми страхування. Ніхто не може бути впевненим в тому, що нічого подібного з ним не станеться, тому убезпечити себе буде розумно, і тоді не потрібно «заморожувати» велику кількість коштів, остерігаючись «чорного дня».
Люди старшого покоління більш заощадливі. Молодь радше витрачатиме гроші вже, ніж відкладатиме на потім
– Як ж бути тим у кого не було, фінансової подушки перед карантином?
– Головне – зробити правильні висновки з тих подій, які відбуваються в нашому житті. Так і тут, якщо у вас немає такої фінансової подушки безпеки зараз, то першочергове ваше завдання – вижити в цей нелегкий час. Всі інші поради зводяться до економії. До речі, карантин – сприятливий час, аби навчитися економити. Люди з подивом дізнаються як же мало взагалі потрібно для життя насправді. На перший план виходять почуття, зустрічі з рідними, які стануть дефіцитом, а такі речі, як повний холодильник, незліченна кількість обновок кожному члену сім’ї щосезону, найрізноманітніші «пишні» святкування – стають другорядними і такими, без чого виявляється спокійно можна обходитись. Ну а наступним завданням для багатьох після «вижити за час карантину» (а карантин точно рано чи пізно закінчиться) стане – навчитись по іншому розпоряджатися своїми фінансами. А це: знайти ресурси для формування фінансової подушки, для накопичень на важливі життєві цілі, і обов’язково – на створення резерву для себе в майбутньому. Що тут маю на увазі… Яка категорія людей найбільш вразлива у нашій теперішній ситуації з вірусом? Пенсіонери. Саме їхнє життя повністю залежне від держави, яка теж переживає нелегкі часи і ресурсів не вистачає на всі потребуючі сфери. А зараз цих ресурсів потребують і медицина, і освіта, і бізнес, як не дивно, так що коштів на суттєву допомогу пенсіонерам точно не вистачить. Хочу додати, що пенсіонери – це найбільш вразлива верства суспільства у будь-який період, а в часи кризи і поготів. Адже це особливий вік з точки зору здоров’я і працездатності. Тому надзвичайно важливо створити для себе на цей період фінансовий резерв, який стане для вас додатковим джерелом доходу окрім пенсії і дозволить легше пережити скрутні часи а ще, можливо, і онуків побалувати і організувати собі цікаве дозвілля.
Онлайн покупки – шкодять гаманцю
– Якість життя залежить від кількості грошей чи від вміння ними розпоряджатись?
– І від першого і від другого. Але від другого в більшій мірі. Тому що є дуже багато людей, які заробляють багато, але витрачають все або й більше (залазять в кредити) і закінчують дуже погано. А є люди, які небагато заробляють, але при цьому умудряються не все витрачати, а створювати резерви, відтак у них на всі випадки життя (і добрі і не дуже) є гроші. Важливо усвідомити, що незважаючи на те, хто скільки заробляє, у кожного без винятку є один ресурс в однаковій кількості – це час. І завдяки цьому ресурсу навіть з мінімальними коштами можна створити достойний капітал і забезпечити собі безбідне життя у певний період часу.
Розмовляла Вікторія Савіцька

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2427 / 4.14MB / SQL:{query_count}