Домовитись з агресором

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив про підготовку “нового документа” щодо перемир’я на Донбасі

фото: Reuters (2)
Учора, 5 вересня, виповнилось вже рівно два роки Мінському протоколу. Ще на початку осені 2014-го Росія і її маріонетки на Донбасі зобов’язались припинити вогонь. Тоді дуже швидко, 20 вересня 2014-го, був підписаний і Мінський меморандум, який конкретизував зобов’язання сторін. Але всі ці домовленості, що отримали неофіційну назву “Мінськ-1”, так і не виконувались. Як зрештою так само досі не виконуються оновлені домовленості від лютого 2015-го. Це вже так званий “Мінськ-2”. У кожному із згаданих документів перший пункт фактично однаковий – припинення обстрілів і “режим тиші”. 
Конкретних дат для “режиму тиші” на додачу до усіх мінських домовленостей також було вже багато. От і зараз начебто “стале перемир’я” на Донбасі мало настати із 1 вересня. Настало? Ні. Російсько-терористичні сили на Донбасі суттєво зменшили обстріли наших позицій, принаймні кілька днів не використовують важку артилерію, але ворог не зупинився, тож знову кожного дня продовжує з’являтися інформація про ворожі провокації.
І знову з’являється інформація про бої та поранення українських військовослужбовців. До того ж наша розвідка повідомляє, що Кремль збільшує свою присутність на Донбасі, готує там вже третій армійський корпус, а ще під прикриттям своїх командно-штабних навчань “Кавказ-2016” збільшив чисельність військ в окупованому Криму та на кордоні з Україною. Активна фаза російських військових навчань і на нашій окупованій території і на наших кордонах розпочалась від учора. “Не виключається, що створене російське міжвидове угруповання поблизу кордону з Україною, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а також на території включеного Криму буде використано проти нашої держави в разі прийняття відповідного рішення керівництвом Росії… Аналогічний розвиток ситуації спостерігався під час збройної агресії Росії проти Грузії у 2008-ому, коли перед цим були проведені навчання “Кавказ 2008” і війська були залишені на полігонах для подальших дій на території Грузії”, – зазначив 5 вересня на брифінгу представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький.

“Нові правила”

І от напередодні другої річниці Мінського протоколу, у неділю, 4 вересня, очільник німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр під час візиту до норвезького Осло зробив дуже цікаву заяву. За його словами, зараз за участю ОБСЄ готуються якісь “нові правила”, спрямовані на збереження перемир’я. Очевидно, що під “перемир’ям” німецький міністр мав на увазі ту нинішню ситуацію, яку можна назвати лише “напівтишею”. Ніяких подробиць цього нового документа він не озвучив. Тож ще невідомо чи це буде черговий додаток до мінських домовленостей, виконанням яких Німеччина незадоволена, чи це буде вже “Мінськ-3” і які пункти Захід збирається ще нав’язати Україні, і як контролюватиме Росію. Штайнмаєр лише розповів, що документ буде готовий впродовж кількох тижнів. “Зараз ми зайняті підготовкою, що дозволить незабаром знову провести зустріч на рівні міністрів”, – заявив він, повідомляє Reuters. 
Очевидно, що Штайнмаєр мав на увазі розблокування роботи “нормандського формату” (четвірки Україна, Росія, Німеччина, Франція). “Пошта” вже повідомляла про те, що Кремль розпочав відвертий саботаж перемовин у такому форматі, використавши як самовиправдання інсценування підготовки Україною “терактів” в окупованому Криму.

Чи буде відновлення “нормандського формату”?

Тим часом останні два дні ми всі спостерігали за самітом Великої двадцятки у Китаї, де Путін зумів без участі України провести 4 вересня  перемовини з іншими учасниками “нормандського формату” – окремо із німецьким канцлером Ангелою Меркель і французьким президентом Франсуа Олландом. А ще 5 вересня із президентом США Бараком Обамою. Звичайно, західні лідери під час цих зустрічей із господарем Кремля багато уваги приділили співпраці з Росією у вирішенні сирійського питання, але й Україна була не менш важливою темою кулуарних перемовин на саміті.
Станом на обід учорашнього дня оприлюднювалось не дуже багато подробиць зустрічей західних лідерів із Путіним. Але на сторінці Олланда у Facebook швидко з’явилось повідомлення про те, що важливо продовжувати мінський процес, а головне, що з Путіним вдалось домовитись про організацію в найближчі тижні саміту між Францією, Німеччиною, Росією та Україною. 
Тобто йдеться саме про “нормандський формат”, але про рівень зустрічі ніяких подробиць. Та це повідомлення узгоджується із заявою Штайнмаєра щодо можливості перемовин на рівні міністрів закордонних справ. Та розуміємо, що потрібно готувати і зустріч лідерів країн, адже в іншому випадку жодне справді важливе рішення не буде ухваленим. 

Французькі ЗМІ із посиланням на джерела у своїх дипломатичних колах назвали зустріч Олланда і Путіна невдалою, і що ніякого прогресу щодо українського питання не було. “Україна передусім. Зокрема, йшлося про шляхи досягнення мирного врегулювання на сході України, незважаючи на розбіжності, які залишаються суттєвими. Єдине, в чому погодилися Олланд і Путін,  що ситуація навколо України має відбуватися в рамках “нормандського формату”, тобто за участю Росії, України, Німеччини і Франції…”, – повідомляє французька радіостанція RFI.
Поза тим треба відзначити, що після всіх цих повідомлень прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков 5 вересня заявив, що Росія ще насправді не визначилась із участю в зустрічі “нормандського формату”, і що ще “потрібно проробити чималу роботу”. Але сам Путін вже встиг заявити, що іншого варіанту аніж “нормандський формат” нині таки немає, тому йому доведеться зустрітись із Порошенком.
А от президент США, які формально перебувають поза “нормандським форматом”, але найбільше впливають на ситуацію, розповів журналістам, що нагад Путіну у Китаї про те, що Америка не збирається послаблювати антиросійських санкцій (США минулого тижня навіть розширили “чорний список” російських фізичних та юридичних осіб) поки Кремль не виконає мінські домовленості. “Треба ще побачити, чи Путіна, всупереч його заявам про бажання домовитися про вирішення, задовольняє постійний конфлікт низької інтенсивності на російсько-українському кордоні”, – зазначив Обама 5 вересня у Китаї, інформує “Радіо Свобода”. Повідомляється, що розмова американського лідера із Путіним була конструктивною, але не вирішальною. 
Цікаво і те, що ще напередодні, 4 вересня, Барак Обама після зустрічі із новим британським прем’єром Терезою Мей заявив, що обидві країни продовжують протистояти російській агресії. “Велика Британія підтвердила зобов’язання щодо трансатлантичної архітектури безпеки. Ми союзники і бачимо світ однаково. Ми продовжимо протистояти російській агресії в Україні, продовжимо протистояти кіберзагрозам, боротися з терористичними мережами і вживати заходів щодо знищення “Ісламської держави”, – сказав Обама на спільній із Мей прес-конференції. 
Після цього надзвичайний і повноважний посол України в Фінляндії Андрій Олефіров в ефірі каналу “112” зазначив, що такі заяви ніколи не є тільки заявами і Україна навіть може очікувати на летальну зброю від західних союзників. 
Щоправда тут треба розуміти, що Обама фактично допрацьовує останні місяці і наприкінці осені в США відбудуться президентські вибори. До цього часу навряд чи Білий дім здійснюватиме радикальні дії. Хоча все може змінити дії Росії в найближчий час. Екс-генсек Альянсу, а нині радник президента України Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю “Апострофу” нещодавно також заявив, що внаслідок агресивної поведінки Росії Захід може переглянути свою позицію щодо надання нашій країні летальної зброї.
Повертаючись власне до саміту Великої двадцятки треба також відзначити, що Обама, Меркель і Олланд окермо обговорювали українське питання на зустрічі без Путіна. 
І загалом за підсумками саміту Ангела Меркель наголосила, що без України ніяких питань ніхто у Китаї не вирішував. “Стратегічно важливого тут нічого не сталося. Для цього врегулювання ситуації на Донбасі нам потрібна Україна”, – заявила Меркель, повідомляє “Укрінформ”.
Вона також спрогнозувала зустріч глав урядів та держав “нормандської четвірки”, але не змогла сказати, коли це відбудеться.

Бойовики хочуть амністію в обмін на полонених

Окрім власне “режиму тиші” важливими пунктами мінських угод є виведення російських військ, контроль України за своїм кордоном та  обмін полоненими. Але Кремль і його бойовики більше зосереджені на політичних пунктах угод, таких як особливий статус Донбасу, вибори на окупованих територіях і амністія для бойовиків. Тобто шлях до децентралізації України. І навіть питання полонених ворог поставив у залежність від виконання своїх політичних вимог.  Зокрема, Кремль разом із маріонетками-терористами продовжують маніпуляції і вимагають від українського парламенту перед масштабним обміном ухвалити закон про амністію для бойовиків. На цьому 5 вересня вкотре наголосив представник так званої ДНР Пушилін на прес-конференції у Москві. 
Також треба зазначити, що на окупованому Донбасі, за останньою інформацією, продовжує перебувати 109 українських полонених. Терористи то погоджуються то ні, обміняти “всіх на всіх”, але від української сторони вимагають звільнити понад 600 бойовиків і брешуть, що Україна на це погодилась. От тільки раніше перший віце-спікер, представник України в мінській гуманітарній підгрупі Ірина Геращенка вже заявляла, що половини із 600 людей, яких нині вимагають звільнити бойовики, просто не існує.  
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6753 / 4.18MB / SQL:{query_count}