Час (не) доброчесних

Міжнародні експерти попередньо “забракували” майже половину кандидатів в українські антикорупційні судді

фото: Shatterstock
Нинішній 2019 рік має стати надзвичайно важливим не лише через президентські та парламентські вибори, що пройдуть відповідно навесні та восени. У цьому році ми також очікуємо старту роботи Вищого антикорупційного суду України. Наша влада довго пручалася його створенню, але під тиском західних фінансових та політичних союзників України все ж таки дала добро на формування спеціалізованого суду для корупціонерів.
Зараз конкурс до антикорупційного суду вже на тій стадії, коли до відбору кандидатів долучилася Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ). Власне право вето міжнародних фахівців має стати основним запобіжником від формування політично залежного антикорупційного суду в Україні.

Право вето

Нагадаємо, що ГРМЕ складається із шести міжнародних фахівців у сфері боротьби з корупцією. Четверо з них мають суддівський досвід: Аурелійус Гутаускас, Тед Зажечни, Мір’яна Лазарова-Трайковська, Сер Ентоні Хупер. Ще двоє із досвідом прокурорської роботи: Лорна Гарріс, Флемінг-Крістіан Денкер. Мінімум троє членів ГРМЕ можуть ініціювати розгляд питання відповідності будь-якого кандидата в антикорупційні судді критеріям доброчесності. В такому випадку на спільне засідання повинні зібратися ГРМЕ та Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВАКСУ, що і проводить конкурс до антикорупційного суду). Щоб кандидат у антикорупційні судді, щодо якого виникли сумніви в міжнародних експертів, остаточно не вибув із конкурсу, він повинен отримати підтримку більшості від спільного складу Громадської ради міжнародних експертів та ВККС, при цьому щонайменше троє з них повинні бути від міжнародних фахівців. І не менш ніж три міжнародні експерти мають право ініціювати перед спеціальним спільним засіданням попередню співбесіду з кандидатом у судді, а участь у цій співбесіді мають взяти не менш ніж шість членів ВККС.
Свою активну роботу міжнародні фахівці розпочали після того, як 27 грудня ВККСУ оприлюднила результати практичного завдання конкурсантів. З того моменту у ГРМЕ було 30 календарних днів для аналізу доброчесності та професійності тих кандидатів, які залишилися у конкурсі після виконання тестового та практичного завдань. А претендентів у антикорупційні судді  залишилося 113. Серед них 81 кандидат до Вищого антикорупційного суду (ВАС) і 32 – до Апеляційної палати ВАС. Тут треба зазначити, що конкурс оголошено на 39 посад (12 із них в Антикорупційній палаті ВАС). А для того, щоб новий спеціалізований суд зміг розпочати роботу, потрібно призначити щонайменше 35 суддів (10 з яких в Антикорупційну палату ВАС).

Забагато підозрілих кандидатів

Свій аналіз кандидатур в антикорупційні судді на доброчесність та професійність міжнародні експерти завершили 15 січня. І стало відомо, що ГРМЕ сумнівається у 49 кандидатах із 113.
“ГРМЕ рада повідомити про завершення процесу відбору кандидатів, питання відповідності яких критеріям, визначених частиною четвертою статті 8 закону “Про Вищий антикорупційний суд”, розглядатиметься на спеціальному спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів. Громадська рада міжнародних експертів ініціювала розгляд 49 кандидатів”, – йдеться у повідомленні ГРМЕ від 15 січня.
Тобто сумніви виникли щодо майже половини претендентів, котрі дійшли до цього етапу відбору. Серед них 34 кандидатів до ВАС та 15 – до Апеляційної палати ВАС. Серед сумнівних, на думку міжнародних експертів, кандидатів 36 суддів, дев’ять адвокатів та чотири науковці.
Такі цифри і не дуже дивують. Минулого тижня українські громадські організації Центр протидії корупції, Фундація DEJURE, Автомайдан та Трансперенсі Інтернешнл Україна оприлюднили свій список негідних, на їхню думку, кандидатів в антикорупційні судді. І в цьому списку 55 прізвищ. “Політичний клас 2,5 роки опирався створенню антикорупційного суду і тепер, коли триває конкурс до нього, влада не полишає спроб призначити лояльних кандидатів. Політики можуть робити ставку не тільки на суддів, які своїми неправосудними рішеннями вже довели лояльність системі, але і на кандидатів – “сірих конячок”. Саме тому ми вважаємо, що кандидатам із будь-яким сумнівом щодо їхньої доброчесності чи політичних зв’язків не місце в антикорупційному суді”, – заявляла експерт Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.
Українські громадські активісти-анти­корупціонери велику увагу звернули на тих кандидатів, які вже будучи суддями ухвалювали рішення проти учасників Революції Гідності, а також тих кандидатів, в яких майно оформлено на родичів і чиї декларації загалом виглядають неправдоподібними.
Цікаве також інше: список сумнівних кандидатів від українських громадських організацій та список міжнародних експертів збігається у 38 прізвищах. Про це повідомляє Центр протидії корупції.
Тобто у будь-якому випадку після спільних засідань ГРМЕ та ВККСУ наші активісти-антикорупціонери ще можуть заявляти, що у конкурсі залишаться негідні, на їхню думку, кандидати. А оскільки після етапу конкурсу за участі міжнародних експертів надалі переможців визначатиме ВККСУ фактично на власний розсуд, то зростають шанси на призначення у ВАС таких осіб, які вже в інформпросторі названі “негідними”.
Ситуація насправді вимальовується складною. Ні аналіз наших активістів, ні рішення міжнародних експертів – це аж ніяк не судовий процес над кандидатами в антикорупційні судді, а лише їхні оцінки. Але вже наявність в міжнародних експертів сумнівів щодо конкретних кандидатів є підставою для виключення останніх із конкурсу. Ці кандидати матимуть можливість пояснити, до прикладу, джерела отримання майна їхніх родин, але якщо не переконають ГРМЕ, то із конкурсу будуть виключенні.
“Варто очікувати, що винесені на спільні засідання кандидати бомбардуватимуть ВККС та ГРМЕ поясненнями про свої статки чи спробують оскаржити висновки щодо них у суді. Наприклад, у 2016-ому тодішня кандидатка, а тепер суддя Верховного суду Ольга Ступак, у минулому теж суддя, пояснила, що свекруха придбала для неї будинок під Києвом за 1 800 000 гривень завдяки доходам від роздрібної торгівлі ягодами на ринку. І ВККСУ вдовольнилася цим поясненням. Кандидати можуть скористатися також прикладом судді Вільгушинського, який у конкурсі до Верховного суду пояснив появу в себе дорогого авто тим, що друг без його відома подарував і оформив на нього автомобіль. Він навіть надав записку від друга на підтвердження. ВККСУ не побачила у цьому нічого смішного й подолала негативний висновок ГРД щодо кандидата. Сподіваємося, що такі “пояснення” не примусять міжнародних експертів змінити позицію щодо кандидатів до антикорупційного суду”, – йдеться у статті представників Центру протидії корупції Анастасії Красносільської та Фундації DEJURE Ірини Шиби для “Дзеркала тижня”, опублікованій минулого тижня.
Але якщо суддями ВАС зрештою стануть особи, до яких в наших активістів багато питань, то відповідно із самого початку роботи нового спеціалізованого суду в інформпросторі розкручуватиметься тема його ймовірної заангажованості та непрофесійності. Зрозуміло, що антикорупційний суд в один момент не вирішить всіх проблем із корупцією в нашій державі, зрозуміло, що потрібні роки і не одна “пройдена” цим судом справа, щоб зрозуміти, наскільки він може бути ефективним в українських реаліях. Але якщо суспільство із самого початку роботи нового суду не зможе йому довіряти хоч трохи більше, аніж іншим нашим судам, то шанси на успіх будуть ще меншими.
І не забуваймо, що на ефективність роботи ВАС впливатиме якість роботи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ці антикорупційні правоохоронні органи, які вже важко назвати новими, стартували із значною підтримкою суспільства, але вже встигли її розгубити. Лише справді незалежний антикорупційний суд може стати поштовхом нашій антикорупційній реформі й допомогти зберегти обличчя НАБУ і САП.

Встигнути за 30 днів

Та повернімося до нинішнього відбору антикорупційних суддів. Ми вже згадували, що для ГРМЕ передбачено 30 календарних днів (починаючи із 27 грудня) для того, щоб заветувати недоброчесних кандидатів. Наші антикорупційні організації зазначають, що загалом у ГРМЕ та ВККСУ є час до 26 січня, щоб виключити із конкурсу не доброчесних кандидатів.
Вже відомо, що перше спільне засідання ГРМЕ та ВККСУ має пройти 18 січня. Також такі засідання заплановані на 21, 22, 23, 24 січня. І як повідомляє офіційний сайт ВККСУ, питання щодо відповідності критеріям доброчесності останніх двох кандидатів із списку міжнародних експертів розглядатиметься на спільному засіданні 28 січня.
Вже згадана Анастасія Красносільска ще раніше у матеріалі для “Дзеркала тижня” зазначала, що дуже важливим є встигнути провести спільні засідання ГРМЕ та ВККСУ й ухвалити рішення щодо кандидатів впродовж 30 днів від оголошення результатів практичних завдань. “Тут технічні деталі строків набирають надзвичайної ваги. Адже спільне рішення щодо кандидата, ухвалене ВККС і ГРМЕ поза 30-денним терміном, можна оскаржити в суді. Недотримання терміну дасть недоброчесним кандидатам шанс повернутися в конкурс”, – писала експерт Центру протидії корупції.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7632 / 4.43MB / SQL:{query_count}