Проскочити у новий суд

Після двох спільних засідань міжнародних експертів та української суддівської комісії з конкурсу до антикорупційного суду остаточно вибуло 18 претендентів

На відміну від процесу ухвалення законодавства, необхідного для створення Вищого антикорупційного суду, зараз українські ЗМІ чомусь вже не так пильно відслідковують сам перебіг конкурсу до цього нового суду. Хоча відбір антикорупційних суддів і є найважливішим етапом формування спеціалізованого суду для корупціонерів.
Що ж маємо зараз? Уже відбулися два спільні засідання Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). На першому засіданні 18 січня відбувся розгляд біографій восьми кандидатур, у доброчесності та професійності яких ще раніше засумнівалися міжнародні фахівці. І всі восьмеро були остаточно виключені з конкурсу. Тут зазначимо, що для продовження боротьби за крісло антикорупційного судді кандидатам потрібно дати відповіді на запитання, які виникли щодо них, та заручитися підтримкою як мінімум дев’яти із 16 членів ВККСУ, а головне  мінімум трьох із шести членів ГРМЕ.

Цирк від кандидатів

Показово, що кандидати, які вже вибули з конкурсу, на спільних засіданнях демонстрували найгірші традиції української суддівської системи. Це для України, на жаль, норма, що суддя ухвалював відверто незаконні рішення проти активістів Революції Гідності, а потім спокійно просувався далі кар’єрними сходами. Або купував дорогі квартири та автівки, а потім оформлював це майно на родичів. Або сім’я судді витрачала надто багато порівняно з доходами, а пояснювалося все тим, що, мовляв, гроші відкладали роками. Міжнародним фахівцям, мабуть, було “цікаво” слухати такі недолугі виправдання, але вони на це не купувалися.
Так, до прикладу, екс-суддя Апеляційного суду Рівненської області Анатолій Квятковський пояснював, що зміг придбати автівку KIA Sportage 2016 року випуску за ціною в кілька разів нижчою за ринкову, бо купив цю машину в “катастрофічному” стані і довів її до ладу. Він ще довго пояснював, як відбувається ремонт автомобілів. Не переконав… Як і суддя Святошинського районного суду Тарас Заєць (ухвалював рішення щодо учасників Революції Гідності), який назвав “недоречними” питання щодо його подорожей за кордон і чітко не зміг пояснити джерела доходів. Зокрема, не прояснив питання із придбанням автівок.
Екс-суддя Вищого адмінсуду Ігор Штульман, до якого також були питання щодо ухвалення рішень про заборону мирних зібрань, намагався влаштувати справжній цирк під час спільного засідання ГРМЕ та ВККСУ. Він заявив про відвід усім членам суддівської комісії, окрім одного, але врешті-решт відмовився від своєї заяви, бо йому пояснили, що в такому випадку взагалі неможливо було б набрати голоси для продовження участі в конкурсі. А от суддя Деснянського райсуду Чернігова Юрій Кулініч, який виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка в Чернігові під час Революції Гідності, на спільне засідання не з’явився, а скерував листа з проханням перенести розгляд його кандидатури, бо зараз перебуває на лікарняному. Але це не допомогло – він вибув із конкурсу.
“ГРМЕ почула від кандидатів безліч маніпулятивних пояснень щодо їхнього сумнівного майна чи поведінки, проте жодне з них не вдовольнило міжнародних експертів. На відміну від ВККС, яка брала на віру найсмішніші пояснення кандидатів у конкурсі до Верховного Суду, міжнародні експерти не погодилися визнати доброчесними сумнівних кандидатів на підставі сумнівних доказів. Експерти показали, як насправді має працювати міжнародний стандарт добору суддів: кандидати, які не можуть довести походження свого майна чи інші дії, вибувають із конкурсу”, – зазначала представниця української громадської організації Центр протидії корупції Анастасія Красносільська.

Двоє виправдалися

Результати другого спільного засідання ГРМЕ та ВККСУ від 21 січня вже не були такими однозначними. Ще дев’ять кандидатів у антикорупційні судді, до яких були запитання в міжнародних експертів, вибули з конкурсу після голосування. Їхні пояснення також були недолугі. Ще один зняв свою кандидатуру добровільно. Двом кандидатам вдалося втриматися у конкурсі. Це Інна Білоус, суддя, яка заборонила акцію протесту в Тернополі під час Революції Гідності. Вона була в списку сумнівних кандидатів і від міжнародних експертів, і від українських антикорупційних організацій. Своє рішення про заборону мирних зібрань вона пояснювала, посилаючись на міжнародну практику та Європейську конвенцію з прав людини. Українські антикорупційні організації зараз заявляють про те, що на наступному етапі конкурсу ВККСУ має приділити додаткову увагу кандидатурі Інни Білоус.
Тут зазначимо, що надалі українська суддівська комісія визначатиме переможців конкурсу фактично на власний розсуд. Ще один кандидат, який залишився в конкурсі після спільного засідання ГРМЕ та ВККСУ, проведеного 21 січня, – суддя Млинівського районного суду Рівненської області Петро Феськов. Попередньо були запитання щодо його майна.

12 щасливців

“Львівська Пошта” уже писала про те, що список сумнівних кандидатів від українських громадських організацій та список міжнародних експертів збігається щодо 38 прізвищ. Тому в будь-якому випадку після спільних засідань ГРМЕ та ВККСУ наші активісти-антикорупціонери ще можуть заявляти, що у конкурсі залишаться негідні, на їхню думку, кандидати.
“Кілька українських та міжнародних антикорупційних організацій украй прискіпливо проаналізували біографії, досьє та попередні місця роботи кандидатів. Приміром, “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та “Автомайдан” склали список із 55-ти (зі 113-ти) кандидатів, які, на їхню думку, недостойні працювати у Вищому антикорупційному суді. Цей “громадський” список неповністю збігається з переліком “49 недоброчесних” за версією ГРМЕ. Відтак із тих кандидатів, які успішно подолали попередні етапи конкурсу до Антикорсуду і наразі не викликали сумнівів у ВККС та ГРМЕ, щонайменше 12 мають більш чи менш “неприємні” факти в своїй службовій біографії, але які, проте, можуть ставити під сумнів їхню доброчесність. Мовиться про різні ситуації: від порушення Правил дорожнього руху і уникнення штрафу за це до ухвалення рішень у дні, коли суддя офіційно перебував у відпустці, на навчанні, або коли взагалі був “зацікавленою особою” у справі та не мав права її розглядати”, – повідомляє Радіо Свобода.

Далі буде…

Зазначимо, що третє спільне засідання ГРМЕ та ВККСУ відбулося у вівторок, 22 січня, і стосувалося питань щодо дев’яти кандидатів до антикорупційного суду. Остаточні результати цього засідання на момент здачі номера нашої газети в друк ще не були відомі.
Наступні спільні засідання заплановані на сьогодні, 23 січня, а також на 24 і 28 січня. Щодо останнього, то на цьому засіданні розглядатимуть лише дві кандидатури: судді Придніпровського районного суду Черкас В’ячеслава Піковського і доцента Національного університету “Одеська юридична академія” Ірини Смазанової. Зазначимо, що всі рішення з приводу кандидатів, щодо яких виникли сумніви в міжнародних експертів, мали б бути ухвалені у 30-денний термін від дня оприлюднення ВВКСУ результатів практичних завдань для конкурсантів (від 27 грудня). Українські антикорупційні організації заявили, що усі спільні засідання ГРМЕ та ВККСУ мають відбутися до 26 січня, тому зараз вимагають від суддівської комісії офіційно пояснити, чи не порушенні терміни “дедлайну” призначенням засідання на 28 січня. Але знову ж таки на момент здачі номера нашої газети в друк про такі пояснення від ВККСУ ще не було відомо.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7788 / 4.42MB / SQL:{query_count}