Чи видно світло в кінці мораторію?

Парламентський аграрний комітет розробляє законопроект, необхідний для відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні

Нещодавно в інформпросторі з’явилася цікава новина: парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розробив власний законопроект “Про обіг земель”. Тобто йдеться про проект такого документу, ухвалення якого мало б передувати відкриттю ринку сільськогосподарської (с/г) землі в Україні. Але, зрештою, стало відомо, що повноцінного законопроекту ще немає, а зараз і далі йдеться лише про загальну концепцію ринку землі в Україні.
У будь-якому випадку до ухвалення відповідного закону ще далеко, зрештою, проект мав би розробити Кабінет Міністрів України, як це передбачено в останньому рішенні нашого парламенту щодо продовження мораторію на купівлю-продаж с/г землі ще до 1 січня 2020-го. Цього разу уряд має внести на розгляд нардепів проект закону “Про обіг земель” до 1 березня 2019-го.

Постійний тимчасовий мораторій

Незважаючи на мораторій, в Україні давно діє “чорний ринок” с/г земель. І великі гравці непогано себе почувають, не скуповуючи землю офіційно, а, до прикладу, оформляючи договори оренди на 49 років.
Що цікаво: в грудні 2018-го майже одразу після ювілейного 10-го продовження мораторію на купівлю-продаж с/г землі в Україні (загалом обмеження діють ще із 2001-го і передбачалися як тимчасові) наші ЗМІ повідомляли про те, що у Меморандумі про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) у рамках нової кредитної програми стенд-бай зазначено, що законопроект про обіг с/г земель уже готовий, і що його розробили наші урядовці у співпраці з представниками Світового банку. Та й в Міністерстві аграрної політики та продовольства України впродовж останніх двох років неодноразово заявляли про свою позицію щодо правил відкриття ринку землі. Але урядового законопроекту досі не видно. Й багато запитань щодо того, чи до 1 березня відповідний законопроект таки буде внесений урядом до парламенту.
Зазначимо, що ухвалений ще 20 грудня минулого року 231 нардепом закон, що стосується продовження ще на рік мораторію на купівлю-продаж с/г земель довгий час не міг бути підписаний ні спікером ВРУ, ні Президентом, адже у парламенті ще були зареєстровані проекти постанов щодо скасування цього рішення. Тільки 18 січня дійшло до того, що нардепи відхилили постанови про скасування продовження мораторію. І одразу ж цього дня продовження мораторію підписав спікер Андрій Парубій. Про підпис Президента під законом станом на 28 січня інформації ще не було.
Треба зауважити, що ще раніше голова ВРУ Андрій Парубій висловлювався за відкриття ринку землі в Україні, заявляючи про те, що 2019-й мав би стати останнім роком продовження мораторію на купівлю-продаж с/г землі. Президент Петро Порошенко також уже заявляв, що підтримує відкриття ринку землі, а на нинішній ситуації “наживаються тільки злодії та спекулянти”.

Гра для МВФ?

Цікаво, що 23 січня перший віце-прем’єр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав висновок Мінекономрозвитку, в якому Президентові пропонується ветувати закон, що ще на рік продовжує мораторій на купівлю-продаж с/г земель. “Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності (зокрема, на земельні ділянки) є непорушним. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав, що абсолютна заборона продажу або будь-якого іншого способу відчуження земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, за оцінками Світового банку, запровадження ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щороку на додаткових 0,6-1,6 відсоткових пунктів та дозволило б залучати близько 1,5 млрд доларів додаткових інвестицій на рік, надати поштовх до розвитку сільськогосподарського та фінансового секторів та сільської місцевості. Однак відсутність ринку землі погіршує добробут 6,9 млн українців-власників земельних паїв. В умовах послабленої конкуренції через відсутність ринку землі, власники отримують за оренду ділянок плату, яка занижена вп’ятеро: 50 доларів за га на рік замість 250 доларів за га – як у Болгарії чи Польщі”, – зокрема, йдеться у висновку міністерства.
От тільки навіть ветування Президентом продовження мораторію зараз насправді мало як вплине на відкриття ринку с/г земель в Україні, адже всі розмови і всі продовження мораторію мають небагато сенсу. Навіть якщо мораторій зараз не продовжили б, ринку с/г землі не буде доти, доки не ухвалять закон “Про обіг земель”, що повинен регулювати усі процедури купівлі-продажу сільськогосподарської землі.
В Мінекономрозвитку це добре розуміють, тож чому тоді з’явилося таке звернення до Президента? Версій може бути кілька. Чи “педалює” нинішня влада розробку законопроекту “Про обіг землі” і, відповідно, відкриття ринку с/г земель? Сумнівно, адже за відповідного бажання представників влади, урядовий законопроект про ринок землі був би зареєстрований у парламенті ще до голосування за продовження мораторію. Питання ринку землі надто дратівливе для українського суспільства й оповите багатьма міфами, а країна зараз чекає на президентські вибори навесні цього року, а парламентські – восени. Про переваги і небезпеки відкриття ринку с/г земель “Львівська Пошта” вже писала у попередніх номерах.
Набагато правдоподібніше виглядає те, що і заяви Президента, і підписаний першим віце-прем’єром висновок адресовані насамперед до головного кредитора нашої держави – Міжнародного валютного фонду. Так нинішня влада демонструє, що начебто хоче виконати одну з важливих вимог МВФ – відкриття ринку землі. “Всі ці заяви, по суті, порожні. Не знати це Степан Кубів не міг, бо він – людина освічена, економічно та юридично підкована. Тож навіщо він так зробив? Можна припустити, щоб показати міжнародним інвесторам України (тобто конкретно МВФ), що влада тримає курс на другий пакет реформ, де земельна тема – одна з ключових”, – пише профільний портал agropolit.com.
Але всі добре розуміють, що до президентських, і що ще важливіше, до парламентських виборів відповідне законодавче рішення навряд чи вийде “протягнути”. Після виборів восени вже ті, що або стануть, або залишаться владою, будуть вирішувати, як діяти далі із питанням ринку землі в Україні, й, відповідно, підтримкою чи розворотом від нас МВФ.

Комітет пропонує

Повертаючись до напрацювань аграрного комітету ВРУ, зазначимо, що Економічна правда повідомила, що в їхньому розпорядженні є цей “законопроект”, і що документ був презентований на засіданні робочої групи аграрного комітету в грудні 2018-го, а 16 січня відбулося його обговорення, і ще впродовж цього року документ планують обговорити в широкому колі на рівні місцевих громад. Повідомляється про такі основні позиції цих напрацювань:
– іноземці та іноземні компанії не зможуть скористатися правом володіння землею на території України. До повноцінного запуску ринку землі діятиме перехідний період. Автори ініціативи пропонують, щоби впродовж 2019 – 2024 років право купувати землю отримали лише фізичні особи – громадяни України;
– громадянин України може бути засновником або членом лише одного фермерського господарства;
– після 2024 року право купувати землю пропонується надати українським аграрним компаніям, які останні три роки є сільськогосподарськими виробниками, тобто доходи яких від реалізації вирощеної ними аграрної продукції за останні три роки становили понад 75%;
– українські компанії зможуть сконцентрувати 30% аграрних земель району, 15% земель області, 0,5% земель України. За рішенням обласної ради, загальний розмір ділянок компаній на території області може бути зменшений.

До остаточного проекту ще далеко

“При Аграрному комітеті вже певний час працює робоча група, яка вивчає пропозиції аграрних асоціацій, наукових установ, громадських організацій сектора стосовно умов регулювання обігу земель. На минулому засіданні групи її учасникам були роздані напрацювання з певними пропозиціями стосовно ринкового регулювання. Саме ці пропозиції й були сприйняті деякими представниками ЗМІ як готовий законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення… Головним питанням дискусії навколо моделі ринку земель є коло осіб, які будуть мати право набувати у власність землі сільськогосподарського призначення. Буде це право надане лише громадянам України чи також і юридичним особам? З одного боку, господарювання на землях сільськогосподарського призначення ведеться, в переважній більшості, юридичними особами. І саме вони як орендарі, за чинним законодавством мають переважне право на купівлю орендованих земельних ділянок. Але, з іншого боку, наявність у юридичної особи можливості купувати землі сільськогосподарського призначення практично зводить нанівець усі обмеження щодо граничних площ земель у власності однієї особи. Через ланцюжки афілійованості усі вони можуть бути знехтувані”, – зазначив у блозі на сайті Liga.net член парламентського аграрного комітету, голова підкомітету з питань земельних відносин, представник депгрупи “Відродження” Олег Кулініч вже після публікації матеріалу Економічної правди.
Заступник голови парламентського аграрного комітету, представник фракції БПП Олександр Бакуменко (цей комітет ВРУ не має офіційного керівника, функції в.о. голови цього комітету фактично виконує власне Олександр Бакуменко) розповідав у ЗМІ, що на цей момент експертна група при комітеті розробляє концептуальні питання законопроекту, й “більш-менш узгоджений проект ми отримаємо в квітні, після цього направимо його на громадське обговорення, отримаємо зворотний зв’язок, і приблизно в липні напрацювання можуть увійти в проект закону”.
Та знову ж таки дуже багато сумнівів щодо того, що до парламентських виборів восени цього року може бути ухвалене якесь законодавче рішення щодо відкриття ринку с/г в Україні. При цьому нагадаємо, що влітку 2019-го мине рік від набуття чинності рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який за позовом двох громадян України визнав наш мораторій на купівлю-продаж землі таким, що порушує права людини. Поки обійшлося без грошової компенсації від держави громадянам. Але надалі рішення за судовими позовами від наших громадян до ЄСПЛ, які можуть стати масовими, вже можуть передбачати грошову компенсацію від держави. Нагадаємо, що за даними уряду після розпаювання с/г земель в Україні було приблизно 6,9 млн власників земельних паїв. Водночас, за різними даними, за час дії мораторію на продаж землі понад мільйон з них вже померли, і не у всіх була можливість оформити спадщину, не у всіх були спадкоємці.
Ринок с/г в Україні потрібно відкривати, але правила його функціонування й обмеження від зловживань на цьому ринку повинні бути чітко прописані законодавчо. Й перед ухваленням закону про обіг земель справді потрібно ознайомити суспільство із повним його текстом. От тільки чи можливо якісно хоча б обговорити це питання, зрозуміти можливі небезпеки і розвіяти популярні міфи в рік двох масштабних виборчих кампаній?..
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0634 / 4.46MB / SQL:{query_count}