Попереду Росії, але поруч із Африкою

Корупція залишається однією з найбільших проблем України

Ігор Берчак
Україна на 10 сходинок покращила свої позиції у світовому “Індексі сприйняття корупції” за 2018 рік (Corruption Perceptions Index 2018), який днями був оприлюднений Міжнародною неприбутковою антикорупційною організацією Transparency International. Незважаючи на цей “успіх”, Україну, як і торік, оцінили як найбільш корумповану країну Європи (після РФ), яка посіла 120-те місце в рейтингу 180 країн (для порівняння: роком раніше український результат був скромніший – 30 балів і 130 місце, за підсумками 2016-го – 29 балів і 131 місце). Її сусідами стали екзотичні африканські держави – Ліберія, Малаві та Малі. З-поміж своїх сусідів Україна змогла обійти лише Російську Федерацію (28 балів і 138 місце). Натомість решта країн мають вищі оцінки: Польща – 60 балів, Словаччина – 50, Румунія – 47, Угорщина – 46, Білорусь – 44, Молдова – 33 бали.
Corruption Perceptions Index – це показник, який з 1995 року розраховує Міжнародна організація Transparency International. В його основі – результати опитування експертів та представників бізнесу щодо того, як вони сприймають рівень корупції в тій чи тій країні. При цьому сама Transparency International не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. Зокрема, для визначення “антикорупційних” показників України в нинішньому рейтингу підбили підсумки роботи 700 дослідників, а також опитування 6 тисяч експертів та близько 20 тисяч керівників бізнесу. Українські позиції в рейтингу визначені, зокрема, на основі досліджень таких міжнародних організацій, як BTI, PRS Group, Freedom House, Global Insight Country Risk Rating, World Econovis Forum та інших.
Ключовим показником “Індексу…” є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Так, Данія в рейтингу-2018 набрала 88 балів зі 100 можливих і посіла перше місце (вважається найменш корумпованою країною в світі), Нова Зеландія – 87 балів, Фінляндія, Сінгапур та Швеція – по 85 балів. Канада – 9 місце (81 бал), Сполучені Штати – на 22 місці (71 бал). Найбільш корумпованими країнами світу названі Сомалі (10 балів), Південний Судан (13 балів) та Сирія (13 балів).
Менш корумпованими, аніж Україна, є всі країни Європейського Союзу (ЄС) включно з Болгарією, яка має найгірші показники в ЄС – 42 бали. Із пострадянських держав Україну випередили всі країни Балтії, а також Грузія, Вірменія Молдова і Білорусь. Проте є й позитивні новини: рівень корупції в Україні став менший, аніж у Казахстані та Киргизстані (вони набрали відповідно 31 та 29 балів), також другий рік поспіль Україна випереджає РФ, яку раніше чомусь вважали менш корумпованою за Україну.
Оцінка Corruption Perceptions Index – 2018 може бути двояка. З одного боку, за часів правління Януковича позиції України в рейтингу були значно гірші: 26 балів зі 100 можливих. Експерти оцінювали це, як “згортання демократії”. Нинішні 32 бали вселяють надію, адже тих, що набирають від 31 до 60 балів, вважають країнами, які “намагаються боротися з корупцією”. Україна потрапила до цієї групи лише за підсумками 2018 року.
З другого боку, тільки ті держави, які набирають 61 та більше балів, вважають відносно благополучними. Останні місця в цьому “клубі” малокорумпованих країн посідають Ізраїль (що, погодьтеся, не так уже й дивно) та африканська Ботсвана (що трохи дивно). У обох – по 61 балу.
Як наголосив у інтерв’ю Радіо Свобода виконавчий директор українського офісу Transparency International Андрій Боровик, продемонстрований Україною прогрес “набагато менший за очікування після Революції Гідності”. “Янукович доклався до того, що Україна в 2013 році опинилася ледь не на дні рейтингу. Після такого становища навіть незначні позитивні зміни дозволяють нарощувати кількість балів і рухатися вгору. Але 120 місце – це поки що сором для європейської країни! Потужний імпульс перемоги Революції Гідності дозволив створити передумови для очищення суспільства від корупції. Ми могли б рухатися швидше, але багато сил витрачається на подолання спротиву з боку політичної еліти, яка боїться втратити контроль і стати жертвою антикорупційних реформ. Союз громадянського суспільства та міжнародної спільноти дозволяє долати цей спротив, але це забирає багато часу, якого в України обмаль”, – вважає Андрій Боровик.
На жаль, багато порад різноманітних міжнародних організацій щодо подолання корупції українською владою здебільшого просто ігноруються. Головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ (РПР) Олександр Лємєнов у розмові з Німецькою хвилею особливо відзначив ситуацію зі судовою реформою, яку торік і далі проводили непрозоро. Зокрема, з його слів, це стосується процесу відбору кандидатів до Верховного Суду, куди потрапила велика кількість людей із заплямованою репутацією. Набагато кращою, на думку Олександра Лємєнова, є ситуація з відбором майбутніх суддів до Вищого антикорупційного суду, який триває і де громадська рада за участі міжнародних експертів успішно відсіює сумнівних претендентів.

Український офіс Transparency International виокремив такі проігноровані українською владою міжнародні рекомендації:
• Роль громадськості в процесі перевірки кандидатів на посади суддів не підвищилася. Вища кваліфікаційна комісія суддів ігнорувала висновки Громадської ради доброчесності.
• Не були посилені повноваження Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Детективи НАБУ не отримали права на власну “прослушку”. Зміни до законодавства ускладнили проведення експертиз у кримінальних провадженнях.
• Тиск на активістів та журналістів посилився. Страшний приклад цієї тенденції – вбивство Катерини Гандзюк.
• Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не “перезапущене”. Автоматичну перевірку електронних декларацій у 2018 здійснювали без доступу до всіх державних реєстрів. НАЗК не стало технічним адміністратором реєстру е-декларацій. Тендер на аудит його діяльності був проведений із порушенням закону.
• СБУ та Нацполіція не позбулися функції боротьби з економічними злочинами. Тиск із боку “силовиків” на бізнес залишався вагомим. Служба фінансових розслідувань не створена.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.0527 / 4.4MB / SQL:{query_count}