Грошей може й не бути

Співпраця України та МВФ знову під великим сумнівом

Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ), яка минулого тижня працювала у Києві, не зробила за підсумками переговорів з українською владою жодної заяви. Урядовці заспокоюють, мовляв, нічого страшного, експерти застерігають – Фонд може вчергове призупинити фінансування України.
Нагадаємо, що в грудні 2018 року після понад півторарічної перерви рада директорів МВФ затвердила нову 14-місячну програму stand-by для України обсягом майже 4 млрд USD, у межах якої був виділений перший транш обсягом 1,4 млрд USD. Отримання ще двох траншів по 1,3 млрд USD очікується за підсумками перегляду виконання умов програми в травні та листопаді цього року. Але варто пам’ятати, що Фонд просто так грошей не дає. Для отримання обох траншів Україна має виконати кілька зафіксованих в угоді зобов’язань, так званих “маяків”. Принаймні з двома із них можуть виникнути дуже серйозні проблеми.
Водночас урядовці дружно заявляють: все спокійно. “Слід розуміти, що минулого тижня в нас працювала технічна місія, а не оціночна. Оціночна місія МВФ для чергового перегляду програми stand-by для України очікується в травні-червні. Більшість умов, які повинні бути виконані до кінця березня, сьогодні виконані або перебувають у процесі виконання”, – заявила міністр фінансів України Оксана Маркарова в ефірі “Радіо НВ”. Не бачать підстав для хвилювання і в Національному банку України (НБУ). “Ми продовжуємо працювати у звичайному режимі, продовжуємо співпрацю з МВФ і чекаємо на отримання траншів у травні і в листопаді”, – заявив глава НБУ Яків Смолій.

Газова проблема

Натомість експерти налаштовані не так оптимістично. Одним із “маяків” МВФ є чергове підняття ціни на газ для побутових споживачів: із 1 травня цього року вона повинна становити приблизно 9850 грн за 1 тис. куб. м (зараз – 8550 грн), а із 1 січня 2020 року може підвищитись до понад 12 300 грн. На думку МВФ, перехід до єдиної ціни для населення й промисловості дасть можливість уникнути субсидування комерційними споживачами неплатежів населення за житлово-комунальні послуги. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман уже заявив, що планує обговорити з МВФ доцільність подальшого підвищення ціни на газ для населення.
Значно активніші в “газовому питанні” кандидати в президенти України. Один із них бадьоро “гарантує” в разі перемоги знизити ціну на газ для населення вдвічі, інший – взагалі учетверо (!). Ще багато кандидатів просто обіцяють знижки, не уточнюючи цифри. “Усі кандидати на посаду президента, які декларують наміри знизити тарифи на газ, пропонують замінити прив’язку до імпортного паритету, за яким паливо купує промисловість, прив’язкою до видобутку українського газу. Проте і тут оцінки різняться в рази… від 100 USD за 1 тис. куб. м до 250 USD”, – пише Голос Америки.
У будь-якому разі завершення виборів збігається у часі із завершенням опалювального сезону, коли борги за газ та теплопостачання обчислюватимуться десятками мільярдів гривень. І новообраному президенту доведеться якось вирішувати цю проблему, хоча напряму це не стосується повноважень глави держави.

Корупційна проблема

Ще один тривожний “маяк” МВФ вже традиційний із самого початку співпраці з Фондом – активізація боротьби з корупцією. І хоча створення багатостраждального Антикорупційного суду вже на фінішній прямій, нещодавнє несподіване рішення Конституційного суду (КС) практично перекреслило всі зусилля України у цій сфері.
Нагадаємо, що 26 лютого цього року КС, розглянувши подання від 59 народних депутатів Верховної Ради України (ВРУ), визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України (ККУ), яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. КС вирішив, що стаття ККУ про покарання за незаконне збагачення “не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8-й Конституції України”.
“Твердження про те, що звинувачення у незаконному збагаченні начебто змушує особу доводити свою невинуватість, не відповідає дійсності. Тягар доведення такого злочину й зараз лежить на стороні обвинувачення. Більше того, усі сумніви щодо доведеності стороною обвинуваченням вини особи мають тлумачитись на користь особи”, – заявили тоді в спільній заяві ключові українські антикорупційні організації, серед яких Transparency International Україна, Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші.
Рішення КС стало справжнім шоком, адже фактично поставило жирний хрест на всіх антикорупційних зусиллях України після перемоги Революції Гідності у 2014 році. Як заявив керівник Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник, тепер доведеться закрити 65 карних справ за цією статтею, які розслідує його відомство.
Щоправда, у ВРУ були зареєстровані понад десяток нових законопроектів про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Зокрема, один подав глава держави Петро Порошенко, інший – його суперник на виборах Юлія Тимошенко. Але західні партнери України також вміють аналізувати юридичні документи.
18 березня голова комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін заявив, що отримав листа від послів США та Європейського Союзу (ЄС), а також від представництва МВФ з проханням відкласти розгляд усіх законопроектів про незаконне збагачення. “Посол США, місія МВФ, посол ЄС написали лист: вони просять відкласти розгляд всіх законопроектів, тому що вони недосконалі, зокрема й президентський”, – заявив Андрій Кожем’якін.
Разом з тим нардеп Мустафа Найєм опублікував зазначений лист, у якому, зокрема, пропонується провести додаткові обговорення документів. У ньому наголошується, що для того, аби стати ефективним засобом у боротьбі з корупцією, законопроект про незаконне збагачення має бути розроблений відповідно до міжнародних зобов’язань країни (зокрема відповідно до Конвенції ООН проти корупції) та відповідно до Конституції України та основних принципів її правової системи. “Ми відзначаємо, що розроблені законопроекти (зокрема подані Президентом України) не повністю відповідають цій меті й тому повинні бути переглянуті та ретельно обговорені разом з відповідними зацікавленими сторонами”, – сказано у листі. “Потреба у швидкому вирішенні проблеми в антикорупційному законодавстві не повинна забезпечуватися шляхом порушення надійності та конституційності положень статті про незаконне збагачення. Ми також закликаємо українську владу знайти спосіб продовжити роботу над десятками розслідувань, які вже були розпочаті”, – йдеться у посланні.
Нагадаємо, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у чинній редакції запровадили у 2014 році. Це було одним із ключових зобов’язань України перед МВФ відповідно до Меморандуму від квітня 2014 року. Криміналізація незаконного збагачення також була однією з вимог ЄС у рамках Контракту з розбудови держави. Великою поразкою у боротьбі з корупцією рішення КС назвали і країни “Великої сімки” (G7) і Світовий банк (СБ). “Це послабило вплив всієї антикорупційної архітектури, включаючи Вищий антикорупційний суд, який незабаром має бути створений і, як очікувалося, повинен був винести рішення у значній кількості справ про незаконне збагачення, а також вплинуло на здатність НАБУ розслідувати корупцію у вищих ешелонах влади”, – йдеться в спільній заяві країн G7 і СБ.
P. S. На думку глави експертно-аналітичного ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, у питанні відносин з МВФ головну роль відіграють вибори, ризик тут чималий. “При зміні глави держави, і справа не в персонах, потрібно буде заново обговорювати відносини з МВФ, оскільки Меморандум про співпрацю з Фондом підписується, зокрема, і президентом. Ймовірно, подальші відносини з Фондом будуть поставлені на паузу, поки не буде з’ясована позиція України за нової влади. Крім того, попереду парламентські вибори... Думаю, зважаючи на політичну складову, траншу не буде щонайменше до весни наступного року”, – заявив експерт агентству УНІАН.

На початку березня цього року американський фінансовий холдинг JPMorgan Chase & Co. надав українському уряду позику в 350 млн USD. Як пише The Wall Street Journal, фінустанова придбала міжнародні облігації на таку суму безпосередньо в України, і це можна вважати відходом від стандартної практики організації продажу боргових цінних паперів урядами зовнішнім інвесторам, адже зазвичай банки лише влаштовують перепродаж держоблігацій у “треті” руки. Також видання наголошує на тому, що гроші отримала “країна, що відчуває брак коштів напередодні президентських виборів”. Угода може принести JPMorgan Chase & Co. прибуток у 5,7 млн USD, адже облігації з терміном погашення 1 листопада 2028 року були викуплені за курсом 98,88 цента за USD з правом перепродувати їх інвесторам за курсом 100,50 цента за USD.

• Державний бюджет України за січень-лютий 2019 року виконано з дефіцитом на рівні 13,6 млрд грн, що у 8,5 разів більше показника за аналогічний період попереднього року. 
• Обсяг державного та гарантованого державою боргу України за 2018 рік в доларовому еквіваленті зріс на 2,6% (до 78,32 млрд USD), у гривневому еквіваленті – на 1,3% (до 2,169 трлн грн).
• У 2019-ому Україна має погасити зовнішніх боргів на 14 млрд USD, що складає 75% від міжнародних резервів України станом на початок року.
• Борги населення станом на січень 2019 року: 29,1 млрд грн (борги за газ); 20 млрд грн (борги за опалення та гарячу воду). Зростання боргів за січень 2019-го – 7 млрд грн.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8922 / 4.44MB / SQL:{query_count}