Від першого до шостого

Володимир Зеленський все ще чекає на булаву. В інформпросторі тривають суперечки щодо дати інавгурації новообраного президента, але так і не розпочалися дискусії щодо його стратегії розвитку держави. Стратегії немає…

Володимир Зеленський стане шостим президентом України, другим, обраним після початку російської агресії проти нашої держави, і також може стати першим, чия інавгурація відбудеться більш ніж через місяць після дня виборів. Донині з усіх обраних президентів нашої держави найдовше чекав на складання присяги Віктор Ющенко – 26 днів. Але потрібно нагадати, що перемозі Віктора Андрійовича передували аж три тури виборів, Помаранчева революція, а дату інавгурації тоді пов’язали з Днем соборності. До речі, Ющенко склав присягу в парламенті, після цього урочистості ще тривали на майдані Незалежності.
Єдиним президентом України, чия інавгурація відбувалася поза стінами парламенту, був Леонід Кучма (1999 р.). Коли від удруге поспіль переміг на виборах, то наполіг, щоб офіційна церемонія складання присяги відбулася у палаці “Україна”. Саме тоді глава держави вперше отримав атрибути президентської влади – нагрудний знак, еталонний зразок гербової печатки і булаву. Традиція складання присяги новообраним президентом на Пересопницькому Євангелії розпочалася з першого президента Леоніда Кравчука.
Невдалою із самого початку видалася інавгурація Віктора Януковича у 2010-ому: перед ним зачинилися двері парламенту а потім ще половина сесійної зали була порожньою. Щодо інавгурації Петра Порошенка, то можна пригадати, що під час офіційної церемонії солдат почесної варти впустив карабін і ледь не зомлів.

30-денний термін: відлік триває

Зараз багато хто шукає якісь символи під час інавгурацій попередніх українських президентів, порівнює церемонії. А тим часом новообраний президент Володимир Зеленський все ще чекає на булаву. Нагадаємо, що другий тур виборів відбувся 21 квітня, офіційні результати виборів Центральна виборча комісія (ЦВК) оголосила 30 квітня, 3 травня вони були опубліковані. Тож саме з 3 травня розпочався 30-денний термін, упродовж якого, відповідно до законодавства, повинна відбутися інавгурація новообраного президента. Зараз навколо цього багато “інформаційного галасу”. Прихильники Зеленського звинувачують нинішній парламент у штучному зволіканні з призначенням дня урочистого засідання Верховної Ради, під час якого новообраний президент має скласти присягу. Противники побоюються того, що інавгурація Зеленського до 27 травня дозволить йому дочасно розпустити парламент.

фото: facebook.com/TeterukAndrii

Перше знайомство

Поза тим нинішня команда Зеленського (звикаємо говорити саме про повідомлення від команди, бо сам Володимир Зеленський поки ніяк не демонстрував, що може чітко, зрозуміло і серйозно говорити про свої перші кроки на президентському посту, взагалі не демонстрував, що може хоч щось конкретне говорити про своє майбутнє президентство) анонсує якісь законопроекти, але більш-менш цілісної картини потенційних перших кроків новообраного президента не видно. Все обговорення зводиться до того, зможе чи ні Володимир Зеленський розпустити нинішній склад ВРУ і добитися дочасних парламентських виборів – швидших лише на три місяці від запланованих на 27 жовтня чергових виборів.
У цьому контексті дата інавгурації має значення. Нагадаємо, що про цю дату новообраний президент повинен домовлятися з парламентом. У минулий вихідний, 4 травня, в парламенті відбулася закрита зустріч Володимира Зеленського з керівництвом ВРУ та лідерами фракцій, точніше сказати, з деякими лідерами та представниками фракцій. Адже голови фракцій БПП, “Народного фронту”, “Батьківщини” та Радикальної партії проігнорували цю зустріч. З тієї інформації, яку поширювали ЗМІ після зустрічі, Володимир Зеленський прагне, щоб церемонія інавгурації відбулася 19 травня, керівництво парламенту пропонувало дати 28 травня або 1 червня. Однак жодних конкретних домовленостей досягти не вдалося. Зрештою, навіть за умови якогось компромісу щодо дати потрібне ще голосування в сесійному залі і як мінімум 226 голосів.
“Андрій Парубій озвучив ідею про 28 травня або, може, навіть 1 червня. Ідею почали обговорювати – категоричного спротиву Зе вона не викликала, Богдан йому свій телефон не показував… Словом, сиділи, обговорювали, все начебто ок, аж тут голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк ні з того ні з сього (як це зазвичай із ним буває): “Ось новообраний президент сказав 19-го, так давайте знову розглянемо цю дату”… І коли десяте коло обговорення дати змінилося двадцятим, зійшлися на тому, що Зе буде пропонувати таки 19-те, а ВР як проголосує, так проголосує. Без “напрягів” і конфронтації”, – писала про атмосферу та підсумки зустрічі Володимира Зеленського із парламентарями шеф-редактор видання Лівий берег Соня Кошкіна у своєму Telegram-каналі. Зазначимо, що раніше нардеп від БПП Володимир Ар’єв також на своєму Telegram-каналі повідомляв про те, що Володимир Зеленський начебто був готовий погодитися на дату інавгурації 28 травня або 1 червня, але після підказки юриста Андрія Богдана, який щось йому показав на телефоні, знову став наполягати на проведенні інавгурації саме 19 травня.
Тут може бути багато інформаційних маніпуляцій, але показово, що серед радників, з якими Володимир Зеленський прийшов домовлятися із парламентарями, був юрист Андрій Богдан. Останнього різні ЗМІ та експерти називали неформальним куратором передвиборчого штабу Зеленського, а ще Богдан є юристом бізнесмена Ігоря Коломойського. Що цікаво, усі пам’ятають, як ще кандидат у президенти Володимир Зеленський представляв своїх радників у ефірі телеканалу “1+1”, і списки радників, які поширював у соцмережах виборчий штаб Зеленського. Щось не дуже поспішали “офіційно” назвати Андрія Богдана радником Володимира Зеленського… Взагалі-то, відповідальним за співпрацю із парламентом начебто мав бути офіційний керівник виборчого штабу Зеленського Іван Баканов. Можливо, він і відповідальний, але виглядає так, що по телеефірах замість Зеленського ходили одні радники, а от за вирішення реальних справ разом із ним беруться не тільки ті, що ходили по телеефірах.
Нагадаємо: різні ЗМІ та експерти називали саме Андрія Богдана потенційним кандидатом на посаду голови Адміністрації Президента (АП) за президентства Зеленського. Але Андрій Богдан потрапляє під дію закону про люстрацію і до 2024 року не може працювати на держслужбі, бо двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича. Конституційний суд (КС) уже понад чотири роки розглядає справу щодо конституційності окремих положень закону про люстрацію. Журналісти програми “Схеми” повідомили, що 13 березня цього року Андрій Богдан відвідував КС, де, ймовірно, мав зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком. Після публічного розголосу про цей візит КС 18 квітня відклав на невизначений термін розгляд питання закону про люстрацію.
Зараз уже й деякі представники нинішньої команди Зеленського в контексті ймовірного голови АП називають Богдана, а також Баканова. До слова, заступник головного редактора “Дзеркала тижня” Сергій Рахманін писав про юриста Андрія Богдана як головного ідеолога дочасного розпуску нинішнього скликання парламенту.

джерело: slovoidilo.ua

Не тільки дата має значення

У будь-якому випадку питання ймовірності дочасного розпуску парламенту залежатиме від дати інавгурації Володимира Зеленського. А за затвердження цієї дати парламент візьметься не раніше ніж 14 травня. Та навіть якщо станеться так, що Володимир Зеленський отримає булаву до 27 травня і почне розкручувати на повну тему розпуску парламенту, потрібно ще буде довести, що для такого кроку є законні підстави. “Львівська Пошта” в минулих номерах вже писала про те, що в такому випадку новому главі держави доведеться використовувати сумнівний позов, який розглядає одіозний столичний Окружний адміністративний суд. У Конституції передбачені три передумови дочасного розпуску парламенту, і лише про одну з них можна зараз говорити з “натяжкою”: впродовж одного місяця у Верховній Раді України не сформована коаліція депутатських фракцій. Існування коаліції насправді під питанням, але в регламенті ВРУ щодо цього є законодавча прогалина. Про те, що коаліція розпалася, офіційних заяв не було. Єдине, за що могла б зачепитися команда Зеленського, це сумнівне рішення київського Окружного адміністративного суду, який затребував від ВРУ до 12 березня надати інформацію про персональний склад парламентської коаліції. І начебто такої інформації від парламенту суду не було надано. Але ще буде необхідне якесь окреме рішення суду про відсутність парламентської коаліції, а з регламенту ВРУ ще раніше були вилучені норми про формування та розпад коаліції.
Питання в тому, що навіть якщо з’явиться якась можливість для розпуску парламенту, чи потрібно буде новому президентові розпочинати свою каденцію із сумнівного деструктиву, який може призвести до затяжної політичної кризи? Зрештою, рішення про фінансування дочасних виборів знову ж таки залежатимуть від нинішніх парламенту та уряду…
До речі, нюанс пов’язаний із запропонованою Зеленським (чи його командою) дати інавгурації – 19 травня. “Звучать пропозиції щодо проведення інавгурації президента 19 травня. Дата вкрай невдала – це День пам’яті жертв політичних репресій, визначений указом президента в 2007 році. Тобто це траурний день, в який проводять жалобні заходи по всій Україні, обмежені розважальні заходи та розважальне мовлення на ТБ. Комік Володимир Зеленський дозволяв собі жарти над Голодомором, президент Володимир Зеленський не має права на глум над пам’яттю про мільйони жертв репресій“, – зазначив на своїй сторінці у Facebook голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
І тут ми побачили жахливу картину: після цього поста багато прихильників Зеленського почали в соцмережах вимагати відставки керівника Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, писати образливі коментарі на його адресу. Мовляв, кожен день можна пов’язати з якоюсь траурною датою чи святом.
Що тут скажеш? Оптимістичні й кмітливі прихильники Зеленського, краще шукайте свята. А весь цей “совковий“ бруд із голів потрібно витрушувати. Зеленський ще встигне побути президентом, але плювати на нашу історичну пам’ять – неприпустимо! Можна вірити в “тотальне зубожіння“, можна вірити, що всі стануть багатими за президентства Зеленського, але якщо ми відмовлятимемося від вшанування пам’яті жертв минулих поколінь, від вшанування національних героїв, не бачити нам Української держави! Житимемо в безрідній малоросії! Можливо, комусь все одно, але нашу сучасну державність ми отримали тому, що минулі покоління не були байдужими. В Україні завжди була, є і буде критична кількість людей, готових відстоювати справжню державність.
Та чи можуть різношерсті прихильники Зеленського і прихильники швидших на три місяці, аніж заплановано, парламентських виборів дати відповідь на питання, чи таке невелике пришвидшення буде корисним, а чи всі вони просто бояться, що за “зайві“ три місяці падіння особистого рейтингу Зеленського буде таким, що не дозволить його партії “Слуга народу“ бути “першою скрипкою“ в наступному скликанні парламенту? Але ж він президент не на три чи шість місяців. Хіба не так?
А щодо аргументу про те, що нинішній парламент встромлятиме палиці в колеса президентові Зеленському вже з перших днів його роботи, то тут виникає інше питання, про яке ми вже згадували: що збирається робити Володимир Зеленський з перших днів свого офіційного вступу на посаду глави держави? Де чітка стратегія розвитку держави? Якими можуть бути перші кадрові пропозиції президента Зеленського в рамках його повноважень? Де хоч якась інформація, окрім домислів та прогнозів, що циркулюють у інформпросторі?
Можна було б зрозуміти, чому в команді Зеленського хочуть пришвидшити його офіційний вступ на посаду, якщо була б відома стратегія його президентства. Тому, зрештою, можна навіть знайти якусь справедливість у тому, що парламент не поспішає із затвердженням дати інавгурації Володимира Зеленського, який досі так і не перестав бути віртуальним політичним персонажем. Це не зловтішання, просто потрібні хоч якісь “запобіжники“ в непрогнозованих експериментах.
“Позбирав інформацію, виглядає приблизно так: ідуть інтенсивні зустрічі з великою кількістю людей, яких стоїть чимала черга як із ображених “попередниками“, так і з “перевзутих на ходу“. Кадрових рішень нема. Команди нема. Люди приходять і відходять, як це було перед тим (вже відбулося кілька майже повних ротацій). Кожен, хто вважає себе членом команди, має право на висловлювання і використовує його, лякаючи журналістів і дратуючи підприємців. Зеленського майже немає в публічному просторі, зате є “у Зеленського“. Власне, нічого нового я вам не розповів (і сам не почув від інсайдерів). Тепер у мене одне запитання, одне зауваження і одна порада. Запитання: навіщо в такій ситуації пришвидшувати інавгурацію, якщо все одно немає ключових кадрових рішень? Адже негайно після інавгурації мусить запрацювати принаймні АП. Передача булави – це передача відповідальності. Зауваження: новий керівник, який прагне швидких змін, мусить прийти зі своїм власним HR-ом. Це стосується і бізнесу, і державного управління. Доведеться швидко шукати десятки і сотні людей та замінювати ними старих. Я знаю, як це працює. Ймовірно, Зеленський не має HR-менеджера в “95 кварталі“ (інакше той би вже провів сотні інтерв’ю, і це було би помітно). Важко повірити, що HR там є, але його жаль забирати, щоб не завдати шкоди бізнесу. Порада: пане новообраний президенте, давайте вже  ухвалюйте ключові кадрові рішення, це наведе лад і збільшить довіру! Хочеться нарешті дізнатися, чиєю адміністрацією буде АП – Зеленського чи Коломойського, а може, Хорошковського? Мені хочеться руйнації старої пострадянської державної машини, але не катастрофічним чином, а шляхом проростання крізь неї нової – сучасної, компактної, ефективної. Це не будмайданчик, де руйнують старе, щоби звільнити простір для нового. Тут, бачте, люди живуть“, – пише на своїй сторінці у Facebook викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи “Нова країна“ Валерій Пекар.
Усі ці інформаційні суперечки навколо інавгурації є просто частиною шоу, вигідною команді Зеленського. Адже суспільство обговорює ймовірні дати складання присяги новообраним президентом, а стратегія розвитку держави, перші ймовірні кадрові пропозиції, перші ймовірні законодавчі ініціативи залишаються поза увагою більшості. Тому потрібно зрозуміти, що не інавгурація є викликом для Володимира Зеленського. Він стане шостим президентом на шостий рік гібридної війни, яку веде Російська Федерація проти нашої держави. Війна – це найбільший виклик і для президента України, і для усіх наших співгромадян. Швидко завершити війну без великих поступок Кремлю – це фантастика! Завершити війну заявами в соцмережах – це фантастика! Зеленському потрібно готуватися щодня протистояти Путіну і думати про те, щоби побудова “нової політичної системи“ в Україні йшла таким шляхом, що не веде до втрати справжньої державності.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7716 / 4.52MB / SQL:{query_count}