Ігри в імпічмент

Для того, щоб процедура усунення глави держави з поста стала реалістичною, потрібні зміни до Конституції України. Решта – лише передвиборчий піар

Команда новообраного глави держави вирішила виконувати хоч щось із своїх небагатьох передвиборчих обіцянок, зареєструвавши в парламенті президентський законопроект про імпічмент президенту. І самі нардепи не відстають у цьому питанні. Зауважимо, що питання імпічменту главі держави у тому вигляді, у якому його нам зараз “подають” наші нові чи старі політики, – це ні що інше, як передвиборчий піар.

Крок від Зеленського

Одразу зазначимо, що процедура імпічменту насправді вже прописана в українському законодавстві. Насамперед йдеться про ст.111 Конституції. Там зазначено, що президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Процедуру імпічменту може ініціювати більшість від конституційного складу парламенту, тобто мінімум 226 нардепів.
Щоб провести розслідування, потрібна спеціальна тимчасова слідча комісія, а за її створення також мають проголосувати мінімум 226 нардепів. Якщо  спеціальна тимчасова слідча комісія робить висновок про вчинення президентом державної зради або іншого злочину, то за рішення про звинувачення глави держави мають проголосувати не менше як дві третини від конституційного складу ВРУ, тобто мінімум 300 нардепів.
Далі Конституційний суд надає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, а Верховний суд – висновок про те, що діяння, в яких звинувачується президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину. І тільки після цього парламент може проголосувати за усунення президента з поста, але рішення ухвалюється не менш як трьома четвертими від конституційного складу Ради. Тобто потрібно мінімум 338 голосів.
Будь-які нинішні законопроекти щодо процедури імпічменту не можуть суперечити Конституції. От і в законопроекті від команди Зеленського йдеться про загадані етапи процедури імпічменту, про ту ж необхідну кількість голосів нардепів на різних етапах. Але також в цьому законопроекті передбачене таємне голосування нардепів, щоб ще більше ускладнити процедуру.
Так, у проекті йдеться про те, що спеціальна тимчасова слідча комісія готує висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення президентом України державної зради або іншого злочину. До складу цієї комісії входять народні депутати, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. До складу спеціальної тимчасової слідчої комісії не може бути обрана особа, у якої в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів у зв’язку з проведенням розслідування, для проведення якого утворюється відповідна комісія. Спеціальний прокурор повинен жити на території України щонайменше 10 років, вільно володіти державною мовою, мати вищу юридичну освіту, мати щонайменше 10 років стажу роботи на посаді прокурора або слідчого та не мати судимості.
Висновки комісії розглядає Верховна Рада і таємне голосування щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення президента України, включеного до бюлетеня для таємного голосування, проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова вважається прийнятою в цілому з тими пунктами звинувачення, за які проголосували не менш як дві третини народних депутатів від конституційного складу.
Далі нардепи має більшістю голосів ухвалюють постанову про звернення до Конституційного та Верховного судів для одержання висновків. На заключному етапі парламент розглядає ці висновки і таємним голосуванням (шляхом подачі бюлетенів) приймає постанову про усунення президента України з поста в порядку імпічменту. Для цього необхідні голоси трьох чвертей депутатів.
І ще у Зеленського хочуть, щоб у разі неприйняття парламентом постанови про усунення президента з поста в порядку імпічменту головуючий на пленарному засіданні повинен був оголосити про припинення процедури імпічменту, роботи ТСК та вибачитися перед президентом.
У нинішньому парламенті це вже не перший із зареєстрованих законопроектів, що стосується деталізації процедури імпічменту главі держави. Зокрема, раніше були зареєстровані кілька ініціатив від нардепів щодо діяльності парламентських  тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісії. Зокрема законопроект № 1098 був зареєстрований у парламенті ще у 2014-у, і навіть ухвалений у першому читанні у квітні цього року.
Зараз нардепи начебто були вже готові розглянути документ у другому читанні. Принаймні станом на обід 30 травня в інформпросторі з’являлися повідомлення про те, що профільний комітет ВРУ до кінця дня мав завершити роботу на правками до цього законопроекту.
Потрібно зауважити, що у 2009-му Конституційний суд визнав неконституційним закон “Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України”. Відтоді жодне із парламентських скликань, які працювали за ці десять років, нового відповідного закону не спромоглося ухвалити. В регламенті ВРУ є низка норм, які стосуються порядку роботи таких комісій, але загалом прогалини помітні. Тобто, є логіка в тому, щоб спочатку ухвалити закон про парламентські слідчі комісії, як про це заявляє низка нинішніх нардепів.
У команді Зеленського заявляють, що процедуру імпічменту має регулювати окремий закон, а не регламент ВРУ.

Що треба насправді?

Можуть бути довгі суперечки. Але ні від ухвалення законопроекту від Зеленського, ні від закону про парламентські слідчі комісії, процедура усунення глави держави з поста не стане менш фантастичною.
“Цю процедуру нереально реалізувати, зважаючи на її складність, багатоетапність, а також необхідність мати для остаточного рішення голоси 338 народних депутатів. І річ, як стає очевидно, не в тому, що в Україні немає закону про імпічмент. Просто пошукайте рішення парламенту, котрі ухвалювалися такою кількістю голосів. Ідеться про нечисленні випадки, і то були безспірні питання. Українська конструкція процедури імпічменту об’єднала дві різні моделі імпічменту, які існують у світі паралельно одна одній. Перша передбачає застосування до президента процедури імпічменту за злочин, який він нібито вчинив, і усунення його з посади або після винесення обвинувального судового вироку, або після отримання необхідного висновку щодо наявності в його діях складу злочину, котрий передує судовому процесу. Друга процедура має виключно політичний характер і передбачає усунення президента від займаної посади без суду або пред’явлення офіційних звинувачень. Вона може застосовуватися або у випадку вчинення президентом неконституційних, але не кримінально караних діянь, або у випадку низької легітимності президента. Лише в цьому випадку вимагається велика кількість голосів у парламенті для ухвалення імпічменту президенту країни. Україні вдався карколомний гібрид слона і носорога, що полягає в симбіозі цих двох моделей у статті 111 Конституції України”, – пояснювали у статті для “Дзеркала тижня” експерт Центру політико-правових реформ та Реанімаційного пакет реформ Юлія Кириченко та експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
Для того, щоб процедура імпічменту не виглядала фантастичною у будь-якому законі, потрібні зміни до Конституції. “Процедура імпічменту має відповідати двом ключовим параметрам: процедура імпічменту має бути реалістичною й не надто складною; процедура імпічменту має захищати президента від невмотивованого політичного тиску з боку парламенту. Процес має містити не більше двох-трьох кроків і забезпечувати баланс між захистом президента від політично вмотивованого зняття з посади і можливістю проведення ефективної процедури імпічменту. Для цього необхідно змінювати статтю 111 Конституції. Жодне законодавче регулювання без конституційних змін не вплине на можливість проведення імпічменту в Україні. Як варіант – пропонується змінити конституційні положення та передбачити можливість реалізації процедури імпічменту: у разі порушення президентом Конституції (при виконанні повноважень президента); у разі вчинення ним діянь, що мають ознаки державної зради або іншого умисного злочину. Конституційний суд має надавати висновок щодо порушення президентом Конституції. А тимчасова слідча комісія – щодо наявності в діяннях президента ознак умисного злочину. Таким чином передбачаються дві альтернативні процедури імпічменту у разі порушення Конституції і вчинення злочину. Остаточне рішення щодо імпічменту мають ухвалити, щонайменше, 300 парламентаріїв”, – зазначали у своїй статті Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7528 / 4.43MB / SQL:{query_count}