Ze уряд

За скільки виконаємо “п’ятирічку” діджитал-урядовців? Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляє про те, що до 2024-го економіка України зросте принаймні на 40%

фото: kmu.gov.ua
Вже тиждень Україна має новий уряд. Наймолодший в Європі. І судячи із заяв нових міністрів, найамбітніший. Нам малюють “золоті гори”, що мають з’явитися дуже швидко, реформаторського запалу членам Кабміну не бракує. Як із професіоналізмом? Насправді на це питання зараз ще важко відповісти. Першим важливим іспитом для цього Кабміну буде бюджетний процес. Звичайно, президентська монобільшість у парламенті проголосує за будь-які пропозиції свого уряду, але громадськості потрібно буде оцінити і пропозиції, і голосування. Зазначимо, що проєкт держбюджету на наступний рік уряд має внести до парламенту до 15 вересня.
“Бюджет буде подано вчасно. Я сподіваюсь, що ухвалено теж досить рано. Ми в цьому році все-таки подамо вже на 2021 рік, і далі трирічну бюджетну декларацію. І через пів року ми покажемо не тільки бюджет, а ми покажемо, як стратегічні реформи будуть забюджетовані”, – заявила цього тижня в ефірі телеканалу ICTV міністерка фінансів Оксана Маркарова.
Вона одна з двох міністрів, котрі залишилися на своїй посаді з попереднього складу Кабміну. Ситуацію із Маркаровою можна зрозуміти, уряду потрібно плавно увійти у бюджетний процес, і проєкт державного кошторису на 2020 рік мав би базуватися на напрацюваннях попереднього уряду Гройсмана. Зрештою, експерти позитивно оцінювали роботу Оксани Маркарової.

Фактор Авакова

Але от щодо перепризначення Арсена Авакова міністром внутрішніх справ виникає багато питань. Тут знову порушення задекларованого президентом Зеленським принципу “нових облич” у владі. “Арсен Аваков п’ять років очолював Міністерство внутрішніх справ. Саме на його совісті повний провал поліцейської реформи, саботаж переатестації та залишення на ключових посадах “міліціонерів-перевертнів у погонах” та фігурантів справ Майдану... нерозкриті напади на громадських діячів, численні корупційні скандали, пов’язані з ним та його оточенням… Перепризначення Авакова до нового уряду буде чітким сигналом для українського народу, що обіцянки про очищення країни “від корупції, мародерства, хабарників та лицемірів” є пустопорожніми”, – таку спільну заяву оприлюднили 24 громадські організації напередодні першого засідання парламенту IX скликання, під час якого власне й було затверджено склад нового Кабміну. Заяву підтримали, зокрема, Центр протидії корупції, Автомайдан, Антикорупційний штаб, Адвокатська дорадча група, Трансперенсі Інтернешнл Україна, Бігус.Інфо, Платформа Громадський контроль, Восток-SOS, ГО “Родини Героїв Небесної Сотні”.
 
джерело: tsn.ua
Але нова влада їх не почула. 29 серпня парламент вже на першому засіданні призначив і прем’єра Олексія Гончарука і увесь склад уряду разом із міністром МВС Аваковим. Про порушення регламенту Верховної Ради на першому засідання “Львівська Пошта” вже писала.
Зараз Арсен Аваков намагається зайвий раз публічно “не світитися”. Навіть у Facebook майже два тижні нічого не писав, раніше таке траплялося вкрай рідко. Зрозуміло, що в президентській команді не було якоїсь сильної альтернативної кандидатури. І також “у Зеленського” дали зрозуміти, що Аваков у цьому уряді може пробути недовго. Водночас знаходилися феєричні виправдання. Чого варта лише переписка депутатки від “Слуги народу” Лізи Богуцької 29 серпня в парламенті, в якій та комусь “пояснювала”, що Аваков в уряді до грудня, бо на грудень Порошенко “готує путч”. Тобто якісь виправдання зводилися до складання байок, і Авакова таки перепризначили.
“З одного боку, його хотіли залишити, бо під час президентських і парламентських перегонів поліція, що перебуває в підпорядкуванні міністра, нарешті посіла нейтральну позицію: не підігравала жодному з кандидатів. Своєю чергою, в умовах фантастичного рейтингу ЗеКоманди це відіграло далеко не ту роль, на яку сподівався ключовий опонент нинішнього президента Петро Порошенко. До того ж, наскільки відомо, Авакова підтримує олігарх Ігор Коломойський – вони вже навіть хотіли створити на двох невелику депутатську групу. Крім цього, два політичних мастодонти точно мають союзників у складі фракції “Слуги народу”, котрі вочевидь і обстоюють позицію збереження Авакова на посаді. Тим часом Володимиру Зеленському ще доведеться зіштовхнутися з двома досвідченими “політичними шеф-кухарями”, які завжди приправляють свої страви соусом табаско. В чому-чому, а в створенні проблем вони майстри найвищого ґатунку. Тому базова частина ЗеКоманди розуміє ризики, які становить собою Аваков як самостійно, так і в дуеті з іншими впливовими людьми з вітчизняного політикуму. Проте переважила позиція збереження Арсена Борисовича на посаді “під особисту відповідальність Зеленського”, – зазначив у статті для “Дзеркала тижня” головний експерт громадської організації StateWatch Олександр Лємєнов.
Варто також зазначити, що вже на першому засіданні 2 вересня новий уряд ухвалив рішення про ліквідацію Департаменту захисту економіки Національної поліції України, більше відомого як УБЕЗ (Управління з боротьби з економічною злочинністю). Подібні кроки повинні мати позитивний інформаційний ефект, щоб якось “скрасити” для нової влади рішення перепризначити Авакова міністром внутрішніх справ.
“Поліція більше не має права просто так втручатися у діяльність бізнесу! Сьогодні ми ліквідували цей підрозділ, який займався розкриттям економічних злочинів. Бо ця одіозна структура не захищала бізнес, а систематично заважала йому працювати. Найчастіше через суд отримували ухвалу на проведення слідчих дій і починали обшук: витягували з офісу комп’ютери, бухгалтерію, а з каси – гроші, документи. Через це паралізували роботу підприємств, а потім вимагали у бізнесу “викуп”. Після ліквідації Департаменту перерозподілимо потрібні функції на інші структурні підрозділи Національної поліції України. Найближчим часом ми очікуємо, що парламент підтримає проєкт рішення про створення нового органу, який буде опікуватись питаннями економічних злочинів. Ліквідація Департаменту не завершиться простою зміною вивісок, а буде використана для реформування підрозділів Нацполіції. Якщо в системі є чесні та професійні люди, які доведуть, що не брали хабарі і готові працювати для держави – вони матимуть таку можливість”, –  так коментував це рішення прем’єр-міністр Олексій Гончарук 2 вересня. Що ж, на черзі мають бути подібні кроки і від СБУ, яке очолює друг дитинства президента Іван Баканов.
У контексті перепризначення Авакова також треба звернути увагу на те, що ще 29 серпня президент вніс до парламенту законопроєкт, за допомогою якого хоче забрати в МВС контроль за Національною гвардією України (НГУ). Відповідно до цього документу, керівництво перейде до командувача НГУ, який буде підзвітний президенту. Структура і склад оперативно-територіального об’єднання НГУ будуть затверджуватися командувачем Нацгвардії за погодженням із президентом. Ось такий законопроєкт, який президент Зеленський визначив як невідкладний, тож парламент невдовзі має за нього взятися. Ось таке послаблення позицій міністра МВС Авакова і продовження руху до посилення повноважень президента Зеленського.
Загалом же експерти позитивно оцінюють новий склад уряду (якщо винести за дужки очільника МВС). От тільки в нинішніх політичних реаліях виникає багато питань до того, наскільки широким може бути поле для діяльності власне самих “молодих реформаторів” у Кабміні. Чи все зведеться лише до підтримки питань, раніше вже вирішених в Офісі президента? Новий уряд вже “прислужився”, погодивши звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації.
“Ми опинилися в новій реальності, коли у нас і уряд, і парламент не є самостійними суб’єктами. Де-юре маємо парламентсько-президентську республіку, але де-факто отримали щонайменше президентсько-парламентську республіку, а то й цілком президентську республіку, де вся влада сконцентрована в руках президента і його Офісу. Ми можемо назвати новий уряд технократичним. Але чи дійсно він виконає ті функції, які на нього покладені з боку українського населення? Це ми вже побачимо через пів року. Для української демократії, для українського процесу державотворення такий розклад не є добрим. Це є загрозою українській демократії, українському парламентаризму… Арсен Аваков для суспільства є доволі токсичним. Чому ця людина залишилася в новому уряді? Буде велике тертя між тими людьми, які є новими, і Аваковим. Авакова залишили фактично як людину, яка може гарантувати владі стабільність у правоохоронній системі. Під час президентської кампанії (ні для кого не секрет) Аваков не був на боці Петра Порошенка. Аваков намагався підігрувати тому ж Володимиру Зеленському. І Аваков неодноразово зустрічався з Ігорем Коломойським. Те, що Арсен Аваков залишився в новому уряді – це є вплив Ігоря Коломойського на формування нового уряду. Тому не можемо говорити про те, що це уряд тільки Володимира Зеленського. Це уряд Володимира Зеленського і тих олігархічних сфер впливу, які має Ігор Коломойський”, – зазначив політичний експерт Андрій Смолій в ефірі програми “Ваша Свобода” (проєкт Радіо Свобода).

Міністерств стало менше


Експерти зараз також звертають увагу на структуру нового уряду. Замість 25 членів Кабміну маємо 18. Зменшена кількість віцепрем’єрів (із шести до двох), також низку міністерств об’єднали та перейменували. Така оптимізація викликала неоднозначну оцінку в експертному середовищі.
 
 джерело: kmu.gov.ua
“Що стосується нової структури Кабміну, то, як на мене, там пєчалька... Злиття міністерств антагоністів (наприклад в одне ціле енергетики та екології) породжує системні ризики. Ну і до скорочення чиновників це не призведе. Навпаки штати міністерств монстрів збільшаться. Чому так сталось? Думаю це пов’язано насамперед із “короткою лавкою” запасних команди ЗЕ. Інших аргументів не бачу”, – писав на своїй сторінці у Facebook політолог, директор Центру “Ейдос” Віктор Таран.
У парламентській фракції “Голос” розкритикували об’єднання міністерств з питань ветеранів та тимчасово окупованих територій. “Минулого року ветеранські спільноти, активісти та експерти доклали величезних зусиль для створення міністерства ветеранів. Ми зробили це, щоб проблеми людей, які захищали країну від російської агресії, були у фокусі роботи урядовців. Ми здолали спротив тодішніх політиків і чиновників, мали сподівання, що міністерство ветеранів запрацює на повну з наступного року, зможе повноцінно допомагати ветеранській спільноті. Рішення про об’єднання міністерств відкидає нас на кілька років назад, адже тепер працівники двох новостворених інституцій займатимуться адміністративними питаннями, а не проблемами ветеранів, переселенців та громадян які залишились на окупованих Росією територіях”, – зазначила парламентарка Леся Василенко, повідомляє партійний сайт “Голосу”.
Також нову структуру уряду розкритикували і у парламентській фракції “Європейська солідарність”. “Коли має включитися ринок землі, ліквідують Міністерство аграрної політики... До речі, тепер виникають великі проблеми з виконанням угоди про асоціацію. Тому що план адаптації був прив’язаний до конкретних міністерств. І, по суті, зараз потрібно буде переписувати цей план”, – зазначила співголова цієї фракції Ірина Геращенко, інформує телеканал “Прямий”.
Водночас екснардеп (був депутатом сімох скликань ВРУ) і ексміністр фінансів у кількох урядах Віктор Пинзеник позитивно оцінює об’єднання і, відповідно, скорочення кількості міністерств. “Якщо хочете, щоб в Україні не стало яблук – створіть міністерство яблук. Процитував більш юного Віктора Пинзеника у зв’язку з дискусією навколо структури нового уряду. Точніше щодо скорочення кількості міністерств шляхом їх об’єднання. Я розцінюю це рішення як крок у правильному напрямку. Ставлення влади до вирішення нагальних проблем залежить не від створення відповідальних за проблеми міністерств, а від політики, яку проводить влада. Хіба зі створенням міністерства екології у нас відбувся рішучий прорив у вирішенні екологічних проблем? Чи існування аграрного міністерства є свідченням наявності в країні продуманої та дієвої аграрної політики?.. Багато з нас звикли: якщо є проблема, то треба створити міністерство з її вирішення. Небагато задумуються, що за такого підходу проблемою стає саме міністерство. А якщо прискіпуватися до структури нового уряду, то я говорив би про необхідність більш радикального скорочення кількості міністерств та ліквідацію посад віцепрем’єрів. Бо в наших реаліях правильне твердження: чим менше – тим краще”, – писав Пинзеник на своїй сторінці у Facebook.

До роботи!

Дивує, що уряд закрив свої засідання від преси. За словами прем’єра Гончарука, для того, щоб їхні засідання не перетворювалися на шоу. Міністри спілкуватимуться із представниками ЗМІ після засідань Кабміну. Цікаво позиція з огляду на те, що нова влада постійно декларує свою відкритість перед суспільством. А на ділі виходить, що в парламенті тексти законопроєктів оприлюднюються ледь не перед самим голосуванням, а уряд вирішив просто закрити від сторонніх очей свої засідання. Хіба в Кабміні є якісь міністри від опозиції, щоб влаштовувати сварки? Хіба не анонсувалася злагоджена командна робота урядовців? Зрештою, просто смішно, коли представник цієї влади говорить про те, що не потрібно перетворювати роботу на шоу. Можна просто покататися на самокаті Кабміном…
У будь-якому випадку уряду потрібно буде демонструвати результати своєї роботи. Прем’єр разом із президентом наобіцяли вже дуже багато. 2 вересня президент Зеленський провів зустріч із членами уряду, керівництвом парламенту, правоохоронних органів та Національного банку. Всім показово роздав доручення, хоч насправді це не входить до його повноважень.
Прем’єр Гончарук одразу вирішив розпочати із гучних прогнозів. “Є основні цілі, що поставлені перед урядом на наступні п’ять років, намічено орієнтири. Найперше – це економічне зростання. Ми поставили собі за мету, щоб економіка України у наступні п’ять років зросла щонайменше на 40%. Це дуже амбітна, але реалістична мета. У нас є для цього серйозна команда у Міністерстві економіки, яка вже почала над цим працювати. За нашими розрахунками, це призведе до появи близько одного мільйона нових робочих місць”, – заявив глава уряду. За його словами, в наступному році зростання ВВП має скласти 5%, а далі пришвидшитися щонайменше до 7%.
Питання: як? В уряді великі надії покладають на відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення. Парламент начебто має ухвалити закон про ринок землі до 1 грудня цього року. Ринок мав би запрацювати орієнтовано наступного літа. “Ми взагалі знизимо ставки по кредитах співпрацею з Національним банком, тобто кредити в принципі стануть дешевші. Але нам потрібно зробити їх ще дешевшими конкретно для купівлі земельної ділянки для власних потреб, для оброблення. Нам потрібно дозволити операції із землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти. Зокрема для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридичну особу в Україні і тут сплачують податки. Тобто фактично, де-юре, доступ до права купівлі земельної ділянки буде мати українець – фізична особа і українська юридична особа… Ми подивились на те, в яких комбінаціях ефект від відкриття землі буде максимальний. За якої моделі реформи ми як українці зможемо отримати максимальне економічне зростання, а 1% зростання ВВП – це приблизно 15 мільярдів гривень додаткових у бюджеті. Це означає, що у нас будуть додаткові гроші, щоб будувати школи, дороги, інфраструктуру, вкладатись в освіту і так далі”, – заявив Гончарук 2 вересня в ефірі каналу ICTV.
Зараз багато розмов про ринок земель сільськогосподарського призначення, але потрібно буде побачити відповідний законопроєкт із правилами гри на цьому ринку. Ця реформа непопулярна у суспільстві, але за умови її якісної реалізації може привести до додаткових 2% зростання ВВП щорічно. Але потрібно буде побачити відповідний законопроєкт, а що ще важливіше – текст вже ухваленого закону.
“Це дуже позитивна і давно очікувана реформа. Звичайно, якщо її модель буде робочою і з мінімальними обмеженнями. Інакше ефект на економіку буде мінімальним. У випадку з реалізацією ліберальної реформи ми можемо отримати ефект в додаткових 2% зростання ВВП щорічно. Більш того, ця реформа може стати тим найдовгоочікуванішим сигналом інвесторам, що в Україні їх чекають. Як колись була приватизація Криворіжсталі, після якої черги з інвесторів шикувалися в Борисполі”, – зазначає у Facebook спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
Також в уряді сподіваються на чергову “велику” приватизацію. До 1 грудня Кабмін має розпочати підготовку державних компаній до приватизації і залучення інвестиційних радників. Провести перший конкурс не пізніше 1 квітня 2020-го. Президент також доручив Раді до 1 жовтня ухвалити законопроєкт про скасування переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а Кабміну – сформувати перелік стратегічних підприємств, які не можна приватизовувати. Вже згаданий Сергій Фурса зазначає, що питання полягає в тому, чи знайдемо ми покупців на пропоновані активи, бо багато підприємств вже “перетримані”.
Завдань від глави держави для міністрів було багато, зокрема, президент Зеленський також доручив уряду до 1 грудня 2019 року підготувати закони про легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину. Вирішення всіх цих питань може бути корисним держави, але до цього потрібно відповідально і зважено підійти. Поки ж ми чуємо обіцянки зробити все добре, але нова влада працює нахрапом. Експерти сперечаються про те, чи можливе економічне диво від цього уряду, і кожен наводить свої аргументи за і проти.
“Зеленському і його команді ще доведеться довести свою здатність боротися за чесні суди і правоохоронні органи та проти корупції, рейдерства і рекету. І в цих питаннях новій владі ще треба заслужити довіру”, – зазначає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, інформує Німецька хвиля. Сергій Фурса також додає, що не можна забувати про можливих “чорних лебедів” – нової всесвітньої фінансової кризи чи перемоги бізнесмена Ігоря Коломойського у судах щодо націоналізації “ПриватБанку”.
Загалом, як уже зазначалося, незрозумілим залишається те, чи дозволять в Офісі президента довго попрацювати урядовим молодим реформаторам. Чи переживе цей уряд більше одного опалювального сезону?
“Спочатку насторожує тактика Володимира Зеленського – збирати негатив на виконавців, щоб самому залишатися в білому. Ця схема працює на повну силу з Андрієм Богданом, головою Офісу президента, а зараз її можуть включити і щодо Гончарука. Під час недавнього інтерв’ю акторові Станіславу Боклану Зеленський сказав, що уряд піде у відставку, якщо не зможе знизити комунальні тарифи. Звалити на прем’єра місію тарифного популізму, щоб у разі її успішного виконання осідлати хвилю політичних дивідендів – цілком звична логіка української політики”, – зазначає у колонці на сайті “Новое время” журналіст цього видання Іван Верстюк.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1286 / 4.58MB / SQL:{query_count}