Офіс переміг Раду

Однією з головних причин відставки секретаря РНБО Олександра Данилюка називають конфлікт із головою ОПУ Андрієм Богданом

фото: pravda.com.ua
27 вересня низка ЗМІ повідомили, що секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олександр Данилюк неочікувано написав заяву про звільнення. Висувалися припущення, що він може бути призначений послом у США чи Велику Британію. Сам чиновник на ці повідомлення відреагував із іронією, запитавши у журналістів на своїй сторінці у Facebook ідеї щодо його подальшого працевлаштування.
Але інтрига тривала недовго. Данилюк все ж підтвердив, що дійсно подав заяву про звільнення зі займаної посади. У понеділок, 30 вересня, президент її підписав. “Звільнення з поста секретаря РНБО – моя ініціатива. Це було свідоме рішення, засноване на тому, що відбувається і як зараз формується політика. Мені просто нецікаві підкилимні ігри, якими займаються деякі персонажі. Я запропонував президенту кілька варіантів, щоб виправити ситуацію, але єдиної позиції ми не дійшли. Хоча відносини у нас залишилися конструктивні. Не виключаю, що буду допомагати йому, консультувати”, – пояснив у коментарі виданню Гордон Олександр Данилюк. Отже, монолітна, здавалося б, команда Володимира Зеленського – першого в історії України президента, який має монобільшість у Верховній Раді України (ВРУ) – дала першу тріщину.

Робота на чотирьох президентів

44-річний фінансист із трьома дипломами (один із них він отримав у бізнес-школі Індіанського університету в США), поліглот (володіє українською, російською, англійською, іспанською та французькою мовами) розпочинав у бізнесі, де займався переважно інвестиційними проєктами, після чого зробив блискучу кар’єру державного службовця топ-рівня. Олександр Данилюк встиг попрацювати з командами чотирьох президентів України.
За часів Віктора Ющенка був радником з економічних питань тодішнього прем’єр-міністра Юрія Єханурова (2005 – 2006 роки). За Януковича – позаштатний радник президента (2010 – 2013 роки), керівник координаційного Центра з впровадження реформ, покращення інвестиційного клімату і відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Після Майдану ввійшов до команди Петра Порошенка, де спочатку став представником глави держави в Кабінеті Міністрів України (КМУ) Арсенія Яценюка (у липні 2014 року), а потім – заступником голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна (2015 – 2016 роки). Після звільнення прем’єра Яценюка був призначений міністром фінансів (2016 – 2018 роки) в уряді Володимира Гройсмана, з яким часто публічно конфліктував, що зрештою завершилося відставкою у червні 2018-го.
До команди Володимира Зеленського доєднався ще на самому початку президентської виборчої кампанії. Саме Данилюк працював над візитом тоді ще кандидата у президенти до Парижа для зустрічі з президентом Франції Емануелем Макроном. Тоді існувала думка, що саме Данилюк “фактично легалізував Зеленського в очах міжнародної спільноти”. На відміну від Зеленського, Данилюка на Заході знали. На посаді міністра фінансів в уряді Гройсмана він провів успішні перемовини з МВФ, які завершились отриманням чергового траншу.

Невтілені амбіції

28 травня цього року Олександр Данилюк був призначений секретарем РНБО. До речі, це кадрове рішення новообраного президента Зеленського викликало багато запитань. Ще перед другим туром президентських виборів Данилюка називали ймовірним міністром закордонних справ або знову міністром фінансів. Сам він ці припущення ніяк не коментував.
Можливо, тому що мав значно амбітніші плани – очолити КМУ. “Із самого початку говорили, що Данилюку було десь некомфортно на цій посаді (секретаря РНБО. – “Львівська Пошта”). Навіть були чутки про те, що він не був задоволений таким призначенням. Очевидно, що мав більшу і кращу амбіцію. Так сталося в нашій політиці, що кого призначали в РНБО – це було, як заслання… Секретар РНБО – посада, яка не передбачає постійної публічної активності. Амбіція Данилюка – очолити уряд. Він був навіть у списках кандидатів, у так званому “проамериканському списку”. Було два списки – “проамериканський”, так би мовити, і національний. “Проамериканський” – тому що його озвучили Atlantic Council в одному з видань. І так експерти між собою оцінювали: типу це американці хотіли б, щоб серед цих кандидатів і був Данилюк”, – заявив у ефірі програми “Ваша Свобода” експерт-міжнародник Тарас Семенюк.

ОПУ проти РНБО

Не пропрацювавши на посаді секретаря Радбезу і п’яти місяців, Олександр Данилюк написав заяву про відставку. Більшість експертів схиляються до думки, що головною причиною став затяжний конфлікт із головою Офісу президента України (ОПУ) Андрієм Богданом. Як повідомили Українській правді джерела в оточенні ексглави РНБО, той не зміг змиритися з методами управління “в стилі Богдана”. Зі свого боку співрозмовники в ОПУ говорять про Данилюка як про малоефективного менеджера: “Він деструктивний, неефективний, не показав результату з моменту призначення. Абсолютно порожня людина, яка займається всім, але нічого не доводить до кінця”.
Версію конфлікту Данилюка з Богданом підтримує і головний редактор інтернет-ресурсу Цензор.НЕТ Юрій Бутусов: “Данилюк був повністю усунений від усіх питань, які він мав намір реформувати. Стратегічні рішення Зеленський ухвалює у вузькому колі своїх найближчих помічників. Глава ОПУ Андрій Богдан зробив все можливе, щоб дистанціювати Данилюка від Зеленського, системно, крок за кроком, Богдан обрізав Данилюку всі контакти і можливості доступу... І у цих умовах всі питання, які ще недавно курирувала РНБО, взяв на себе Офіс президента, питання безпеки тепер координують профільні заступники Богдана”.

Слід Коломойського

Також не варто забувати, що Олександр Данилюк був одним із ідеологів націоналізації “ПриватБанку”, одним із співвласників якого був олігарх і колишній бізнес-партнер Зеленського Ігор Коломойський. Останній вважає націоналізацію незаконною та вимагає від держави відшкодування 2 млрд USD. Судові суперечки досі ведуться і в українських, і в міжнародних судах.
Натомість сам Данилюк послідовно називав спроби Коломойського повернути банк “загрозою для національної безпеки країни” та наполягав, що рішення про націоналізацію було правильним.
“Погоджуюсь із заявами експертів, що відставка Данилюка все ж спричинена Коломойським і має безпосередній стосунок до заяв Данилюка, що він “не бачить можливості повернення “ПриватБанку”, технічно не бачить”. Тобто, за такою логікою, наступник Данилюка якраз має побачити можливість втілення варіантів, потрібних Коломойському”, – написав на своїй сторінці у Facebook політолог Олексій Голобуцький.
Водночас прем’єр-міністр Олексій Гончарук у нещодавньому інтерв’ю американським журналістам обмовився про те, що на Банковій розглядають можливість врегулювання суперечки між державою і олігархом. За однією з версій, відставка Данилюка може бути пов’язана саме з цими намірами. “Можливе повернення банку колишнім власникам або повернення компенсацій – це дуже болісний і репутаційний процес для Данилюка”, – наголосив оглядач видання “Новое время” Іван Верстюк.
Політичний оглядач Віктор Таран також згадує прізвище Коломойського. “Причиною відставки стало те протистояння, яке відбувається вже не перший день, за лінією “Коломойський та інші”. Це означає, що Зеленський у своїх політичних, кадрових та адміністративних рішеннях опирається на людей, які належать до оточення Коломойського. А “інші” люди, які були ситуативними союзниками під час виборчої кампанії і стали потім основою його команди, бачать цей негативний вплив і намагаються йому протидіяти”, – пояснив Віктор Таран Німецькій хвилі, називаючи одним із таких людей у новій владі Олександра Данилюка.

Тимчасово безробітний

Нагадаємо, що одразу після появи заяви про відставку почали ширитися вперті чутки, що наступним місцем роботи екссекретаря РНБО стане посада посла України в США або Великій Британії. Однак досить швидко ці припущення були спростовані. Співрозмовник Української правди в ОПУ так прокоментував цю можливість: “Нам треба налагодити стосунки з американцями, а Данилюк буде послом Данилюка, а не України. Він прийшов до Зеленського, щоб отримати посаду прем’єра. Він її не отримав. Якщо його й призначать послом, то не у топ-країну, щоб не нашкодив”.
Схожу думку в ефірі інформаційно-аналітичного проєкту “Чудова четвірка” на телеканалі ZIK висловив політтехнолог Олександр Курбан. “Мавр зробив свою справу, мавр має піти. Йому знайдуть якусь почесну позицію, він її посяде і до кінця терміну нового президента перебуватиме на лаві запасних або виконуватиме почесні загальні функції. Наприклад, говорять, що його збираються відправити амбасадором. Це типова ситуація, коли є незручний політик, якого не можна відправити до лав опозиції, його відправляють послом десь подалі. Я не думаю, що це будуть США, або Велика Британія. У світі є понад 200 країн, тому вибір є дуже великим”, – резюмував Олександр Курбан.
Поки що Олександр Данилюк залишається безробітним. Можливо, в ОПУ вже приготували йому якусь почесну, але маловпливову посаду. Інше питання, чи погодиться екссекретар РНБО з так і не втіленими прем’єрськими амбіціями стати звичайним клерком.
P. S. 27 вересня (у день появи заяви Данилюка про відставку) Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що він вказав у деклараціях про доходи за 2015-ий і 2016 роки недостовірні дані на майже 1,6 млн грн у кожній. Згідно з даними перевірки, він зазначив недостовірні відомості про житло і земельну ділянку, які належать йому та дружині на праві спільної власності. НАЗК узгодило проєкт рішення про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов’язаного з корупцією, і скерувало відповідні матеріали в Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). У пресслужбі НАЗК нагадали, що декларування недостовірної інформації сумою понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб передбачає кримінальне переслідування.

Черговий скандал ЗЕ-команда примудрилася спровокувати на національному ґрунті. Президент Володимир Зеленський проігнорував офіційні заходи у Бабиному Яру 29 вересня. “Вперше в історії незалежної України президент не прийшов до Бабиного Яру 29 числа, він єврей, йому не треба”, – не зміг стримати обурення колишній головний рабин України Яків Дов Блайх. Він нагадав, що попередні президенти, прем’єр і спікер Верховної Ради щороку приходили до Бабиного Яру. “Вони знали, що є такий Бабин Яр, треба поважати те, що було. А сьогодні президент, слава богу, прислав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде про те, що був Бабин Яр”, – додав Яків Дов Блайх. Водночас чинний головний рабин України не погодився з ним. Моше Реувен Асман зазначив, що не згодний із “некоректними висловлюваннями рабина Блайха”. “Президент не зобов’язаний звітувати, коли й з яких причин він може або не може відвідати це місце”, – написав Асман у Facebook. Він додав, що Володимир Зеленський нещодавно повернувся з “нелегкої поїздки” до Нью-Йорка, а також декілька тижнів тому президент разом з прем’єром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу взяли участь у державній церемонії у Бабиному Яру. Водночас, за інформацією джерел Української правди та Інтерфакс-Україна, Володимир Зеленський таки побував 29 вересня у Бабиному Яру, але не афішував свою поїздку. Українська правда опублікувала фото українського лідера у меморіальному комплексі, однак із них зрозуміло, що він прибув туди вже після закінчення основних заходів. Зокрема, на фото видно, що до меморіала вже покладено вінки. Під час Другої світової війни Бабин Яр став місцем масових розстрілів євреїв, здійснених німецькою окупаційною владою. За даними істориків, загинуло близько 100 тис. людей, але точні цифри залишаються невідомими.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7261 / 4.2MB / SQL:{query_count}