«За все хороше проти всього поганого»

Програма дій уряду: багато гарних обіцянок, відсутність алгоритмів реалізації

фото: Урядовий портал
У п’ятницю, 4 жовтня, на розгляд Верховної Ради України (ВРУ) було подано Програму дій уряду, яку Кабінет Міністрів України (КМУ) схвалив 29 вересня. У документі обсягом 120 сторінок намальовані райдужні перспективи: зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) впродовж п’яти років на 40%, створення 1 млн нових робочих місць, залучення 50 млрд USD прямих іноземних інвестицій, приведення у належний стан 24 тис. км доріг та будівництво п’яти глибоководних портів і 15 аеропортів, забезпечення реального прожиткового мінімуму. І це лише найголовніші цілі, завдання, окреслені для кожного міністерства.

Оптимістичний прем’єр

«Україні потрібно зростати 5-7% на рік. Це дасть нам можливість нормально розвиватися і покращувати життя людей. Наступні кілька років на нас чекають непрості роки. Ми віддаватимемо рекордні борги, кожна третя гривня у наступному році піде на погашення боргів. Програма діяльності уряду – це великий документ, не схожий на те, що ухвалювали попередні уряди. Ефективність роботи не повинна вимірюватися кількістю проведених заходів, і ми спробували для кожного міністерства та для кожного напряму поставити зрозумілу мету», – підкреслив під час презентації Програми прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
Окреслюючи плани щодо розвитку інфраструктури, він зауважив, що стан українських автомобільних доріг і так усі бачать, але також у вкрай поганому стані перебуває залізниця. «Я не буду описувати масштаби трагедії, зараз ми розбираємося з тим, що там відбувається, але стан її критичний. Це, зокрема, через тотальну корупцію, через те, що окремі групи впливу заробляють на тендерах, у ручному режимі відправляють локомотиви в своїх інтересах. Ми уважно вивчаємо питання якості роботи цього менеджменту, я думаю, що найближчим часом дамо цьому відповідну оцінку», – повідомив глава уряду та додав, що паралельно планується активніше розвивати річкові перевезення, щоб найважчі вантажі транспортувати водними шляхами. «Зерно у нас має попливти річкою, а не в перевантажених фурах, які розбивають дороги та створюють ризики ДТП», – переконаний він.
Декларуючи необхідність збільшення розміру прожиткового мінімуму щонайменше до 4 тис. грн (нині – 1936 грн), Олексій Гончарук водночас визнав, що вийти на такий рівень найближчим часом буде дуже складно. «На той прожитковий мінімум, що задекларований у нормативних документах, на практиці прожити важко. Бо реальна сума грошей, яка необхідна людині, щоб нормально жити, є значно більшою. За нашими розрахунками, це понад 4 тисячі гривень. Але для забезпечення кожної людини таким прожитковим мінімумом економіка має зрости на 33%», – констатував прем’єр.

Різноманітні плани

Також в уряді обіцяють, що рівень забруднення довкілля зменшиться принаймні на 20%, а демографічний тренд буде позитивним (народжуватиметься і повертатиметься в Україну людей більше ніж помиратиме і виїжджатиме). «Досягнення цього буде міцним фундаментом для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО», – йдеться у вступі до Програми.
Також є інші важливі показники. У планах уряду – суттєве зниження відсоткової ставки на гривневі кредити, збільшення кредитування бізнесу, скорочення співвідношення державного боргу до ВВП до 40% (до 2024 року). КМУ хоче залучити інвесторів у державні банки, щоб зменшити частку держави до рівня 20% у банківському секторі. Також заплановано створення нової фіскальної структури – Бюро фінансових розслідувань.
Передбачено відкриття ринку землі, завдяки чому використання земель підвищуватиметься до 6% щороку. Земельний ринок запрацює із 1 жовтня 2020 року – відповідно вартість оренди зросте з нинішніх 1700 грн за 1 га до 4000 грн у 2024 році. Обіцяють надати підтримку фермерам щодо купівлі землі для бізнесу.
КМУ працюватиме над скороченням середнього терміну пошуку нової легальної роботи із 3,6 до 2 місяців. Рівень безробіття обіцяють знизити із 9,6% до 5%, а зайнятість працездатного населення підвищити із 66% до 70%. Допомогти у цьому має «ліберальне трудове законодавство».
Планують змінити систему фінансування вишів, виділяючи гроші закладам, які мають кращі результати. Вишам обіцяють реальну фінансову автономію: за п’ять років не менше 70% державних закладів вищої освіти мають вийти із статусу бюджетної установи. Ставлять на меті розширення мережі закладів професійної освіти із подальшим працевлаштуванням. «Ми створимо не менше 250 навчально-практичних центрів у закладах професійно-технічної освіти та сформуємо мережу центрів професійного вдосконалення», – йдеться у документі.
Головні завдання для Міністерства охорони здоров’я (МОЗ): підвищити рівень вакцинації до 95%, відповідно на 30% має зменшитися кількість епідеміологічних спалахів, вживання наркотиків, алкоголю та тютюну знизити на 10%. Середню тривалість госпіталізації хочуть зменшити на 20% і на 10% скоротити кількість випадків, коли внаслідок хвороби у людини знизилася працездатність. Обіцяють безоплатні та безпечні пологи, приїзд «швидкої» протягом 10 хвилин після виклику в місті та 20 хвилин поза містом. 30% українських пацієнтів, які раніше отримували послуги з трансплантації за кордоном, зможуть отримувати їх в Україні.
«Ми забезпечимо громадянам доступ до гарантованого, чітко визначеного пакета найбільш необхідних медичних послуг шляхом укладення контрактів між медичними закладами та державою за принципом «гроші ходять за пацієнтом». За попередньою оцінкою, це дасть змогу домогосподарствам заощаджувати не менше 15% на лікування», – йдеться у Програмі.
Перед Міністерством соціального розвитку, зокрема, поставлено завдання збільшення можливостей працевлаштування для людей з інвалідністю, зменшення різниці у зарплаті спеціалістів з інвалідністю та без неї. Кількість дітей у дитбудинках та інших закладах хочуть зменшити до 0,7% від загальної кількості дитячого населення до 2024 року, адже сьогодні в Україні у дитбудинках перебуває втричі більший відсоток дітей, ніж у ЄС.
Також у документі йдеться про виведення «з тіні» доходів, стимулювання відповідального ставлення до фінансів та їх накопичення на власну старість протягом активного економічного життя. «Держава створює умови для забезпечення збереження пенсійних накопичень, проте відповідальність покладається на громадянина», – йдеться в документі.

Критичні експерти

Програма дій уряду дуже амбітна, поставлено благородні цілі, але методів досягнення не запропоновано. У коментарі Слово і Діло оцінив документ директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. «Створюється враження, що це більше програма-тост «за все хороше проти всього поганого». Інструментів досягнення поставлених цілей ніхто не озвучує», – підкреслив Віталій Кулик.
Не менш критично налаштований і міжнародний експерт, економіст Ігор Гарбарук. «Чого можна очікувати від Програми, коли у вступі у другому абзаці написано: «Програма – це набір пріоритетних цілей, які уряд ставить перед собою, щоб люди жили щасливіше, краще, багатше, безпечніше»?... Погодьтесь, це «ми за все добре проти всього поганого», – заявив Ігор Гарбарук в ефірі телеканалу «Прямий». Він підкреслив, що Програма є лише декларацією про наміри. «І взагалі я вважаю, що студенти третього курсу економічного вузу викладуть це набагато краще. Я взагалі не розумію, як можна так викладати цілі по МОЗу: «Люди живуть довше, люди хворіють менше, люди здоровіші», – зазначив експерт. Ігор Гарбарук додав, що програма складена з оціночних характеристик, що жодним чином не вимірювані.
Керівник Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Віктор Таран також вважає програму уряду надто абстрактною, а більшість поставлених перед міністерствами цілей – нереалістичними та важко вимірюваними. «Я вважаю, що представлені показники надто ефемерні. По-перше, ефективність не можна вимірювати відсотками, адже за таких обставин багато індикаторів побудовані дуже маніпулятивно. Наприклад, є такий пункт, щоб кількість виконаних рішень Антимонопольного комітету стосовно суб’єктів, які зловживають домінуючим становищем, становила не менше 50%. За основу береться індекс Герфіндаля-Гіршмана. Але де та точка відліку, від якої ми беремо цю цифру? Критерій 50% – це від кількості штрафів чи від суми штрафних санкцій? Або зменшення на 20% рівня забруднення довкілля: як це рахувати? І це стосується всієї програми. Якщо ми показуємо щось у відсотках, то виконання цього пункту потім неможливо довести. По-друге, ще перед початком будь-якого завдання маємо відповісти: навіщо це виконувати? Що ми хочемо досягнути через п’ять років? Тому індикатори мають бути чіткими та вимірюваними з кожної сфери… Як наслідок ми отримали не професійну урядову програму, а документ, схожий на презентацію, розбавлену набором модних слів та елементами діджиталізації», – сказав Віктор Таран в інтерв’ю Німецькій хвилі.
Зрештою, побачимо як нова влада виконуватиме свої обіцянки. Планів озвучено дуже багато, але залишається серйозне питання: чи Зе-команда має конкретні алгоритми їх втілення?

Заробітчани з початку цього року переказали до України більше 100 млрд грн. Обсяг валютних переказів фізичних осіб в Україну за січень-липень 2019 року зріс на 13,2% – до 106,3 млрд грн, що за офіційним курсом становить 4,2 млрд USD. Про це повідомили представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з посиланням на відповідні дані Національного банку України.
У відомстві зазначили, що зростання обсягу переказів в Україну є одним із ключових чинників зростання обсягів внутрішньої торгівлі. «Поряд із ростом купівельної спроможності домогосподарств, помірною ціновою динамікою на споживчому ринку, суттєвим зростанням споживчих настроїв, високими темпами споживчого кредитування і зростанням споживчого імпорту непродовольчих товарів», – йдеться в повідомленні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8661 / 4.18MB / SQL:{query_count}