МирЗЕнна формула

Зеленський обіцяє не переходити за “червоні лінії”, але вже почав виконувати деякі умови Путіна. Що може бути далі?..

фото: president.gov.ua
Володимир Зеленський може скільки завгодно повторювати, що не збирається здавати українські інтереси, що домовиться з Путіним і дуже швидко принесе мир на Донбас. Говорити – не мішки носити. За всіма заявами нинішнього українського президента досі не видно доказів того, що він розуміє те, що відбувається навколо нього. Адже не здати українські інтереси і домовитися з Путіним про мир – це, м’яко кажучи, важко поєднуванні речі.
Господар Кремля не для того розв’язав війну проти України, щоб просто дочекатися президентства Зеленського і помиритися з ним. Але такого, як Зеленський, на посту президента України він таки чекав, щоб легше було нав’язувати українському керівництву виконання кремлівських вимог.
Величезною дурістю нашої нинішньої влади є те, що вони вирішили встановити якісь часові рамки своєї “миротворчої місії”: пів року – рік. Поспіх призводить до помилок, свідомих чи несвідомих. Помилки вже видно: з якогось переляку Зеленський і Ко вирішили потанцювати під кремлівську дудку і взялися за першочергове вирішення політичної частини мінських угод, що стосується місцевих виборів на нині окупованому Росією Донбасі та особливого статусу для цього регіону.
Фактично, ідея деокупації замінюється безкінечними розмовами про необхідність проведення там виборів. 1 жовтня стало відомо, спершу від російських ЗМІ, що глава української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) у Мінську експрезидент Леонід Кучма, зрозуміло, що за дорученням нинішнього президента Зеленського, погодив так звану “формулу Штайнмаєра”.
Зазначимо, що “формула” начебто мала бути підписаною ще 18 вересня. Але тоді речниця Кучми Дарка Оліфер повідомила: “Представник України у ТКГ зазначив, що українська сторона не має принципових заперечень по суті так званої “формули Штайнмаєра” щодо місцевих виборів. Однак реалізація цієї формули можлива лише за умови виконання таких пунктів: повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної виборчої комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами”. Водночас міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що він ще 2 вересня під час зустрічі зовнішньополітичних радників лідерів держав “нормандського формату” дав згоду щодо “формули Штайнмаєра”.

Що підписав Кучма?

 
джерело: Максим Паленко
Нагадаємо, що ця “формула” з’явилася в інформпросторі після самміту “Нормандської четвірки” у жовтні 2015-го. Тоді ще глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр (нині – президент Німеччини) запропонував начебто компромісний порядок виконання політичної частини мінських домовленостей, що стосується місцевих виборів на окупованій частині Донбасу та надання регіону особливого статусу. Але до 1 жовтня цього року не було жодного документу, в якому б чітко була прописана ініціатива, що отримала назву “формула Штайнмаєра”.
Що ж Кучма підписав 1 жовтня? Фактично йдеться про лист до представника Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в ТКГ Мартіна Сайдіка, в якому викладено порядок дій щодо проведення місцевих виборів на Донбасі та запровадження там “особливого статусу”. І наприкінці цього листа зазначається, що “українська сторона приймає текст цієї формули”. Такі ж листи зі свого боку підписали і представник Росії у ТКГ Борис Гризлов, і люди, що іменуються “представниками ОРДЛО” Наталія Никонорова і Владислав Дейнего. Мартін Сайдік підписав листа із погодженням “формули Штайнмаєра” до глави ОБСЄ Мирослава Лайчака.
І як уже зазначалося, першими про “погодження формули Штайнмаєра” ввечері 1 жовтня повідомили російські ЗМІ. Після цього вже і Володимир Зеленський підтвердив погодження цієї “формули”, скликавши екстрений брифінг. На заяві Зеленського зупинимося трохи нижче, спершу розглянемо зміст підписаного Кучмою листа. Тільки ближче до обіду 2 жовтня речниця Кучми Дарка Оліфер на своїй сторінці у Facebook написала таке: “Цей закон набирає чинності о 20.00 за місцевим часом у день голосування на позачергових місцевих виборах в окремих районах Донецької та Луганської областей, які призначені й проведені відповідно до Конституції України і спеціальним законом України, що регулює позачергові місцеві вибори у вищезазначених районах. Він діятиме на тимчасовій основі до дня публікації підсумкової доповіді місією БДІПЛ ОБСЄ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини. – “Львівська Пошта”) зі спостереження за виборами, відповідно до встановленої практики БДІПЛ ОБСЄ, про відповідність у цілому позачергових місцевих виборів стандартам ОБСЄ та міжнародним стандартам для демократичних виборів, а також українському законодавству, в якому дається відповідь на запитання, узгоджене у “нормандському форматі”, затверджене Тристоронньою контактною групою й скероване Україною в її листі-запрошенні й головуванням ОБСЄ директору БДІПЛ. Цей закон продовжує діяти на постійній основі, у разі якщо в підсумковій доповіді БДІПЛ ОБСЄ буде зроблено висновок відповідно до встановленої практики БДІПЛ ОБСЄ, що позачергові місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей були проведені в цілому відповідно до стандартів ОБСЄ та українського законодавства, при відповіді на запитання, узгоджене у “нормандському форматі”, затверджене Тристоронньою контактною групою й направлене Україною в її листі-запрошенні й головуванням ОБСЄ директору БДІПЛ”, – це і є текст листа, підписаного Кучмою з порядком імплементації “формули Штайнмаєра” в українське законодавство.

Погляд не туди

Згаданий у листі закон – це закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, більш відомого як закон про особливий статус Донбасу. Але якщо бути точнішими, то новий відповідний закон, бо термін дії нинішнього спливає 31 грудня цього року. Нагадаємо, що закон про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей наш парламент (ще 7-ме скликання ВРУ) ухвалив у 2014-ому, але цей документ увесь цей час був “мертвим”. Він передбачає особливе самоврядування на Донбасі після проведення там місцевих виборів. І в цьому документі закладені такі небезпеки, як, до прикладу, амністія для бойовиків чи якась “народна міліція” на Донбасі.
У березні 2015-ого восьме скликання парламенту ухвалило зміни до цього закону, передбачивши умови, що так і не дозволили документу набути чинності. Йдеться про необхідність виведення усіх незаконних збройних формувань, проведення місцевих виборів за українським законодавством і під наглядом міжнародних спостерігачів. Закон тимчасовий, його ухвалили спочатку на три роки, вже двічі продовжували його дію на рік, востаннє – до 31 грудня цього року.
У новому законі вже має бути імплементована згадана погоджена “формула Штайнмаєра”. Але ж мають бути і збережені всі запобіжники, щоб уникнути виборів на Донбасі під прицілами російської зброї. Принаймні нам усім потрібно цього вимагати в нинішньої української влади.
Треба розуміти, що в мінських домовленостях і в законі про особливий статус Донбасу купа небезпек для нашої держави. Але свого часу це допомогло нашій державі виграти час у війні з Росією, посилити нашу армію та втримати міжнародну підтримку для України. Попередня влада маневрувала, щоб небезпечні рішення не виконувалися, зрештою російські війська мали спершу забратися із нашої території. Та Зеленський і Ко з приходом до влади почали гратися фактично у те, що, буцімто, Україна має першою почати виконувати мінські домовленості та сподіватися на те, що Росія у цьому процесі почне робити щось і зі свого боку. Ось це і є небезпечний рух за “формулою Штайнмаєра”. І що маємо зараз: підписаний Кучмою лист – це погляд нинішньої української влади (а Кучма у Мінську представляє саме її) у сторону капітуляції. Але надалі все залежатиме він нового закону щодо Донбасу. І тут треба окреслити кілька важливих моментів, що матимуть вплив на розвиток ситуації: у Зеленського є монобільшість у парламенті, і він вирішив отримати повний контроль над Центральною виборчої комісією.

фото: radiosvoboda.org

Обіцянки без пояснень

Тепер повернімося до екстреного брифінгу Зеленського від 1 жовтня. “Було досягнуто домовленості про початок розведення військ у Петрівському та Золотому. Хочу заспокоїти місцеве населення – я особисто гарантую, що ви будете захищені, і відвід військових ніяк не вплине на вашу безпеку. Прикладом цього є – ви прекрасно знаєте – ситуація в Станиці Луганський, де відбулося успішне розведення військ. Зараз відновлюється пішохідний міст. Ви знаєте, що до кінця листопада ми плануємо побудувати такий фундаментальний міст.
Хочу окремо поговорити про найбільшу страшилку останніх тижнів – під назвою “формула Штайнмаєра”. Це одне, в принципі, два речення. Тимчасовий закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької областей, відомий також як особливий статус Донбасу, починає діяти на постійній основі за умови – це дуже важливо – коли там відбудуться вибори, місцеві вибори, проведені згідно з Конституцією України та законодавством України, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів… Це означає, шановні журналісти і шановні глядачі, що ніяких виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути. І ще дуже важливий момент. Закон про особливий статус Донбасу діє до 31 грудня 2019 року. Буде новий закон, який розроблятиме парламент у тісній співпраці та публічному обговоренні із суспільством. У цьому новому законі не буде перейдено жодної “червоної лінії”. Саме тому немає і не буде ніколи ніякої капітуляції. Ніякої!.. Ми відповіли на лист пана Мартіна Сайдіка, що ми погоджуємо текст “формули Штайнмаєра”. Все. “Формула Штайнмаєра” повинна буде імплементована в новий закон про особливий статус, якого ще немає… Вибори повинні відбуватися згідно з нашим законодавством. Якщо там хтось буде зі зброєю, виборів не буде. Ми підготуємо всі запобіжники. Ми ніколи з вами не підемо на те, щоб проводити вибори, якщо там є військові… Ми повинні говорити про це у “нормандському форматі”. Це одне з головних питань. Це повинно бути обговорено перед виборами, тому що, якщо там будуть будь-які війська, ви розумієте, виборів не може бути”, – заявив Зеленський.
2 жовтня перед початком засідання парламенту він провів закриту зустріч із лідерами фракцій і також окремо поговорив зі своєю фракції “Слуга народу”. Але на вимоги “Європейської солідарності”, “Голосу” та “Батьківщини” відмовився виступити у сесійній залі і детально все пояснити.
“Ніякої “формули Штайнмаєра” не існує в природі. Це російська вигадка. Ніколи, до вчорашнього дня, жоден представник України ні письмово, ні в іншій формі, ніколи не схвалював “формулу Штайнмаєра”. Ця формула писалась у Кремлі та захищає російські інтереси”, – заявив з парламентської трибуни експрезидент України Петро Порошенко.
“Є політична позиція декількох фракцій, яка полягає в тому, що будь-яке погодження будь-якого документа, який дозволяє довільно тлумачити мінські угоди є шкідливим. Терміни, зазначені в угодах, спливли, тому є сенс перегорнути цю сторінку, відмовитись від мінських угод та напрацьовувати новий документ, який не суперечить Конституції, який би жорстко ставив політичний аспект після безпекового”, – про це в кулуарах парламенту заявив голова фракції “Голос” Сергій Рахманін.
Водночас показово, що фракція “Опозиційна платформа – За життя” привітала узгодження “формули Штайнмаєра” і заявила про підтримку законопроєктів щодо особливого статусу Донбасу.

фото: racurs.ua

Вибори і поразка

“Слуги народу” у притаманному їм наївному стилі (навіть якщо йдеться про людей давно знайомих з політикою) останнім днями почали розповідати про те, що Зеленському просто потрібно дати шанс.
“Чому це потрібно було зробити? Тому що це передумова, вимога Росії для проведення самміту в “нормандському форматі”. Це передумова для діалогу президентів – діалогу, який повинен принести мир”, – заявив 2 жовтня з парламентської трибуни голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва ВРУ Богдан Яременко.
Про те, що Кремль ставив погодження “формули Штайнмаєра” умовою для проведення зустрічі у “нормандському форматі” було відомо давно. Але тепер Зеленський і представники його політсили переконують усіх нас, що, виконавши забаганку Путіна лише заради особистої зустрічі з ним в рамках перемовин “нормандської четвірки”, на самих перемовинах Зеленський вже диктуватиме свої умови.
“Найкраще, що може бути на Нормандському саміті, – це якщо Зеленський нічого не підпише. Не дай Боже він під цим підпишеться… Помилка була зроблена тоді, коли вони замінили свою ж позицію соціально-гуманітарних програм на дискусії навколо “формули Штайнмаєра”. Їх просто впіймали на цей гачок. Наживкою була процедура обміну, він і запустив цей маховик”, – зазначив в коментарі BBC-Україна колишній представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи Роман Безсмертний.
Коли відбудеться зустріч лідерів “нормандського формату” достеменно невідомо. “У Зеленського” говорять, що це може відбутися в найближчі два місяці. Канцлер Німеччини Ангела Меркель підтвердила тільки, що перемовини відбудуться у Парижі.
“Щоб не говорив зараз президент Зеленський – він став на шлях капітуляції. Доказом цього є згода відокремити питання виборів від питання деокупації. Через сприйняття так званої “формули Штайнмаєра” у російській редакції. Після того як на окупованій частині України відбудуться міжнародно визнані вибори (під російським контролем, але за начебто українським законодавством), можна буде констатувати, що усі зусилля оборонців України нівельовано, і усі жертви були марними. Росіяни, які вже 5 років контролюють ОРДЛО, продовжуватимуть контролювати і територію, і населення. Бо фізично проводити вибори “за українськими законами” будуть бойовики-сепаратисти під російським кураторством. Фізично на місці. А як вони це вміють робити, ми знаємо по “референдуму в Криму” й “виборах на Донбасі”. За яким беззаконням проведуть, те й назвуть “українським законодавством”. У російській інтерпретації. Для тих, хто відмовляється у це вірити повторюю: росіяни будуть інтерпретувати – які закони є українськими, а які ні... А ОБСЄ з Макроном будуть кліпати очима і відповідати: ви ж хотіли зупинити війну? То складайте зброю, виходьте з окопів і піднімайте руки. Більше того, місцеві вибори – це й вибори Донецької та Луганської обласних рад, а також районних рад, там де адміністративні межі розділені лінією фронту. Російський контроль пошириться до адміністративних меж двох областей. Російський протекторат над двома областями України дозволить Кремлю не лише блокувати європейську та євроатлантичну інтеграцію України, а й провокувати на цьому ґрунті вже справжню громадянську війну, але тепер вже не “на Донбасі”, а на півдні і в центрі. Фінальна мета процесу – так звана федералізація України на російських умовах. Новий виток масового насильства, ще страшніший за попередні. Для “стабілізації” у форматі вже справжньої failed state за моделлю Боснії і Герцеговини. Чи розуміє це президент Зеленський? Боюся бути звинуваченим у надмірному оптимізмі, але думаю, що розуміє. Принаймні вірю, що хтось йому про це вже розказав. Може, хоч Курт Волкер. Але схоже, що він розуміє це як малоймовірну загрозу. Звідки у Зеленського оптимізм? Я не маю іншого пояснення ніж те, що він вірить у свою власну популярність в ОРДЛО й сподівається завдяки їй виграти вибори... Більшого ступеня політичної наївності я уявити не можу”, – зазначив політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач на своїй сторінці у Facebook.
Нинішні дії Зеленського і Ко викликають багато питань. Які, до біса, вибори на Донбасі? Який особливий статус на постійній основі?  Якщо навіть не намагатися уникати старих кремлівських пасток і почати виконувати найнебезпечніші пункти мінських домовленостей, то це приведе до краху України як держави. Нова українська влада мала шанс продемонструвати своє бачення виходу із глухого кута п’ятирічного перемовного процесу, запропонувати свій план і заручитися міжнародною підтримкою. Але натомість зараз сама насаджується на гачок Кремля.
“У чому найбільша небезпека “формули Штайнмаєра”? Якщо коротко:
1) Вона робить контрольованих Росією терористів стороною, з якою Київ повинен вести переговори. Це дозволяє Росії зняти з себе відповідальність за свої дії на Донбасі.
2) Якщо з Росії знімає відповідальність – це призведе до зняття санкцій проти РФ.
3) Вибори легітимізують бойовиків. Дуже скоро ми побачимо їх в усіх містах України. Це так само загрожує дестабілізацією та підвищенням криміногенної ситуації на вулицях. Також існує ризик, що бойовики почнуть тероризувати колишніх учасників АТО.
4) Території, які повернуться до складу України, отримають унікальний особливий статус. Ця ситуація несе подвійний ризик. По-перше, ми повноцінно ніколи не зможемо їх контролювати. По-друге, це буде чіткий сигнал проросійським силам на південному сході Країни. Хочете особливий статус – просто покличте Путіна.
5) Російські війська залишаться на Донбасі у статусі “добровольців” та “народної міліції” У будь-яку хвилину ці добровольці будуть готові виконати наказ продовжити “російську весну 2014”.
Отже, ми не зупинили ризик Великої війни з Росією. Навпаки ми наближаємо Велику війну. І найголовніше. Вирішення у такому форматі питання війни на Донбасі абсолютно не вирішує питання повернення Криму. Ситуація Криму консервується на російських умовах... Звісно Франції, Росії та Німеччині цей сценарій цілком ОК. А Україні?” – зазначає у Facebook політолог, директор Центру “Ейдос” Віктор Таран.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.6007 / 4.29MB / SQL:{query_count}