Виборчий ребус

5 вересня офіційно стартував виборчий процес. 25 жовтня обиратимемо місцеву владу. Що потрібно знати

Уже через півтора місяця в Україні відбудуться місцеві вибори. Одночасно перші та чергові. Першими будуть вибори до рад об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) і відповідних сільських, селищних та міських голів. А також вибори до районних рад, адже парламент затвердив новий поділ на райони зі зменшенням їхньої загальної кількості від 490 до 136.
На Львівщині замість 20 районів утворюється сім: Червоноградський, Золочівський, Львівський, Дрогобицький, Яворівський, Самбірський та Стрийський. Тепер усі міста ввійдуть до складу укрупнених районів. І, зокрема, львів’яни, які до цього не звикли, також обиратимуть депутатів районної ради.
Що робитимуть депутати новий районних рад, достеменно ще важко сказати. Парламенту ще потрібно ухвалити низку законодавчих змін, щоби повністю прояснити ситуацію. До кінця не зрозумілим залишається і майбутнє райдержадміністрацій, адже нардепи поки провалили голосування щодо утворення нових РДА відповідно до нового районування.
Та ігри центральної влади з адміністративно-територіальним устроєм і розподілом повноважень на місцях не єдине питання, яке може заплутати українців перед виборами 25 жовтня. Нова складна виборча система зі змінами в останній момент, новий вигляд бюлетенів для голосування і відсутність інформаційної кампанії для пояснення виборчих правил – це аж ніяк не ознаки якісної підготовки до дня голосування. Місцеві вибори і так традиційно менш «популярні», аніж президентські чи парламентські, явка виборців зазвичай є нижчою. А цього року маємо ще, мабуть, як ніколи багато нововведень у виборчих правилах…
Спробуємо пояснити основні нюанси. Якщо вам не байдуже, хто керуватиме вашим містом чи селом, то 25 жовтня потрібно піти на виборчі дільниці і проголосувати. Щоби потім не бідкатися через вибір інших.

Нова виборча система

Вибори до районних, обласних та рад громад із кількістю виборців від 10 тисяч і більше відбуватимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Хоча тут одразу треба зазначити, що «відкритість» ця дуже умовна.
За мандати депутатів місцевих рад на цих рівнях можуть змагатися лише партії. Без кандидатів-самовисуванців. Партії формують єдині списки на виборах до конкретних місцевих рад, а з них – територіальні списки, залежно від кількості округів. У територіальних списках можуть бути від п’яти до 12 партійних кандидатів. Виборці своїм голосуванням начебто зможуть «посунути» кандидатів по списку вгору, але для цього потрібно, щоби кандидат набрав 25% від виборчої квоти. Тобто чверть від необхідної кількості голосів для отримання одного мандата. Лише ті партії, які на виборах до конкретної місцевої ради загалом подолають 5%, зможуть взяти участь у розподілі мандатів. Перший номер єдиного списку такої прохідної партії точно стане депутатом. Решта залежатиме від результатів в округах, але одному кандидатові буде вкрай складно набрати згадані 25% від виборчої квоти. І мандати для прохідної партії у більшості випадків ділитимуть за тою послідовністю кандидатів, яку визначить сама партія. Тож не варто говорити про справжні відкриті списки. Хіба що додається роботи членам виборчих комісій.
В Україні склалася дуже погана традиція: парламент змінює виборчі правила перед кожними виборами. І те, як наші нардепи в останній момент знизили поріг використання пропорційної системи на місцевих виборах – 2020 від 90 тисяч виборців до 10 тисяч – один із найгірших таких прикладів. Партизація місцевих виборів ще більше відірве майбутню місцеву владу від розуміння справжніх проблем і потреб громад. Хоча кандидатам не обов’язково бути членами партій, аби потрапити до їхніх списків, та сама роль партій буде визначальною. І на етапі виборчої кампанії, і в поєднанні з імперативним мандатом для місцевих депутатів уже після виборів.
Якщо така партизація виборів призведе до подальшого колапсу в низці місцевих рад на тлі партійної боротьби, а не вирішення проблем громад, то можна припустити, що перед наступними виборами знову постане питання зміни виборчої системи.
«Мажоритарка» зберігається лише на виборах до місцевих рад громад із кількістю виборців менш ніж 10 тисяч. Але з багатомандатними округами, в яких обиратимуть від двох до чотирьох депутатів. І тут можуть балотуватися самовисуванці.
Також самовисуванці можуть боротися за посади сільських, селищних та міських голів. Але залежно від кількості виборців у містах також застосовуватимуться дві виборчі системи. Якщо виборців менш ніж 75 тисяч, то мовиться про однотурові вибори. Якщо ж понад 75 тисяч, то в першому турі кандидат, аби перемогти, має набрати 50% плюс один голос. Або два кандидати з найбільшою кількістю голосів у першому турі позмагаються в другому. Тоді вже просто переможе той, за кого проголосує більше виборців.

Чотири бюлетені

25 жовтня більшість українців, які прийдуть на виборчі дільниці, отримають по чотири бюлетені. Щоби проголосувати за депутатів сільської, селищної чи міської ради громади, відповідних сільських селищних чи міських голів та депутатів районної і обласної рад. Відбуватимуться також вибори районних у місті рад, але, до прикладу, Львова це не стосується.
Ми вже згадували про те, на яких рівнях виборів застосовуватимуть пропорційну виборчу систему. І начебто відкриті списки передбачають новий незвичний вигляд бюлетенів. Виборці в малих громадах також їх отримають, бо голосуватимуть за депутатів районних та обласних рад. У бюлетені біля переліку партій з їхніми номерами та прізвищами перших номерів єдиних списків буде два квадрати і переліки партійних кандидатів у територіальному списку. Обравши партію, треба буде поставити в перший порожній квадрат позначку «плюс» (+) або іншу, що засвідчує ваше волевиявлення (так зазначено у Виборчому кодексі). У квадраті з трафаретом можна вписати номер кандидата із територіального списку. «Плюс» навпроти партії та незаповнений трафарет означатиме, що ви підтримуєте політичну силу і довіряєте сформованому нею списку. Заповнення трафарету не є обов’язковим, але це мало б допомогти просунути конкретного кандидата від партії вгору по списку, тож трафарет треба заповнювати уважно і вказати точний номер кандидата. До прикладу, 03, а не просто 3.
Звичайно, з трафаретами можуть виникнути у виборців чимало проблем. І можливі маніпуляції зі змінами номера кандидата, що поставив виборець. Але власне таку форму бюлетеня затвердили наші парламентарі. У попередній версії Виборчого кодексу був передбачений ще гірший варіант.

Можливість проголосувати не за «пропискою»

Ще одним нововведенням є можливість змінити виборчу адресу без зміни місця реєстрації («прописки»). Тобто проголосувати за місцем фактичного проживання. «Львівська Пошта» про це вже писала. А в липні ЦВК ще й спростила зміну виборчої адреси, прибравши з постанови вимогу щодо необхідності надання документів, які підтверджують фактичне місце проживання виборця. Тепер у заяві треба вказати лише адресу житла, за якою виборець проживає та яку просить визначити його новою виборчою адресою.
Про можливість проголосувати там, де ви живете, але не «прописані», треба подбати до 10 вересня включно. Звичайно, якщо є така необхідність. Заяву про зміну виборчої адреси треба подавати до органу ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) власне там, де ви фактично проживаєте і хочете голосувати. Також варто звернути увагу на те, що заяву можна подавати і в паперовій, і в електронній формі.
Для подання заяви в паперовій формі потрібен документ, який посвідчує особу та підтверджує українське громадянство. Це може бути паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки чи картки або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Паперову заяву зможе подати сам виборець або через уповноважену особу. За другого варіанта потрібна буде правильно оформлена довіреність і, звичайно, документ, що посвідчує уповноважену особу.
Подати заяву в електронній формі можна за допомоги сервісу «Кабінет виборця» на офіційному сайті Державного реєстру виборців. Для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис.
Звісно, це відкриває можливості для маніпуляцій на місцевих виборах. Адже збільшення кількості виборців у малих громадах може суттєво вплинути там на результати виборів. Але поки що Центральна виборча комісія звернула увагу на аномальні цифри щодо зміни виборчих адрес лише в кількох громадах у Одеській області та звернулася до Нацполіції.
«Львівська Пошта» і далі стежитиме за перебігом виборчого процесу та знайомитиме своїх читачів із його особливостями.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8212 / 4.15MB / SQL:{query_count}