Лікарю, дитя бавилося і ковтнуло шпильку…

Найчастіше малеча ковтає дрібні деталі іграшок, монети, батарейки, шурупи, кусочки пінопласту, навіть голки. Діти і небезпечні предмети: як уникнути біди?

фото: Олег Огородник (9)
Як би батьки не намагалися вберегти дітей від небезпеки, вона все одно чатує на них повсюди. Як кажуть, не встиг і оком моргнути, як син чи донька проковтнули, вдихнули або запхали у вухо чи ніс якусь дрібничку…
Згідно зі статистикою, щороку мільйони сторонніх тіл потрапляють у шлунково-кишковий тракт або дихальні шляхи дітей. Це відбувається внаслідок необережного поводження з дрібними предметами і через недогляд батьків.
Що найчастіше ковтають діти, чому це небезпечно, як запобігти такі ситуації, що робити, якщо дитина вже проковтнула якусь дрібничку, та в яких випадках варто терміново звернутися до лікаря – дізнавалася “Львівська Пошта”.

Пильнуйте дітей від року до чотирьох!

Деталі іграшок, монети, шпильки, натільні хрестики, підвіски, скріпки, батарейки, кусочки пінопласту, шурупи, голки – ось далеко не повний список речей, які діти люблять пробувати на смак або запихати їх у ніс чи вухо.
Впродовж року до Львівської обласної дитячої лікарні “ОХМАТДИТ” та до Львівської міської дитячої лікарні, що на вул. П. Орлика, звертаються сотні дітей із подібними скаргами. Інколи проблему вдається вирішити швидко, і дитина у той же день повертається додому. Але бувають випадки, що потребують госпіталізації та оперативного втручання.
Як розповіли “Львівській Пошті” лікарі двох вищезгаданих медзакладів Львова, найчастіше пробують на смак щось зовсім неїстівне або запихають сторонні предмети у вухо чи ніс діти від року до чотирьох. Хоча буває, що роблять таке і набагато старші. У лікарнях є цілі колекції предметів, які лікарі витягли зі шлунків, легень, носів чи вух дітей: виделки, голки, навіть одногривневі монети!
“У моїй практиці були випадки, коли діти ковтали монети, деталі конструкторів лего (до речі, це єдині патентовані пластикові деталі, які є рентгеноконтрастними, тобто на рентгені добре видно, де саме опинився проковтнутий дрібний предмет. – “Львівська Пошта”), канцелярські скріпки, магнітні кульки, батарейки, – розповідає дитячий хірург ОХМАТДИТу Богдан Мальований. – Пригадую, як восьмирічний хлопчик, бавлячись, підкидав залізну гривню і хапав її ротом. І в один з таких моментів просто проковтнув її. А оскільки природним шляхом вона досить довго не виходила, довелося витягати її ендоскопічно, під наркозом. Подібний випадок стався зовсім недавно: дівчина проковтнула монетку – два злотих – і тиждень ходила з нею”.
Проте у практиці дитячого хірурга були й небезпечніші випадки, коли доводилося витягати голки. “Кілька років тому мусив рятувати 15-річну дівчину, яка проковтнула голку. Шила, за роботою взяла її до рота і випадково проковтнула. Зі шлунку голка пройшла в малу сальникову сумку, тому її було важко “знайти”. Лише зробивши рентгеноскопію, побачили її місцезнаходження і успішно витягли. Також був випадок, коли дитина проковтнула кульку від пістолета. Батьки ні про що не здогадувалися, і вона ходила з цим предметом три чи чотири роки. Згодом на фоні апендициту в дитини виявили перитоніт. Тобто, потрапивши всередину, кулька спричинила запалення. Зараз із дитиною все добре – кульку успішно витягли”, – веде далі Богдан Мальований.
Непрості випадки траплялися й у практиці ендоскопіста відділення функціональної діагностики дитячої міської лікарні, кандидата медичних наук, асистента кафедри хірургії та ендоскопії факультету післядипломної освіти Львівського державного медуніверситету Віктора Іванціва.
З його слів, із дитячих шлунків чи інших органів не раз доводилося витягати шпильки для волосся, монети, трубки, навіть ін’єкційні голки.
“Півтора року тому рятували шестимісячну дівчинку, в стравоході якої застрягла розкрита шпилька. На шпильці висів хрестик завдовжки півтора-два сантиметри. В якийсь момент вона розстебнулася, хрестик випав, а шпилька залишилась у руках дитини. Вона взяла її до рота і проковтнула. А коли почала кашляти і задихатися, батьки одразу ж звернулися по медичну допомогу, – каже  лікар. – Небезпека була в тому, що шпилька застрягла у гирлі стравоходу гострим кінцем догори, тож витягти її в такому положенні було неможливо. Вона легко могла продірявити стравохід і спричинити серйозні проблеми”.
Найнебезпечніше, коли діти запихають чи ковтають батарейки, магніти, дерев’яні шпички, скляні, пластмасові, металеві предмети. Їх бажано витягти в найближчі три-чотири години
Віктор Іванців пригадує, як до порятунку цієї дівчинки залучали чимало лікарів. За допомоги спеціальних маніпуляторів, сучасного відеоендоскопа вдалося спочатку захопили шпильку за головку і опустили в шлунок. Там повернути її тупим кінцем догори і поволі витягти.
Також лікар пригадав, як 16-річна дівчина проковтнула… чайну ложку. “Дівчина була скрипалькою і мала готуватися до конкурсу. Мама зробила їй зауваження, що та не готується, а лише їсть солодке. Відтак дівчина вирішила викликати блювання, запхала ложку в горло і проковтнула. Ложку цю ми мусили витягати ендоскопом, – пояснює співрозмовник. – Також доводилося витягати в дітей шуруп від спінера, свисток, стругачку, курячі кістки, голки, дерев’яні шпички”.
Різні сторонні предмети діти запихають не лише до рота, а й у вуха, ніс. До прикладу, отоларинголог міської дитячої лікарні Богдан Раба пригадує, як йому доводилося витягати кісточки ягід, іграшки, шурупи, навіть траву.
“Діти, які запихають у ніс чи вуха якісь сторонні предмети, потрапляють до нас чи не щодня. Із останніх випадків: доводилося витягати з вуха кісточку вишні та маленьку деталь іграшки, – каже він. – Дуже запам’ятався випадок, коли допомогу довелося надавати дорослій жінці, якій вже було за 30-ть. До нас на огляд вона привела свою дитину, але за розмовою ми дізналися, що її саму щось турбує. Відтак з її носа ми витягли щось схоже на камінець. Виявилося, що приблизно 25 років тому вона запхала собі в ніс маленьку деталь іграшки. За роки ця деталь обросла і стала подібна на камінчик. Усе закінчилося добре. Також пригадую, як хлопчині років 15 маленький братик напхав у вухо пінопласту, коли той спав. Ще були випадки, коли доводилося витягати з вуха муху, а з мигдаликів – траву”.

Батьки, не показуйте поганий приклад!

Зі слів дитячих лікарів, прикрі випадки, пов’язані з ковтанням сторонніх предметів, запиханням їх у вухо чи ніс, трапляються переважно через надмірну цікавість дітей до різних деталей, через їхню необережність, недогляд батьків та внаслідок мавпування дій старших.
“Малим дітям усе цікаво брати, пробувати на смак, кудись запихати. Також варто пам’ятати, що малюки люблять повторювати все, що роблять їхні батьки. Наприклад, коли вони бачать, як ті чистять вуха чи ніс якимсь предметом, то неодмінно хочуть робити так само, – зазначає Богдан Раба. – Тоді сторонній предмет і потрапляє в тіло. Інколи ситуацію можуть погіршити самі батьки: замість того, щоби звернутися по кваліфіковану допомогу, намагаються самі витягти той чи той предмет з вуха або носа дитини. Зазвичай з того нічого доброго не виходить, навпаки – вони ще глибше проштовхують стороннє тіло”.

Коли бити на сполох?

Якщо дитина проковтнула сторонній предмет, запхала його в ніс або вухо чи просто є підозра, що вона могла собі таке зробити – варто негайно звернутися по медичну допомогу! Лише лікар може правильно оглянути дитину, за потреби скерувати на рентген і аж тоді вирішити, що робити далі. Батьків мусять непокоїти такі симптоми: дитина була абсолютно спокійна, аж раптом закашлялася, посиніла, чути шум у диханні, почалася задишка, згодом підвищилася температура. Якщо стороннє тіло потрапило до стравоходу, першою ознакою буде біль за грудиною і посилена слинотеча.
Прикрі випадки трапляються переважно через надмірну цікавість дітей до різних деталей, через їхню необережність, недогляд батьків та внаслідок мавпування дій старших
Негайна допомога знадобиться тоді, коли дитина проковтнула батарейку будь-якого розміру, один або кілька магнітів, будь-яке стороннє тіло, що спричиняє слинотечу, блювання, неможливість самостійно ковтати, будь-яке колюче, гостре або ріжуче стороннє тіло.
“Що стосується монет, то тут ситуація дещо легша: можемо кілька днів спостерігати за дитиною та її станом. Якщо впродовж семи-десяти днів ця монета не виходить сама природним шляхом, витягуємо її. Найнебезпечніше, коли діти запихають чи ковтають батарейки або магніти. Річ у тім, що перші здатні окислюватися, роз’їдати стінки шлунка чи інших органів або ж спричиняти опіки, а другі (особливо коли магнітів кілька) притягуватися один до одного. Також дуже небезпечною є ситуація, якщо сторонні предмети потрапили в дихальні шляхи, – коментує Богдан Мальований. – Коли дитина щось випадково проковтнула, у жодному випадку не бийте її по спині! Звісно, є прийоми, які дозволяють витягти сторонні предмети, але це повинні робити фахівці. Навіть ми не завжди знаємо, де опинився той чи той сторонній предмет. Тож краще відразу викликати швидку допомогу”.
Зі слів Віктора Іванціва, окрім магнітів, небезпеку можуть становити кісточки ягід і фруктів, голки, дерев’яні шпички, а також скляні, пластмасові, металеві предмети. Їх бажано витягти в найближчі три-чотири години після ковтання.
Якщо ж дитина не скаржиться на самопочуття і може розповісти, що саме проковтнула чи запхала, це дещо спрощує ситуацію. “Якщо дитина щось запхала собі до носа, попросіть її спочатку подути з однієї ніздрі, а потім з другої. Якщо їй це не вдається – мерщій по допомогу до медиків! У вухо самому лізти не раджу – різні маніпуляції батьків і дітей можуть тільки погіршити ситуацію”, – радить Богдан Раба.
У будь-якому випадку варто пам’ятати: невчасно надана допомога може закінчитися для маленького пацієнта важкою операцією і потраплянням у реанімацію!

Як убезпечити дитину від ковтання сторонніх предметів

* Звертайте увагу на вікові обмеження – не давайте маленьким дітям забавок, не передбачених для їхнього віку. Іграшки для дітей старшого віку можуть мати дрібні деталі.
* Не залишайте дрібні речі в зоні доступу дитини. Тримайте гроші в гаманці, батарейки у шухляді, а прикраси в скриньці. Все це не менш важливо, аніж постійно прибирати удома і ховати від дітей ліки.
* Не використовуйте предмети побуту (пульт від телевізора, годинники, електронні ваги тощо) для забавляння чи відволікання дітей.
* Якщо діти ще зовсім маленькі, не купуйте додому нічого з того, що має маленькі магніти, а також іграшки, для роботи яких потрібні маленькі батарейки.
* Якщо маєте кількох дітей, спробуйте пояснити старшим, які предмети небезпечно давати малюкам. Запропонуйте відразу ховати такі речі.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8062 / 4.21MB / SQL:{query_count}