Отримай скерування або оплати послуги!

Зміни в медицині з наступного року: які напрямки будуть пріоритетними, як надаватимуть невідкладну допомогу та як це позначиться на якості послуг

фото: Олег Огородник
Згідно із Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, з 1 січня 2020 року повинен стартувати наступний етап реформи медичної галузі України – реформа спеціалізованої медицини. Тобто українці мали б по-новому отримувати вторинну медичну допомогу, що включає огляд і консультації спеціалістів, стаціонарне лікування, хірургічне втручання. Проте, найімовірніше, реальні зміни почнуться з 1 квітня наступного року, адже до цього мають бути готові заклади медичного обслуговування, а також бути прийнятий бюджет країни на наступний рік, в якому вперше будуть передбачені витрати на оплату конкретних медичних послуг, і лише тоді стануть можливими реальні зміни!
Про те, які новації в сфері медицини чекають на українців у недалекому майбутньому, розповів на пресконференції у Львові голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко.
З його слів, мета новацій – зробити медицину ефективнішою, тобто вигоду від неї має отримати передусім людина, яка одержує медичні послуги, конкретний пацієнт. Проте Україна має не дуже великі економічні спроможності, тож очікування повинні збігатися з можливостями, а отже, необхідно визначити пріоритети.
Як розповів голова НСЗУ, зараз у Полтавській області триває пілотний проєкт із запровадження реформ, під час якого НСЗУ проаналізувала, якими послугами вторинної медицини українці користуються найчастіше і які з них найбільш необхідні, та на підставі цього склала перелік послуг вторинної медицини, оплату яких гарантує держава. Чіткий перелік безоплатних для українців медичних послуг стане відомий після прийняття Верховною Радою України Держбюджету на 2020 рік, в якому вперше окремим додатком буде Програма медичних гарантій (затверджений пакет послуг, оплату яких гарантує держава).

“Гроші за пацієнтом”

Із нового року, щоби потрапити на консультацію чи огляд спеціаліста, на стаціонарне терапевтичне чи хірургічне лікування, потрібно мати скерування від лікаря, з яким пацієнт уклав декларацію: сімейного лікаря, педіатра чи терапевта. В межах переліку гарантованих державою послуг за це платити не доведеться! Однак необхідно мати укладену декларацію. А це наразі зробили лише 28,5 мільйона українців.
Без декларації буде надана лише екстрена медична допомога, пов’язана з порятунком життя. Її забезпечать безумовно. Якщо є ймовірність інсульту чи інфаркту, допомога буде надана невідкладно, і програма орієнтована на те, щоб такого пацієнта поклали не в якусь районну лікарню, а в спеціалізований сучасний, відповідно обладнаний заклад, де лікування буде щонайефективніше із забезпеченням необхідними медзасобами.
В інших випадках діють правила, одне з яких – чекати свої черги, навіть якщо є скерування. Якщо ж пацієнт не захоче дочекатися черги або ж звернеться без скерування чи в заклад, який не уклав договір із НСЗУ, доведеться оплатити послугу самостійно! Не оплачуватиме держава і малодоказові методи лікування, як-от електрофорез чи бальнеологію, та естетичну медицину. Будуть профінансовані тільки послуги з пластичної реконструктивної хірургії лише за умови, що проблема чи вада суттєво впливає на стан здоров’я. Також безкоштовними будуть лише ургентна і дитяча види стоматології, всі інші  платні.
Скерування дасть змогу обрати того лікаря і той заклад, якому людина довіряє, – “гроші підуть за пацієнтом”. На думку Олега Петренка, це зможе зробити лікування безпечнішим і якіснішим. Адже фінансовий стимул отримають ті заклади і лікарі, яким люди довіряють. Будуть лікарні, куди пацієнти підуть у меншій кількості. Власник такого закладу (ним здебільшого є орган місцевого самоврядування) буде змушений ухвалювати рішення, можливо, непопулярні, щоби реформувати лікарню, в яку гроші “не йдуть”.
“І безпека тут на першому місці, бо лікар, який проводить більше операцій, має більше практики, стикався з більшою кількістю складних випадків, краще справиться в складній ситуації, а отже, дасть більше гарантій безпеки для пацієнта, аніж той, що мало практикує”, – зазначив Олег Петренко.

Пріоритети програми

Головним пріоритетом згаданої програми будуть медичні послуги, пов’язані з лікуванням гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога. Саме за ці послуги НСЗУ платитиме медичним закладам за пріоритетним тарифом, який дозволить пацієнтам отримувати ці послуги безоплатно і відповідної якості!
Наприклад, за кожні пологи НСЗУ планує сплатити закладу 8500 гривень, за лікування одного випадку інсульту 19 500 гривень та 15 800 гривень за лікування інфаркту. На надання неонатальної допомоги запропоновано закласти в бюджеті 25 тисяч гривень.
Також серед пріоритетів – раннє виявлення раку, зокрема його зовнішніх локалізацій, і тих типів, які можна виявити завдяки ендоскопії. “Це 2/3 онкологічних захворювань. Із чогось треба починати. А якщо не можете виявити та ідентифікувати зовнішні локалізації, то про інші не варто говорити. Тож будемо стимулювати заклади, які матимуть відповідне обладнання і надаватимуть такі послуги, як ендоскопія та біопсія. Що раніше встановлений діагноз, то ефективніше лікування. Не можна охопити все одразу!” – наголосив Олег Петренко. З його слів, ці напрямки будуть фінансувати за пріоритетним тарифом лише спеціалізованим закладам, де є відповідне обладнання і фахівці, які зроблять усе належне, аби повернути пацієнта без інвалідності до звичного життя. Для держави це запобігання втрати трудових ресурсів та пошук коштів на соціальні виплати. Послуги за цими напрямками будуть докладно описані в згаданій програмі. Всі інші види послуг описані більш загально. Голова НСЗУ вірить, що з кожним роком перелік безкоштовних послуг зростатиме.
Для укладання договору ПРО надання пріоритетних послуг заклад повинен відповідати вимогам, визначеним НСЗУ: стати комунальним некомерційним підприємством, мати чинну ліцензію, комп’ютери, щоби підключитися до електронної системи охорони здоров’я, необхідне обладнання та персонал. На сьогодні 50% закладів вторинної медицини України відповідають вимогам НСЗУ. На Львівщині цей показник значно вищий – 80%.


Відповідальність для всіх

Зі слів Олега Петренка, це величезний обсяг роботи, тому були створені регіональні департаменти. Від 9 вересня Західний департамент НСЗУ, який, окрім Львівської, включає сім областей, очолила Мар’яна Возниця. Вона вірить, що вдасться змінити ситуацію, за якої один лікар не має часу, щоб чаю випити, а другий не знає, який ще скуштувати, бо не задіяний, але їхня зарплата якщо й різниться, то несуттєво.
“Зміни – це також про відповідальність пацієнта за своє здоров’я. Людина перестає бути пасивною: куди пошлють, туди й піду. Починає розуміти свою відповідальність за здоров’я: я сам обираю лікаря чи заклад. Якщо там нема нормального туалету чи мене не пустять в реанімацію до батька, я туди не піду. Це зміна для всіх! Виклик величезний. Зараз складно, але на початках не буває легко”, – зазначила директорка Західного департаменту НСЗУ.
Крім того, передбачена відповідальність для закладів. Якщо заклад уклав договір із НСЗУ про надання пріоритетних послуг і отримує гроші за цим договором, ніхто в цьому закладі не може вимагати від пацієнта гроші за це. Якщо ж таке відбувається, пацієнт може звернутися в контакт-центр НСЗУ за коротким номером 1677.
“Ми вивчимо випадок і за необхідності будемо вживати відповідних заходів. Маємо право призупинити оплати і навіть розірвати договір. Я не рекомендував би закладам так ризикувати!” – наголосив Олег Петренко.

Доступні ліки

Із 1 квітня цього року адміністрування урядової програми “Доступні ліки” перейшла до НСЗУ. “Ми напряму контактуємо з аптеками. Спершу було чимало технологічних складностей, але зараз кількість людей, задоволених цією новацію, зростає щодня. Однак задоволення – не найголовніше. Важливо, що це сприяє здоров’ю людей: незалежно від того, де хто перебуває, може отримати необхідні препарати за е-рецептом в будь-якій аптеці України, що має договір з НСЗУ. Навіть якщо людині важко ходити, вона може перекинути е-рецепт тому, хто принесе їй ці ліки”, – зазначив Олег Петренко.
Окрім того, ця система дає змогу відстежувати, хто, кому і яку непантентовану назву ліків виписав, через скільки часу цей пацієнт прийшов до аптеки, на якій відстані вона від місця виписки, які конкретні ліки він узяв, на скільки їх вистачить. Це також дасть змогу запобігти ускладнення чи загострення недуги, простежити, чи приймає людина ліки регулярно. Тобто якщо їй потрібно вживати їх постійно, а людина придбала їх на місяць і вже минуло три місяці, то, може, варто зателефонувати і поцікавитися, чи людина має ліки?
На Львівщині в програмі беруть участь 593 аптечні пункти, 83,6% виписаних електронних рецептів погашають. За пів року було здійснено 31,5 млн грн виплат за погашені рецепти. При цьому середня вартість рецепта становить 60 грн.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1324 / 4.17MB / SQL:{query_count}