Хто нас лікуватиме?

В Україні є близько 5 тисяч лікарських вакансій. Тим часом абітурієнти рідше подають заявки на окремі медспеціальності. Чому так та яка ситуація на Львівщині?

Існує декілька основних галузей діяльності, без яких життя у будь-якому суспільстві сьогодні не можна уявити: освіта, правозахист, і, звісно, якісна медицина. Куди ж без неї… особливо у час, коли весь світ охопила пандемія Covid-19. Вірус став своєрідною перевіркою всіх держав на готовність до кризових ситуацій. Згадаймо, як у пік захворюваності Італія запрошувала до себе на роботу медпрацівників з усього світу. Аби тільки приїхали, аби було кому рятувати життя людей…
Напевно, в Україні ситуація нічим не краща. Зі слів міністра охорони здоров’я Максима Степанова, сьогодні у нашій країні є близько 5 тисяч вакантних лікарських посад, а медуніверситети мають недобір студентів.
«За результатами вступної кампанії 2019 року заклади освіти, підпорядковані МОЗ, не виконали плану набору на навчання на майже тисячу місць. Це багато. Сьогодні неукомплектованими залишаються близько п’яти тисяч лікарських посад. Найбільша проблема зі спеціальностями медико-профілактичного профілю: бракує інфекціоністів, епідеміологів, вірусологів. Є також проблема з педіатрами», – наголосив Максим Степанов.
На жаль, Львівщина сьогодні залишається лідеркою серед усіх областей щодо кількості хворих на коронавірус. Медики – люди, які рятують наші життя щодня, за що кожен із нас має бути їм безмежно вдячний. Людський ресурс, професійні медики потрібні нам, як ніколи раніше. Тому «Львівська Пошта» вирішила з’ясувати, яка ж ситуація з медиками зараз у нашій області, яка причина появи проблеми недобору, а також чому абітурієнти рідше обирають цю професію.

Де немає медиків

Усі медики, з якими поспілкувалась «Львівська Пошта», погоджуються – велика кількість лікарських вакансій існувала завжди. Потрібно розуміти, що більшість із них є не у великих містах, а у селах, де молоді спеціалісти не горять бажанням працювати. Логічно, адже перспективи розвитку майже немає.
«У самому Львові ситуація відрізняється. Тут є недобір молодшого медичного персоналу, зокрема санітарів та медсестер. Кажучи відверто, їхня заробітна плата є досить низькою при тому, що сама робота не найлегша. Ця проблема є й у нашій лікарні», – каже Гнат Герич, завідувач Першого хірургічного відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Про брак молодшого медичного персоналу зазначає і Богдан Мальований, заступник директора дитячої лікарні ОХМАТДИТ із хірургічної частини. Каже, що переважно вони обирають роботу у приватних клініках, де зарплата іноді вдвічі вища.
«Мені подобається приклад Польщі, де є лікарська самоврядна організація, куди вступають усі лікарі, які закінчили медичний університет. Залежно від своїх успіхів у навчанні вони отримують роботу: що вищі бали, то краща вакансія дістанеться тобі. Однак є друга мотивація. Польський «інтерн» має дуже високу зарплатню, тому навіть початківець може дозволити собі винайняти якусь невеличку хатинку у місті. Так вони долають ще одну проблему – трудову міграцію», – наголошує Олег Дуда, голова Українського лікарського товариства у Львові.

Чи багато охочих стати медиком?

Як зазначив міністр охорони здоров’я Максим Степанов, медицина як професія стала непопулярною. Про це свідчить недобір на навчання у медичні університети країни. Тому «Львівська Пошта» поцікавилась, яка ситуація з кількістю охочих стати медиком у профільному виші нашого міста. Роман Фафула, відповідальний секретар приймальної комісії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, каже, що упродовж останніх двох років кількість поданих заяв залишається на приблизно одному рівні. Зокрема, у 2019 році університет зареєстрував 4 тис. заявок від вступників. А цього року, станом на п’ятий день вступної кампанії, вже є близько 2 600 заявок.
«Якщо говорити про найпопулярніші спеціальності, то абітурієнти обирають або стоматологію, або медицину. Найменша кількість заявок – на педіатрію. Причому це традиційно впродовж кількох останніх років. Частина тих вступників, які подали заявку на педіатрію та навіть пройшли на державну форму навчання, все одно не подає документи. Моніторивши ситуацію, бачив статтю про топ-10 спеціальностей, які обирають абітурієнти. Була і журналістика, і право, і економіка, і туризм. Втім не було медицини, що для нас досить дивно. Чому так? Напевно, через довгий термін навчання і в подальшому низькі зарплати», – пояснює Роман Фафула.
Натомість Максим Степанов акцентує на високій якості підготовки майбутніх лікарів. Каже, що зараз тривають розмови про те, як зробити так, щоб медична освіта України відповідала найкращим світовим та європейським критеріям.
Також відомо, що МОЗ запропонувало знизити прохідний бал на підсумкових іспитах «Крок» для студентів-медиків. Також ішлося про зниження мінімального балу ЗНО для вступу у медуніверситети на спеціальності за напрямком «педіатрія» та «медико-профілактична справа» до 130, що є «трійкою». Роман Фафула зазначає, що з одного боку 150-бальний поріг відсіює дуже багато потенційних студентів і зменшує кількість студентів-контрактників, а з другого – підвищує якісний склад академічних груп. Чи знизять розмір «порогу» для вступу у медичні університети – наразі невідомо.

Олег Дуда, голова Українського лікарського товариства у Львові:
– Чи будуть зараз абітурієнти поступати у медичні виші? Хтозна, адже навіть у Європі говорять про те, що через коронавірус кількість вступників зменшиться. Всі зрозуміли, що насправді робота небезпечна. Щодо вступної кампанії в Україні, то впродовж двох останніх років вже є тенденція спаду зацікавленості лікарською справою. Водночас ми бачимо, що багато українських вступників обирають навчання закордоном. Як правило, вони не повертаються додому, щоб працювати. Лікарська міграція взагалі окрема тема. На щастя, у нас вона не дуже гостра. Звісно, є ті, хто у пошуках кращої долі поїхав деінде. Втім, цифри не великі. Цікаво те, що багато українських медиків, які мають ліцензію на роботу закордоном, але працюють вдома. Чому так? Це своєрідний «запасний варіант». Якщо говорити про повагу до роботи медика, то я б поділив її на два періоди: до коронавірусу та після. Зараз лікарів цінують і це добре, бо так формується суспільство, де поважають і цінують один одного.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6661 / 4.12MB / SQL:{query_count}